Енергодар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енергодар
Coat of Arms Enerhodar.png Flag of Enerhodar.svg
Герб Енергодара Прапор Енергодара
Энергодар. Вид с трубы ТЭС.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Запорізька область Запорізька область
Район Василівський район Василівський район
Засноване 12 червня 1970 (52 роки)
Статус міста з 14 серпня 1985 року
Населення 52 887 (01.01.2021)[1]
Площа 63,5 км²
Густота населення 833 осіб/км²
Поштові індекси 71500—599
Телефонний код +380-6139
Координати 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583Координати: 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. / 47.49889; 34.65583
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Дніпро, Каховське водосховище
Назва мешканців енергода́рець, енергода́рка, енергода́рці
Відстань
Найближча залізнична станція Енергодар, з. п. Енергодар
До обл./респ. центру
 - фізична 32 км
 - автошляхами 119 км
До Києва
 - автошляхами 634 км
Міська влада
Адреса 71502, Запорізька обл., Василівський район, м. Енергодар вул. Курчатова, 11
Вебсторінка Енергодарська міськрада
Міський голова Орлов Дмитро Олегович

Commons-logo.svg Енергодар у Вікісховищі

Карта
Енергодар. Карта розташування: Україна
Енергодар
Енергодар

Енергода́р — місто в Україні, у Василівському районі Запорізької області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища Дніпра (в нижньому Придніпров'ї), за 120 км — від обласного центру Запоріжжя. Площа території міста — 63,5 км².

Місто засноване 12 червня 1970 року з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар. З 1981 року почалося будівництво Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі атомною електростанцією.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тисяч кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тисяч кВт і нині є одним з найбільших в Європі.

Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.

Два роки місто не мало назви. Будувалася теплова електростанція — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

З 1 березня 2022 року мешканці Енергодару чинять героїчний спротив російським окупантам[2][3][4][5][6][7][8][9][10].

19 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти здійснили обстріл Енергодару. В результаті обстрілу пошкоджена будівля виконавчого комітету Енергодарської міської ради та одна із підстанцій міста[11].

Культура[ред. | ред. код]

У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.

У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.

Громадське життя[ред. | ред. код]

У місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Енергодар.City [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки мережі міських сайтів The City[12].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року рідною мовою вказали українську 37,81 %, а російську — 61,69 % населення[13].

Етнічний склад населення міста станом на 2001 рік
Українці Росіяни Білоруси Інші національності
57,1 % 39,8 % 0,8 % 2,3 %[14]

Транспорт[ред. | ред. код]

Стела на в'ізді до міста Енергодар

У місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична станція Енергодар та пасажирський зупинний пункт Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують приміські поїзди сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях регіонального значення Р37 до Василівки.

Відомі особи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Енергодар: люди не пускають колону РФ в місто. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  3. Жители Энергодара стали стеной в защиту города | Українська правда [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], pravda.com.ua
  4. На Енергодар суне понад 100 одиниць важкої техніки — уже обстріляли блокпост
  5. Троє нацгвардійців загинули під час нічних боїв в Енергодарі (укр.). Громадське радіо. 4 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  6. Юлія Бабич (4 березня 2022). Біля мерії Енергодару скупчення окупантів: мешканців просять не довіряти оголошенням (укр.). 24 канал. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  7. Російські військові захопили міськраду Енергодара (укр.). Громадське радіо. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  8. Юрій Тарасовський (5 березня 2022). Російські війська покинули Енергодар, заявив голова Запорізької ОДА. Мер міста спростовує (укр.). Forbes Україна. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  9. Вікторія Рощина (11 березня 2022). Місто світла. Репортаж з окупованого Енергодара (укр.). Громадське. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  10. Партизани в дії: стався вибух у під'їзді окупаційного «мера» Енергодара, він в лікарні. 22 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  11. В соцмережах опублікували відео влучання окупантами в будівлю Енергодарської міської ради. actual.today. 20 жовтня 2022. 
  12. Ми — телевізийники. І навіщо ми створили сайт Енергодар.City?. Енергодар.City (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. 
  13. Банк даних Державноі служби статистики України[недоступне посилання]
  14. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Панорами[ред. | ред. код]

Панорама міста з найвищої труби ТЕС
Вигляд на Енергодар з пташиного польту
Панорама Запорізької АЕС