Запорізька АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запорізька атомна електростанція
Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС
Країна  Україна
Адмінодиниця Енергодар
Запорізька область
Місцезнаходження Україна Україна
Запорізька область
Початок будівництва 1 квітня 1981
Початок експлуатації 9 листопада 1984 (39 років)
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 6
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 5 (4-й енергоблок на плановому ремонті)
Генеруюча потужність 6000 МВт
Інша інформація
Сайт npp.zp.ua
Мапа
CMNS: Запорізька АЕС у Вікісховищі

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція в Україні, у степовій зоні біля колишнього берегу Каховського водосховища у Запорізькій області, поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й третя у світі за сукупною потужністю атомна електростанція. Вона складається з шести атомних енергоблоків по 1 ГВт кожен.

4 березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення, електростанція була захоплена російськими військами.

Історія[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво ЗАЕС ухвалено 1978 року. 1981 року почалося поетапне спорудження блоків станції. Впродовж 1984—1987 років були введені в експлуатацію чотири енергоблоки.

У 1989 році введений в експлуатацію п'ятий енергоблок, а шостий — лише у 1995 році, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Після запуску шостого енергоблоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема» — ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.

Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт·год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.

За підсумками роботи у 2000 році Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.

На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями «ТВЕЛ» (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). «Енергоатом» експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.

ЗАЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×750 кВ та 1×330 кВ.

У січні 2021 року відбулася історична подія, коли Запорізька атомна електростанція вперше у своїй історії вийшла на повну проєктну потужність, після завершення планового ремонту 5-го енергоблоку та завдяки введенню в експлуатацію лінії електропередачі 750 кВ від ЗАЕС до підстанції «Каховська», що дозволило видати повну потужність станції 6000 МВт в енергосистему України. До введення нової лінії потужність станції мала мережеве обмеження у 5300 МВт[1][2].

Система охолодження бере воду з розташованого поряд Каховського водосховища та розрахована на нормальну роботу при рівні води не менш як 13,2 метра[3].

Захоплення російськими окупантами[ред. | ред. код]

Докладніше: Криза на Запорізькій АЕС

4 березня 2022 року, на дев'ятий день російського вторгнення в Україну, атомну й теплову електростанції захопили російські війська під час боїв за Енергодар[4][5][6][7].

12 березня 2022 року повідомлялося, що об'єкт контролюється російською компанією «Росатом»[8]. Станцію і далі обслуговує український персонал під контролем Росії[9]. Під час обстрілів ЗАЕС окупанти пошкодили низку об'єктів на її території. За попередніми оцінками, вони завдали збитків на суму в 18,3 млрд грн[10]. Журналісти «Схем» встановили, що організатором операції зі захоплення ЗАЕС генерал-майор Олексій Домбровський, також за його наказами діяли полковники Олексій Решетнєв, Сергій Довгань і Юрій Лукачов, майор Мурадхан Ахмедханов. Журналістам вдалось з'ясувати, що раніше вони займалися охороною об'єктів підприємств держкорпорації «Росатом», а також держпідприємств, які працюють на ОПК РФ[11]. Під час російської окупації загарбники неодноразово провокували Україну. Вони без доказів звинувачували українських атомників у зберіганні зброї на території станції, для зізнань катували та вбивали їх[12][13][14]. Створювали пропагандиські відео.[15]. Із розташованих на станції російських ракетних комплексів окупанти регулярно обстрілюють місто Нікополь[16]. За даними видання «Волл-стріт джорнел» російські війська облаштували на АЕС військову базу, розмістивши важку артилерію, зокрема реактивні системи залпового вогню БМ-30 «Смерч»[17].

21 липня 2022 року окупанти перебазували щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку до машинної зали енергоблока у № 1 Запорізької АЕС, що суперечить міжнародним законам щодо безпеки атомних електростанцій[18].

Україна відкидає всі бездоказові звинувачення Росії, звинувачуючи її у ядерному тероризмі через дії російських окупаційних військ як такі, що порушують міжнародні закони та безпеку атомної станції, та наполягає на відведенні військ від ЗАЕС[19].

5 лютого 2023 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти атомної галузі Росії терміном на 50 років. Зокрема, санкції ввели проти юридичних осіб, що були створені окупантами для керівництва станцією: акціонерного товариства «Експлуатуюча організація Запорізької АЕС» та федерального державного унітарного підприємства «Запорізька АЕС». Серед обмежень: припинення дії торгових угод, блокування активів, заборона будь-яких торгових операцій, анулювання ліцензій, заборона передання технологій тощо[20][21].

9 червня 2023 року, через зниження рівня води, що спричинив підрив Каховської ГЕС російськими окупантами, Державна інспекція ядерного регулювання України видала розпорядження «Енергоатому» вивести у «холодний зупин» енергоблок № 5 Запорізької АЕС. Експлуатація інших енергоблоків ЗАЕС №№ 1, 2, 3, 4, 6 також обмежена станом у «холодний зупин», відповідно до розпоряджень Держатомрегулювання від 18 серпня 2022 року та від 10 лютого 2023 року[22].

20 червня 2023 року начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що російські окупанти додатково замінували Запорізьку АЕС — встановивши вибухівку на охолоджувач станції: у разі детонування існує загроза підриву або аварії, так як Запорізька АЕС перебуває під тимчасовим контролем окупаційних військ[23].

25 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський заявив, що 4 енергоблоки Запорізької АЕС , а також охолоджувач станції є замінованими, а російські війська вже затвердили план підриву. Президент зазначив, що підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів.

На думку старшої наукової співробітниці Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олени Паренюк, повторення Чорнобильської та Фукусімської трагедії є малоймвоірними[24].

Сховище ВЯП[ред. | ред. код]

На ЗАЕС діє лише одне сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), уведене в експлуатацію у 2001 році. Цей майданчик призначений лише для відпрацьованого палива, що збирається з реакторів ЗАЕС.

Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС раніше вивозилося до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Передбачено, що в майбутньому паливо з цих АЕС зберігатиметься на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Відповідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим Кабінетом Міністрів України, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП заплановано орієнтовно у 2033—2034 роках (16,5 років від початку реалізації проєкту)[25].

Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[26] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва 		Підключення до мережі Уведення в експлуатацію Закінчення проєктного терміну експлуатації[27] Вірогідне завершення терміну експлуатації[27]
Чиста Брутто
Запоріжжя-1 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1980 10.12.1984 25.12.1985 23.12.2015 Продовжений до 23.12.2025[28]
Запоріжжя-2 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.01.1981 22.10.1985 15.02.1986 19.02.2016 Продовжений до 19.02.2026[29]
Запоріжжя-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1982 10.12.1986 05.03.1987 05.03.2017 Продовжений до 05.03.2027[30]
Запоріжжя-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1983 18.12.1987 14.04.1988 04.04.2018 Продовжений до 04.04.2028[31]
Запоріжжя-5 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.11.1985 20.08.1989 27.10.1989 27.05.2020 Продовжений до 27.05.2030[32]
Запоріжжя-6 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.06.1986 19.10.1995 16.09.1996 21.10.2026

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Із 3 по 15 листопада 2020 року інспектори МАГАТЕ проводять чергову планову інспекцію енергоблока № 5[33].

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Сонячна електростанція[ред. | ред. код]

Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території ЗАЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тис. сонячних панелей і займатиме 37 га[34].

Надзвичайні події[ред. | ред. код]

  • 3 листопада 2014 року трапилася аварія на третьому енергоблоці АЕС в системі видачі електроенергії, яка не пов'язана з роботою реактора[35]. 05.11.2014 аварію ліквідовано.
  • Уночі проти 4 березня 2022 року через обстріл, учинений окупаційними російськими військами, в першому енергоблоці сталася пожежа, яку лише о 06:20 ліквідували.
  • Вночі, 2 грудня 2023 року, на Запорізькій АЕС стався повний блекаут через знеструмлення станції. Ввечері 1 грудня стався обрив лінії електропередачі “Запорізька ТЕС – Феросплавна” напругою 330 кВ. Через яку станція отримувала живлення від української енергосистеми. А вночі було знеструмлено останню лінію “Запорізька АЕС – Дніпровська” напругою 750 кВ[36].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Краєвид на перші чотири енергоблоки

    Краєвид на перші чотири енергоблоки

  • Перший та другий енергоблоки

    Перший та другий енергоблоки

  • Краєвид на станцію з протилежного берега Дніпра

    Краєвид на станцію з протилежного берега Дніпра

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ЗАЕС вперше в історії вийде на свою проєктну потужність у 6000 МВт — Котін. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020. 
  2. ↑ Найбільша в Європі Запорізька АЕС вперше у своїй історії вийшла на повну потужність. lb.ua. 15.01.2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  3. ↑ Дмитро Сімонов (12 березня 2023). Що відбувається з Каховським морем під час війни і чим це загрожує. Українська Правда. 
  4. ↑ Polityuk, Pavel; Vasovic, Aleksandar; Irish, John (4 березня 2022). Russian forces seize huge Ukrainian nuclear plant, fire extinguished. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  5. ↑ Daniel Ten Kate, David Stringer (4 березня 2022). Russian Forces Occupy Site of Nuclear Plant as Fire Contained. Bloomberg. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  6. ↑ Boynton, Sean (4 березня 2022). Russian troops capture Europe's largest power plant in Ukraine after intense battle. Global News. Архів оригіналу за 4 March 2022. 
  7. ↑ Russia Seizes Ukraine Nuclear Plant Hours After Attack: 10 Points. NDTV.com. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  8. ↑ Petrenko, Roman (12 березня 2022). Invaders seize Zaporizhzhia power plant and claims it is part of Rosatom. Ukrayinska Pravda (англ.). Процитовано 12 березня 2022. 
  9. ↑ Lederer, Edith M. (3 серпня 2022). UN nuclear chief: Ukraine nuclear plant is 'out of control'. AP News. Процитовано 4 серпня 2022. 
  10. ↑ Окупанти рф завдали Запорізькій АЕС шкоди на понад 18 млрд грн — Енергоатом. akzent.zp.ua. 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
  11. ↑ «Схеми» встановили особи командирів російської армії, які захопили Запорізьку АЕС. Букви. 26 травня 2022. Процитовано 29 серпня 2022. 
  12. ↑ Росіяни готують провокацію на Запорізькій АЕС. LB.ua. Процитовано 29 серпня 2022. 
  13. ↑ Росіяни піддають тортурам працівників Запорізької АЕС, щоб змусити їх осушити охолоджувальні басейни, — Енергоатом. lb.ua. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022. 
  14. ↑ Помер водолаз Запорізької АЕС, якого катували окупанти. Від чоловіка вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. lb.ua. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  15. ↑ На ЗАЕС окупанти змушують працівників станції зніматися в пропагандистському ролику. Слово і Діло (укр.). Процитовано 29 серпня 2022. 
  16. ↑ Росіяни обстрілюють Нікополь з території ЗАЕС, — Котін. LB.ua. Процитовано 29 серпня 2022. 
  17. ↑ Drew Hinshaw, Joe Parkinson (5 липня 2022). Russian Army Turns Ukraine’s Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal. Процитовано 16 липня 2022.  (англ.)
  18. ↑ Таким темпом Росія не зможе захопити Слов'янськ і Бахмут, — ISW. НТА (ua). 22 липня 2022. Процитовано 29 серпня 2022. 
  19. ↑ Україна попереджає про велику провокацію на ЗАЕС. Що відбувається на станції. BBC News Україна (укр.). Процитовано 29 серпня 2022. 
  20. ↑ «Росатом» та ще 199 компаній: Зеленський ввів санкції проти атомної галузі РФ. Фокус. 5 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023. 
  21. ↑ Указ Президента України від 5 лютого 2023 року № 57/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 лютого 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»»
  22. ↑ Останній енергоблок ЗАЕС переводять у «холодний зупин». Що це означає. suspilne.media. 9 червня 2023. 
  23. ↑ Окупанти замінували охолоджувач на ЗАЕС — Буданов. suspilne.media. 20 червня 2023. 
  24. ↑ Не Чорнобиль і не Фукусіма: науковиця розповіла про ймовірні наслідки теракту на Запорізькій АЕС. Українська правда _Життя. Процитовано 27 червня 2023. 
  25. ↑ Ціна відкладених рішень. День (газета). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2017. 
  26. ↑ Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЭ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine.] (english)
  27. ↑ а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. 
  28. ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  29. ↑ Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  30. ↑ Енергоатом отримав ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  31. ↑ Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №4. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019. 
  32. ↑ Термін експлуатації енергоблока №5 Запорізької АЕС продовжено | ЗАЕС. www.npp.zp.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  33. ↑ На ЗАЕС розпочалась планова інспекція МАГАТЕ. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2020. 
  34. ↑ На Запорізькій АЕС побудують сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. 
  35. ↑ На третьем блоке Запорожской АЭС произошла авария, но с ядерным реактором она не связана. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. 
  36. ↑ Шевченко, Тарас (2 грудня 2023). На Запорізькій АЕС стався повний блекаут: станція була на межі ядерної аварії. https://chasdiy.org. Час ДІй. Процитовано 3 грудня 203. 

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Діючі
РАЕС
Зупинені
Недобудовані
Нереалізовані
проєкти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Запорізька_АЕС&oldid=41060282