Пеггі Марч
| Пеггі Марч | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Margaret Annemarie Battavio |
| Псевдо | Little Peggy March |
| Народилася |
8 березня 1948[1][2][…] (76 років) Лансдейл, Монтґомері, Пенсільванія, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | співачка, музикантка, акторка |
| Alma mater | Lansdale Catholic High Schoold |
| Знання мов | англійська і німецька |
| Роки активності | 1962 — тепер. час |
| Жанр | поп, блюз і шлягер |
| У шлюбі з | Ерні Гаррісd[4] |
| Зріст | 1,47 м[5] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0545327 |
Пеггі Марч (англ. Peggy March, справжнє. ім'я: Margaret Annemarie Battavio; 8 березня 1948) — американська співачка, найбільш відома завдяки своїй пісні 1963 року «I Will Follow Him», яка була продана в США більш ніж мільйоном примірників[6]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Коли Маргарет було 13 років, вона співала на дні народження своєї двоюрідної сестри або брата, її помітили[6] і представили продюсерському дуету Х'юго енд Луїджі. Ті придумали для неї псевдонім Маленька Пеггі Марч (англ. Little Peggy March), тому що вона була 4 фути 9 дюймів (1 м 44 см) зріст, їй було всього 13 років, пісня яку вона з ними записала, називалася «Little Me», а день народження у неї був у березні[7].
24 квітня 1963 року[8] її сингл «I Will Follow Him» піднявся на 1 місце американських чартів. На той момент їй було 15 років, і Пеггі Марч й донині залишається наймолодшою співачкою, яка потрапила на перше місце гарячої сотні «Білборда». Записана ж і видана пісня була на початку січня і 22 січня відповідно, тобто коли співачці було ще тільки 14. Пісня також потрапила на перше місце в Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Японії та Скандинавії. Пісня являла собою переклад французької пісні «Chariot», яку роком раніше записала Петула Кларк.
Успіх Марч не приніс їй статків. Вона була неповнолітньою, і по так званому Закону Кугана батьки не мали права розпоряджатися грошима. Відповідальність була покладена на її менеджера Рассела Сміта. У 1966 році виявилося, що він розтратив усі гроші, залишивши їй лише 500 доларів. Пеггі закінчила Лансдейлську католицьку середню школу у 1966 році. Скоро у неї з'явився новий менеджер, Ерні Гарріс, який згодом став її чоловіком. У них одна дочка, вона народилася в 1974 році і її звуть Санде.
Хоча Пеггі Марч пам'ятають в США як «артиста одного хіта», пізніше вона досягала першої сороковки в США з піснями «I Wish I Were a Princess» і «Hello Heartache, Goodbye Love», причому остання досягла також 29 місця у Великій Британії[9] Всього ж на лейблі RCA Victor з 1964 по 1971 рік вона записала 18 синглів. Також вона випустила кілька альбомів, але в США продавалися вони погано. В Європі і Азії ж її популярність зростала, і в 1969 році Пеггі переїхала до Німеччини. Там в Німеччині її комерційний успіх тривав до кінця 1970-х років. У 1969 році вона спробувала потрапити на Конкурс пісні Євробачення, але в німецькому національному відборі з піснею «Hey! Das ist für Musik mich» посіла друге місце. Ще одну спробу поїхати на «Євробачення» від Німеччини співачка зробила в 1975 році з написаною Ральфом Зігелем піснею «Alles geht vorüber», але знову в національному відборі була другою.
Дискографія[ред. | ред. код]
| Дата | Назва | Чарти | ||
|---|---|---|---|---|
| US[10] | GER[11] | UK[9] | ||
| бер 1963 | «I Will Follow Him»[en] | 1 | — | — |
| чер 1963 | «I Wish I Were a Princess» | 32 | — | — |
| вер 1963 | «Hello Heartache, Goodbye Love» | 26 | — | 29 |
| лис 1963 | «The Impossible Happened» | 57 | — | — |
| лют 1964 | «(I'm Watching) Every Little Move You Make» | 84 | — | — |
| тра 1965 | «Er schoss mir eine Rose» | — | 23 | — |
| лип 1965 | «Mit 17 hat man noch Träume» | — | 2 | — |
| лис 1965 | «Die schönen Stunden gehen schnell vorbei» | — | 25 | — |
| лип 1966 | «Hundert Jahre und noch mehr» | — | 40 | — |
| гру 1966 | «Sweetheart schenk mir einen Ring» | — | 23 | — |
| бер 1967 | «Memories of Heidelberg» | — | 5 | — |
| вер 1967 | «Romeo und Julia» | — | 1 | — |
| січ 1968 | «Telegramm aus Tennessee» | — | 15 | — |
| бер 1968 | «Canale Grande Number One» | — | 18 | — |
| лип 1968 | «Das ist Musik fûr mich» | — | 21 | — |
| вер 1968 | «Mississippi Shuffle Boat» | — | 30 | — |
| січ 1969 | «Yesterday Waltz» | — | 37 | — |
| кві 1969 | «Hey» | — | 29 | — |
| сер 1969 | «Bahama Lullabye» | — | 13 | — |
| лис 1969 | «In der Carnaby Street» | — | 16 | — |
| гру 1969 | «Mister Giacomo Puccini» | — | 33 | — |
| вер 1970 | «Die Maschen der Mānner» | — | 29 | — |
| сер 1970 | «Einmal verliebt, immer verliebt»[en] | — | 23 | — |
| сер 1971 | «Sing, wenn du glücklich bist» | — | 35 | — |
| лют 1972 | «Ich weiss, ich verlieb mich noch heute in dich» | — | 38 | — |
| лип 1972 | «Es ist schwer, dich zu vergessen» | — | 30 | — |
| січ 1976 | «Du, mach mich nicht an» | — | 47 | — |
| чер 1976 | «Costa Brava» | — | 42 | — |
| вер 1977 | «Fly Away Pretty Flamingo» | — | 8 | — |
| кві 1978 | «Oklahoma Bay» | — | 44 | — |
| сер 1980 | «Dreh' die Uhr zurück zum Anfang» | — | 37 | — |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134454820 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ FemBio database
- ↑ Peggy March hat immer noch Träume — Südwestrundfunk, 2018.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 161/2. ISBN 0-214-20512-6.
- ↑ Billboard — 12 May 2001 — Page 60 «… RCA introduced its own teen queen, Little Peggy March. Her first single, a cover version of the song „Little Me“ from the Broadway show of the same name, didn't go anywhere, but the follow-up was a different story. „I Will Follow Him“ topped …»
- ↑ This Day in Music. Nielsen Business Media, Inc. Процитовано 27 березня 2009.
- ↑ а б Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 349. ISBN 1-904994-10-5.
- ↑ [http://www.allmusic.com/artist/p24532/charts-awards/billboard-singles(англ.) Allmusic — Charts & Awards]
- ↑ Hit Blanz - Deutsche Chart Singles 1956-1980. Taurus Press. 2000. ISBN 3-922542-24-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пеггі Марч
- peggymarch.info — фан-сайт
