Патагонська пустеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патагонська пустеля
Країна  Аргентина
CMNS: Патагонська пустеля у Вікісховищі
Патагонська пустеля

Патагонська пустеля (відома також як пустеля Патагонія або Патагонський степ) — піщано-камениста пустеля на території Південної Америки. Це найбільша пустеля Аргентини і 7-ма за величиною у світі. Її площа становить 673 000 км2. Більшість її території припадає на Аргентину і лише невелика частина лежить в межах Чилі. Вона оточена Андами на заході та Атлантичним океаном на сході. Цей регіон, на півдні Аргентини, називається Патагонія.

Географічна характеристика[ред. | ред. код]

Це велика пустеля, що тягнеться уздовж Атлантичного океану до 1600 км, від 39° до 53° пд. ш. Займає Патагонське плато на висоті 600—800 м площею 400 000 км².

Ґрунтовий покрив представлений переважно слаборозвиненими пустельними кам'янистими ґрунтами. Засолені ґрунти, аж до солончаків, займають безстічні западини.

Водні ресурси обмежені, запаси підземних вод значні.

Пустеля розташована в помірному та субполярному поясі.

Кліматичні умови[ред. | ред. код]

Середньомісячна температура найтеплішого місяця Патагонської пустелі — січня — близько 20 °C при абсолютному максимумі до 40 °C. Зими в цілому, попри м'якість і додатні температури, дуже суворі. Під час сильних морозів температура може знижуватися до −21 °C.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Патагонська пустеля лежить у помірному поясі, і в порівняно вологіших районах формується розріджений злаковий покрив, з домінуванням ковили, пирію, тонконога. Проте в більшості місць покрив дуже розріджений, між окремими екземплярами лежить оголений щебеневий ґрунт.

З тварин тут трапляються: довговолосий броненосець, мара (родина кавієвих) або патагонський заєць, гризуни, дика лама (єдина копитна тварина Патагонії), патагонська лисиця, птахи (страуси нанду), ящірки (переважають ігуанові) та ін.

Населення[ред. | ред. код]

Як свідчать наскельні малюнки пустеля здавна заселена різними автохтонними племенами. Найдавнішими відомими жителями є група індіанських племен теуелче, які займалися мисливством та збиральництвом. у XVIII і XIX століттях в результаті процесу арауканізації північна частина пустелі перейшла під контроль групи індіанських племен мапуче. Мапуче почали займатися розведенням коней в північному патагонському степу. Вони також взяли під контроль торгівлю навколо пустелі й підтримували торговельні відносини з Буенос-Айресом та регіоном Куйо.

Нині населення пустелі дуже розріджене та нечисленне. Люди, які проживають у важких умовах, виживають переважно за рахунок розведення кіз та овець.

Див. також[ред. | ред. код]