Переходи ЛЕП через Дніпро (Енергодар)
| Переходи ЛЕП через Дніпро | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Проходить над/під | Дніпро |
 | |
Координати: 47°33′53″ пн. ш. 34°38′43″ сх. д. / 47.56482800002777367° пн. ш. 34.64538600002777713° сх. д.
Переходи ЛЕП через Дніпро — дві високовольтні лінії електропередачі, що мають напругу 330 кВ і 750 кВ та перетинають Каховське водосховище в Україні. Вони ведуть від енергогенеруючих підприємств міста Енергодара (Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС) до промислових підприємств міст Запоріжжя та Дніпро[1].
ЛЕП «Запорізька ТЕС — Феросплавна» напругою 330 кВ було введено в експлуатацію у 1977 році одночасно з виходом на повну потужність Запорізької ТЕС. Її перехід через Каховське водосховище становить сім опор, п'ять із яких розташовані в акваторії водосховища. Висота опор становить 90 м, центральної — 100 м. Діаметр бетонного фундаменту опор становить 30 м при його висоті над водою (залежно від її рівня) 2—5 м. Відстань між опорами — 750—800 м[1].
ЛЕП «Запорізька АЕС — Дніпровська» напругою 750 кВ було споруджено 1984 року у зв'язку з будівництвом Запорізької АЕС. Її перехід через Каховське водосховище складається з п'яти опор, три з яких розташовані в акваторії Каховського водосховища[1]; чотири опори проміжні, а центральна анкерна[2]. Відстань між опорами — 1,2 км, діаметр їхнього фундаменту — 40 м[1]. Опори будувалися напливним методом: у спеціально підготовленому доці споруджувалися плаваючі порожнисті фундаменти, усередині яких були тонкостінні залізобетонні конструкції, а на них ставилися опори. Перехідні проміжні опори заввишки 126 метрів, важать 375 тонн. Анкерна опора заввишки 100 метрів і важить 350 тонн[2].
На опорах обох переходів ЛЕП гніздяться численні баклани. У 2012 році було обстежено 4 опори переходу ЛЕП «Запорізька ТЕС — Феросплавна», на яких знайдено 320, 280, 200 та 100 гнізд, та 2 опори переходу ЛЕП «Запорізька АЕС — Дніпровська», на яких знайдено 190 та 150 гнізд; до опор, що знаходяться біля правого берега водосховища, доступу в обстежувачів не було[1].
За даними української компанії «Енергоатом», оператора Запорізької АЕС, у 2022 році в ході вторгнення Росії в Україну обидві ЛЕП були пошкоджені: 25 серпня через пожежу в золовідвалі Запорізької ТЕС було пошкоджено ЛЕП «Запорізька АЕС — Дніпровська», що проходить поряд із ним, через що обидва реактори Запорізької АЕС, що працювали на той момент, були тимчасово відключені від електромережі, але до вечора лінія була відновлена[3][4]; 3 вересня цю ЛЕП знову було пошкоджено, а 5 вересня було пошкоджено і ЛЕП «Запорізька ТЕС — Феросплавна»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Сидоренко А.И., Сиохин В.Д. Nesting of Great Cormorants (Phalacrocorax carbo) on man-made structures in Ukraine // Biosystems Diversity. — 2016. — № 2 (6 травня). — С. 312.
- ↑ а б А. И. Калинина, А. Д. Глотова, Д. В. Ермоленко, А. В. Панин Анализ рекомендаций по проектированию опоры ЛЭП на водной поверхности // Градостроительство. Инфраструктура. Коммуникации. — 2021. — № 3(24). — С. 36-37.
- ↑ Zaporizhzhia on the frontline. Reuters. 1 вересня 2022.
- ↑ Fitful Ukrainian Nuclear Plant Stokes Powerful Fears. IEEE Spectrum. 26 серпня 2022.
- ↑ Украинские власти заявили, что Запорожская АЭС во второй раз в истории полностью отключилась от энергосети. Meduza. 5 вересня 2022.
Координати: 47°33′53″ пн. ш. 34°38′43″ сх. д. / 47.5648278° пн. ш. 34.6453861° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку