Запорізька атомна електростанція
| Запорізька атомна електростанція | |
|---|---|
 Запорізька АЕС. Блоки № 4, 5, 6 та спецкорпус. | |
| Країна |
 Україна |
| Адмінодиниця | Енергодар |
| Місцезнаходження |
Україна Запорізька область |
| Початок будівництва | 1 квітня 1981 |
| Початок експлуатації | 9 листопада 1984 |
| Організація | ДП НАЕК «Енергоатом» |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 6 |
| Тип реакторів | ВВЕР-1000 |
| Реакторів в експлуатації | 5 (4-й енергоблок на плановому ремонті) |
| Генеруюча потужність | 6000 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | ЗАЕС |
| Запорізька атомна електростанція у Вікісховищі? | |
Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й шоста у світі атомна електростанція. Вона складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожний.
Зміст
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено в 1978 році.
У 1981 р. почалося поетапне спорудження блоків станції. Протягом 1984—1987 р. уведені в експлуатацію чотири енергоблоки.
У 1989 р. став функціонувати п'ятий енергоблок, а шостий — лише в 1995 році, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Запуск шостого блоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема». Ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.
Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт-год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.
За підсумками роботи у 2000 р. Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.
На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.
Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є держпідприємство «НАЕК» Енергоатом, яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями ТВЕЛ (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). Енергоатом експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.
Сховище ВЯП[ред. | ред. код]
На сьогоднішній день діє тільки одне сховище для відпрацьованого ядерного палива — пристанційне сухе сховище (ССВЯП) на Запорізькій АЕС (уведено в експлуатацію в 2001 р). Цей майданчик призначений тільки для палива, що забирається з реакторів ЗАЕС.
Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС вивозиться до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Планується, що в майбутньому паливо з цих АЕС буде зберігатися на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Зоні відчуження ЧАЕС. Згідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим КМУ, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП орієнтовно 2033—2034 р. (16,5 років від початку реалізації проекту).[1]
Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]
| Енергоблок[2] | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Підключення до мережі | Уведення в експлуатацію | Закінчення проєктного терміну експлуатації[3] | Вірогідне завершення терміну експлуатації[4] | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чиста | Брутто | |||||||
| Запоріжжя-1 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1980 | 10.12.1984 | 25.12.1985 | 23.12.2015 | Термін експлуатації продовжений до 23.12.2025 [5] |
| Запоріжжя-2 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.01.1981 | 22.10.1985 | 15.02.1986 | 19.02.2016 | Термін експлуатації продовжений до 19.02.2026 [6] |
| Запоріжжя-3 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1982 | 10.12.1986 | 05.03.1987 | 05.03.2017 | Термін експлуатації продовжений до 05.03.2027 [7] |
| Запоріжжя-4 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.04.1983 | 18.12.1987 | 14.04.1988 | 04.04.2018 | Термін експлуатації продовжений до 04.04.2028 [8] |
| Запоріжжя-5 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.11.1985 | 20.08.1989 | 27.10.1989 | 27.05.2020 | Виконуються роботи з продовження ТЕ |
| Запоріжжя-6 | ВВЕР-1000/320 | 950 МВт | 1000 МВт | 01.06.1986 | 19.10.1995 | 16.09.1996 | 21.10.2026 | |
Заходи безпеки[ред. | ред. код]
Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.
Міжнародний контроль[ред. | ред. код]
Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.
Аварії[ред. | ред. код]
- 3 листопада 2014 р. — аварія на третьому блоці АЕС в системі видачі електроенергії. Аварія не пов'язана з реактором.[9] 5 листопада 2014 р. аварію ліквідовано.
Сонячна електростанція[ред. | ред. код]
Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території Запорізької АЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тисяч сонячних панелей і займатиме 37 гектарів.[10]
Галерея[ред. | ред. код]
Вид на перші чотири енергоблоки
Перший і другий енергоблоки
Типова багатоповерхівка міста Енергодар
Вид на станцію з протилежного берега Дніпра
_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F.jpg)
Панорама АЕС[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ціна відкладених рішень. День (газета). Процитовано 2017-09-27.
- ↑ Power Reactor Information System of the МАГАТЭ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine. (english)
- ↑ Продление эксплуатации
- ↑ Продление эксплуатации
- ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 2018-09-06. Процитовано 2018-09-06.
- ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 2018-09-06. Процитовано 2018-09-06.
- ↑ Енергоатом отримав ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 2018-09-06. Процитовано 2018-09-06.
- ↑ Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №4.
- ↑ На третьем блоке Запорожской АЭС произошла авария, но с ядерным реактором она не связана.
- ↑ На Запорізькій АЕС побудують сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-27. Процитовано 27 травня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт ЗАЕС[недоступне посилання з серпня 2019]
- Запорізька АЕС відновила роботу третього енергоблоку // Економічна правда
- Аварія на Запорізькій АЕС: що сталось і як пояснює інцидент влада // ТСН
- "Енергоатом" планує побудувати нові енергоблоки на ЗАЕС та ЮУАЕС. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 2014-07-10. Процитовано 3 грудня 2018.
- Наприкінці року на Запорізькій АЕС буде введений в промислову експлуатацію комплекс з переробки РАВ. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-25. Процитовано 25 липня 2018.
- На Запорізькій АЕС вивчають можливість будівництва двох заміщуючих енергоблоків. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 2018-09-07. Процитовано 7 вересня 2018.
|
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
