Первісна борозна (ритуал)
.jpg)
Первісна борозна (лат. sulcus primigenius, «початкова борозна») — найперша борозна, яку проорювали під час давньоримського ритуалу заснування нового міста. Обряд має етруське походження[1].
Ритуал[ред. | ред. код]
Опис ритуалу залишили давньоримський письменник ІІ століття Гігін Молодший та інші.
За легендою, ритуал започаткував Ромул, коли він проорав первісну борозну навколо майбутнього Рима[2].
Ритуальний акт заснування складався з двох важливих процедур: окреслення території за допомогою первісної борозни (sulcus primigenius) і розподілу ділянок землі легатом (sortitio).
Першу частину ритуалу проводили жерці. Вони запрягали пару білої худоби — бика і корову — і по колу проти сонця плугом проорювали борозну, яка зовні мала рівчак, а зсередини — гребінь. Це символізувало перший мур навколо закладеного міста. Борозна переростала у рів, а гребінь — у мури. У місцях, де планувалося поставити брами, плуг піднімали і борозну переривали[1][3][4].
Первісна борозна відрізняється від померію. Померій, імовірно, був священною межею і він завжди неперервний, а первісна борозна переривалася. Сам процес заснування міст латиною називався urvare. Сюди належить слово *urbare, від якого походять urbs (місто) й урбанізація.
Під час другої частини під орудою легата відбувалося жеребкування, унаслідок якого між поселенцями розподіляли ділянки землі[1].
Нумізматика[ред. | ред. код]
Ритуал орання первісної борозни відображений на кількох римських і провінційних монетах:
- срібний денарій монетного тріумвіра Гая Марія Капітона, на реверсі якого сцена з оранкою, 81 рік до н.е.[5];
- срібна монета імператора Октавіана Августа зі сценою заснування Нікополя, Епір, 30 — 29 роки до н.е.;
- бронзова монета імператора Октавіана Августа зі сценою заснування Колонії Юлія, Кілікія, близько 31 року до н.е.;
- бронзова монета Октавіана Августа зі сценою заснування міста Філіппи, Македонія, 27 рік до н.е. — 14 рік н.е.[6];
- бронзова монета імператора Калігули на честь заснування міста Цезаравгуста, Тарраконська Іспанія, 37 — 41 роки н.е.;
- бронзова монета імператора Адріана на честь заснування Елії Капітоліни;
- бронзова монета імператора Антоніна Пія, Комама[en], Пісідія, 138 — 161 роки;
- бронзова монета Геліогабала, Петра, 218 — 222 роки[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lukas Bormann, 1994, с. 31.
- ↑ Публій Корнелій Тацит, 2013, с. 400.
- ↑ Albrecht von Blumenthal, 1952, с. 1867–1876.
- ↑ Oxford University Press, 1929, с. 392–396.
- ↑ Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1867, с. 603.
- ↑ Augustus and two ploughing priests (RPC I, 1656). Roman Provincial Coinage online. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Sulcus Primigenius. Forum Ancient Coins.
Джерела[ред. | ред. код]
- Albrecht von Blumenthal. Pomerium // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart, 1952. — Т. XXI,2. — С. 1867–1876.
- Johann Jakob Bachofen. Die Sage Von Tanaquil Eine Untersuchung Über Den Orientalismus in Rom Und Italien. — Basel : Heidelberg, Mohr, 1870. — С. 312.
- Lukas Bormann. Philippi — Stadt und Christengemeinde zur Zeit des Paulus. — Leiden, New York, Koln : E.J.Brill, 1994.
- Samuel Ball Platner, Thomas Ashby. Pomerium // Topographical Dictionary of Ancient Rome. — London : Oxford University Press, 1929. — С. 392–396.
- William Smith. Capito, C. Marius // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. — Boston, 1867. — Т. I. — С. 603.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали. З часу відходу божественного Авґуста. — К. : Український письменник, 2013. — С. 400.