Паяци (опера)
Опера «Паяци» | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Pagliacci | ||||
![]() | ||||
Композитор | Руджеро Леонкавалло | |||
Автор лібрето | Руджеро Леонкавалло | |||
Мова лібрето | італійська | |||
Жанр | веризм | |||
Кількість дій | 2 | |||
Рік створення | 1891 | |||
Перша постановка | 21 травня 1892 | |||
Місце першої постановки | Театр Даль-Верме, Мілан | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
![]() |
«Паяци» (італ. Pagliacci) — найвідоміша опера одного з найвизначніших представників веризму в музиці, італійського композитора Руджеро Леонкавалло. Опера є музичною драмою на дві дії; лібрето написав автор на основі реальної події. У Калабрії 1865 року артист через ревнощі вбив дружину просто на сцені. Перша постановка відбулася 21 травня 1892 року в міланському театрі Даль-Верме.
Дійові особи[ред. | ред. код]
- Недда, в комедії — Коломбіна (сопрано)
- Каніо, в комедії — Паяц (тенор)
- Тоніо, в комедії — Таддео (баритон)
- Беппо, в комедії — Арлекін (тенор)
- Сільвіо (баритон)
- Селяни та селянки
Сюжет[ред. | ред. код]

Дія відбувається між 1865 та 1870 роками у Калабрії поблизу Монтальто, в день свята Успіння.[1]
Пролог[ред. | ред. код]
На сцені з'являється Тоніо у костюмі Таддео, який роздумує про призначення театрального мистецтва, яке віддзеркалює реальне людське життя, про долю акторів.
Перша дія[ред. | ред. код]
На площі калабрійського селища натовп вітає трупу мандрівних акторів. Каніо оголошує про майбутній спектакль. Він ревнує свою жінку Недду до іншого актора, Тоніо. Недда не здатна це терпіти. Вона знаходить спокій у красі природи, голосах птахів. Горбань Тоніо освідчується Недді у коханні, але вона відкидає його. Насправді вона кохає іншу людину, селянина Сільвіо. Вони ніжно освідчуються один одному у своїх почуттях. Сільвіо наполягає на тому, що вони мають тікати. Підступний Тоніо вистежує їх разом і приводить Каніо на місце побачення. Сільвіо встигає піти, а Каніо кидається на жінку з вимогою відкрити ім'я її коханого. Та Беппо вдається заспокоїти Каніо: наближається час спектаклю. Каніо співає свою арію "Смійся Паяц" (Ridi Pagliaccio).
Друга дія[ред. | ред. код]
На виставу збираються мешканці селища. Серед них — Сільвіо. Глядачі понад усе бажають побачити веселу комедію. Починається вистава. Недда у ролі Коломбіни очікує Арлекіна (Беппо), який за кулісами співає ніжну серенаду. Служник Таддео (Тоніо) освідчується Коломбіні у коханні, але та відповідає йому з іронією. З'являється Паяц (Каніо), чоловік Коломбіни. Він чує ті самі слова, що говорила Недда при розлученні з Сільвіо. Каніо, який безмежно кохає Недду, більше не спроможний володіти собою. Він забуває про театральне дійство, про свою роль у ньому, і знову вимагає у жінки назвати ім'я коханця. Перелякана Недда намагається обернути це на жарт, на частину комедії. Оскаженілий Каніо накидається на Недду з ножем і вбиває її. Сільвіо кидається на сцену, щоби врятувати Недду, і Каніо вбиває і його. «Комедію закінчено!» («La commedia e finita!») — виголошує збожеволілий Каніо.
Історія створення[ред. | ред. код]
Текст лібрето належить композиторові. Він скористався, за власними словами, реальною подією. Леонкавалло брав участь у конкурсі, оголошеному міланським видавцем Сонзоньо на найкращу одноактну оперу. Але композитор написав оперу на дві дії й тому не був допущений до конкурсу. Проте невдовзі опера була поставлена у Мілані та мала величезний успіх. Опера «Паяци» обійшла найкращі сцени світу і досі є однією з найпопулярніших у репертуарі оперних театрів світу.
Див. також[ред. | ред. код]
- Vesti la giubba — популярна арія з опери «Паяци» у виконанні Сергія Велиславовича Дубровіна українською мовою[2]
- Постановка Київського оперного театру ім. Т.Шевченка (зараз - Національна опера України) українською мовою опери «Паяци».[3]
- «Пролог» з опери «Паяци» у виконанні Дмитра Гнатюка українською мовою.[4]
- «Серенада Арлекіна» — арія з опери «Паяци» українською мовою у виконанні Олександра Дяченка.[5]
Посилання[ред. | ред. код]
- Pagliacci: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- Лібретто опери (мовою оригіналу)
- Стаття про постановку «Паяців» Національною оперою України у газеті «Хрещатик»
Джерела[ред. | ред. код]
|