Перейти до вмісту

Енергодар

Координати: 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енергодар
Герб Енергодара Прапор Енергодара
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Василівський район Василівський район
Тер. громада Енергодарська міська громада
Код КАТОТТГ UA23040110010044100
Засноване 12 червня 1970 (55 років)
Статус міста з 14 серпня 1985 року
Поділ міста 6 мікрорайонів
Населення ▼ 52 887 (01.01.2021)[1]
Площа 63,5 км²
Густота населення 833 осіб/км²
Поштові індекси 71500—71599
Телефонний код +380-6139
Координати 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма р. Дніпро, Каховське водосховище
Назва мешканців енергода́рець, енергода́рка, енергода́рці
День міста 12 червня
Відстань
Найближча залізнична станція Енергодар, з. п. Енергодар
До обл./респ. центру
 - фізична 32 км
 - залізницею 113 км
 - автошляхами 119 км
До Києва
 - фізична 446 км
 - автошляхами 634 км
Міська влада
Адреса 71502, Запорізька обл., Василівський район, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11
Вебсторінка Енергодарська міськрада
Міський голова Орлов Дмитро Олегович

Енергодар у Вікісховищі

Карта
Енергодар. Карта розташування: Україна
Енергодар
Енергодар
Енергодар. Карта розташування: Запорізька область
Енергодар
Енергодар
Мапа

Енергода́р — місто в Україні, адміністративний центр Енергодарської міської громади Василівського району Запорізької області. Розташоване на лівому березі колишнього Каховського водосховища Дніпра (у нижньому Придніпров'ї), за 120 км — від обласного центру Запоріжжя. Місто- супутник Запорізької АЕС. Площа території міста — 63,5 км².

Місто засноване 12 червня 1970 року з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року отримало назву Енергодар. З 1981 року почалося будівництво Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі і однією з найбільших у світі.

3 березня 2022 року Енергодар, у ході російського вторгнення в Україну, тимчасово окупований російськими загарбниками.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тис. кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тис. кВт і нині є одним з найбільших в Європі.

Стела на в'ізді до міста Енергодар

Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.

Два роки місто не мало назви. Будувалася Запорізька ТЕС — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

Докладніше: Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

  • Житлова забудова міста Енергодар
    Житлова забудова міста Енергодар
  • Мерія Енергодара
    Мерія Енергодара

Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої за Енергодар, Криза на Запорізькій АЕС та Російське вторгнення в Україну (з 2022)

3 початку березня 2022 року Енергодар окупований російськими окупантами; з 1 по 3 березня мешканці міста не дають російським окупантам зайти у місто[2][3][4][5][6][7][8][9][10].

5 травня 2022 Запорізька ТЕС у місті припинила свою роботу через нестачу палива для неї. Після зупинки електростанції росіяни вдавалися до розграбування обладнання і апаратури ТЕС, що після звільнення Енергодару ускладнює повторний запуск Запорізької ТЕС.[11]

22 травня 2022 року у під'їзді будинку №38 по вулиці Курчатова невідомими особами було підірвано проголошеного окупантами "мера" окупованого Енергодару Андрія Шевчика. Бомбу було закладено у електрощит всередині під'їзду. У результаті, під'їзд зазнав пошкоджень, а Шевчик лишився в живих і згодом вписався з лікарні у Криму. [12]

З липня 2022 року окупанти регулярно здійснюють обстріли міста різноманітними видами озброєння, скидуючи провину на ЗСУ.

22 серпня 2022 року російські окупанти підпалили ліс поблизу території Запорізької АЕС, через що місто і атомну станцію було знеструмлено.[13]

1 вересня 2022 року окупанти з раннього ранку до початку дня обстрілювали місто з танків, гвинтокрилів, мінометів і гармат, а потім заявили, що знищували десант ЗСУ, що нібито висадився в місті.[14]

19 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти здійснили обстріл Енергодару. В результаті обстрілу пошкоджена будівля виконавчого комітету Енергодарської міської ради та одна із підстанцій міста.[15][16]

6 червня 2023 року, в результаті підриву окупантами Каховської ГЕС, водна інфраструктура міста сильно постраждала. Озера і канали міста сильно обміліли, а із за зникнення водосховища, клімат регіону почав сильно мінятися.

11 липня 2024 року російські окупанти підпалили сосновий ліс поблизу мікрорайону №6, упродовж кількох днів окупаційна влада майже не гасила пожежу, у результаті, лісовий масив було знищено.[17]

11 серпня 2024 року російські окупанти підпалили у одній із градирень ЗАЕС автомобільні шини, у результаті чого з градирні виходив густий дим. Пожежа всередині градирні, що входить до інфраструктури Запорізької АЕС була черговою провокацією окупантів. [18]

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Графік чисельності населення Енергодару

Національний склад

[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[19]:

Національність Відсоток
українці 57,14%
росіяни 39,83%
білоруси 0,74%
вірмени 0,19%
болгари 0,34%
татари 0,23%
німці 0,17%
азербайджанці 0,15%
інші/не вказали 1,21%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[20]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Російська 34 660 61,70%
Українська 21 240 37,81%
Білоруська 57 0,10%
Вірменська 37 0,07%
Румунська 29 0,05%
Болгарська 22 0,04%
Інші/Не вказали 135 0,83%
Разом 56 180 100%

Культура

[ред. | ред. код]

У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.

  • Готель «Енергодар»
    Готель «Енергодар»
  • Алея троянд
    Алея троянд
  • Палац культури «Сучасник» (2014)
    Палац культури «Сучасник» (2014)

У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.

Громадське життя

[ред. | ред. код]

У місті зареєстровано 120 громадських і 80 організацій політичних партій.

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

Енергодар.City [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки мережі міських сайтів The City[21].

Освіта і наука

[ред. | ред. код]

У місті працює 6 середніх шкіл: СШ №1, СШ №2, СШ №3, СШ №4, СШ №5, СШ №7 (6). Така кількість великих за розмірами шкіл повністю забезпечує потреби міста у шкільній освіті. На кожен мікрорайон є своя окрема школа.

У місті працює 15 дитячих садочків, у середньому на кожен мікрорайон приходиться 2-3 садочки. Причому, у мікрорайоні №6 немає жодного садочка, хоча за радянським проектом там мало бути 2 садочки, один з яких не добудували, а другий так і не почали споруджувати.

Ще з радянських часів у 3му мікрорайоні діє Дитяча Художня Школа та музична школа.

У місті діє ЦПРПП (Центр професійного розвитку педагогічних працівників), що створили за незалежної України на основі дитячого садка №1.

Також у місті є заклад вищої освіти. Повноцінний інститут- Енергодарський інститут державного та муніципального управління ім. Р. Г. Хеноха.

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична станція Енергодар та пасажирський зупинний пункт Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують приміські поїзди сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях регіонального значення Р37 до Василівки.

Спорт

[ред. | ред. код]

Футбольна збірна команда міста Енергодара двічі ставала володарем Кубку Голови Запорізької облдержадміністрації: у 2013 та у 2020 роках. 20 травня 2013 року Енергодар у фіналі[22] на стадіоні "Славутич-Арена" переміг збірну команду Комунарського району міста Запоріжжя з рахунком 10:2, а 18 жовтня 2020 року у фіналі[23]Енергодар з рахунком 3:2 обіграв команду Розівської ОТГ. Обидва матчі відбулися на центральному стадіоні області - "Славутич-Арена" у м. Запоріжжя. Звитяга енергодарців 2020 року стала поштовхом для створення ФК "Енергодар", який у 2021 році взяв участь у чемпіонаті Запорізької області з футболу "Прем'єр ліга"[24].

Панорами

[ред. | ред. код]
Панорама міста з найвищої труби ТЕС
Вигляд на Енергодар з пташиного польту
Панорама Запорізької АЕС

Особистості

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. ↑ Енергодар: люди не пускають колону РФ в місто. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  3. ↑ Жители Энергодара стали стеной в защиту города | Українська правда [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], pravda.com.ua
  4. ↑ На Енергодар суне понад 100 одиниць важкої техніки — уже обстріляли блокпост
  5. ↑ Троє нацгвардійців загинули під час нічних боїв в Енергодарі (укр.). Громадське радіо. 4 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  6. ↑ Юлія Бабич (4 березня 2022). Біля мерії Енергодару скупчення окупантів: мешканців просять не довіряти оголошенням (укр.). 24 канал. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  7. ↑ Російські військові захопили міськраду Енергодара (укр.). Громадське радіо. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  8. ↑ Юрій Тарасовський (5 березня 2022). Російські війська покинули Енергодар, заявив голова Запорізької ОДА. Мер міста спростовує (укр.). Forbes Україна. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  9. ↑ Вікторія Рощина (11 березня 2022). Місто світла. Репортаж з окупованого Енергодара (укр.). Громадське. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  10. ↑ Партизани в дії: стався вибух у під'їзді окупаційного «мера» Енергодара, він в лікарні. 22 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  11. ↑ Запорізька ТЕС в Енергодарі зупинилася - Korrespondent.net. ua.korrespondent.net. Процитовано 16 червня 2025.
  12. ↑ В Енергодарі підірвали мера-колаборанта Шевчика (фото). LB.ua. 22 травня 2022. Процитовано 13 червня 2025.
  13. ↑ Енергодар залишився без світла та води через обстріл - Korrespondent.net. ua.korrespondent.net. Процитовано 20 червня 2025.
  14. ↑ Росіяни обстрілюють Енергодар і маршрут МАГАТЕ до ЗАЕС: є загиблі та постраждалі. ФАКТИ ICTV (укр.). 1 вересня 2022. Процитовано 20 червня 2025.
  15. ↑ В соцмережах опублікували відео влучання окупантами в будівлю Енергодарської міської ради. actual.today. 20 жовтня 2022.
  16. ↑ Каховська ГЕС. www.ukrinform.ua (укр.). 12 червня 2025. Процитовано 13 червня 2025.
  17. ↑ Філоненко, Елла (11 липня 2024). Поблизу тимчасово окупованого Енергодара третю добу палає лісопаркова зона. suspilne.media (укр.). Процитовано 20 червня 2025.
  18. ↑ Дурова, Дар'я (12 серпня 2024). Окупанти влаштували пожежу в градирні ЗАЕС: що це таке. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 20 червня 2025.
  19. ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  20. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  21. ↑ Ми — телевізийники. І навіщо ми створили сайт Енергодар.City?. Енергодар.City (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  22. ↑ Новини / Володар Кубка губернатора - 2013 - футбольна команда м. Енергодар. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA) . 20 травня 2013. Процитовано 16 липня 2023.
  23. ↑ Команда Энергодара выиграла Кубок губернатора по футболу!. 061.ua - Сайт міста Запоріжжя (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
  24. ↑ Футбол в Енергодарі | **Цей день в історії. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

Computer code

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енергодар&oldid=45943886