Запорізька АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запорізька атомна електростанція
Zaporozhje AES.jpg
Запорізька АЕС. Блоки № 4, 5, 6 та спецкорпус.
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Енергодар
Запорізька область
Місцезнаходження Україна
Запорізька область
Початок будівництва 1 квітня 1981
Початок експлуатації 9 листопада 1984 (37 років)
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 6
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 5 (4-й енергоблок на плановому ремонті)
Генеруюча потужність 6000 МВт
Інша інформація
Сайт ЗАЕС
CMNS: Запорізька АЕС у Вікісховищі

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — атомна електростанція в Україні, у степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області, поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі й шоста у світі атомна електростанція. Вона складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожен.

Опис[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво ЗАЕС ухвалено 1978 року. 1981 року почалося поетапне спорудження блоків станції. Впродовж 19841987 років введені в експлуатацію чотири енергоблоки.

У 1989 році введений в експлуатацію п'ятий енергоблок, а шостий — лише у 1995 році, після скасування мораторію на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Після запуску шостого енергоблоку Міжнародний інститут фінансів і економічного партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема» — ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.

Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт·год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.

За підсумками роботи у 2000 році Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.

На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Його технологія базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проєктний обсяг сховища — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке отримує ядерне паливо за контрактами з компаніями «ТВЕЛ» (РФ) і Westinghouse Electric Sweden (Швеція). «Енергоатом» експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.

ЗАЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×750 кВ та 1×330 кВ.

У січні 2021 році відбулася історична подія, коли Запорізька атомна електростанція вперше у своїй історії вийшла на повну проєктну потужність, після завершення планового ремонту 5-го енергоблоку та завдяки введенню в експлуатацію лінії електропередачі 750 кВ від ЗАЕС до підстанції «Каховська», що дозволило видати повну потужність станції 6000 МВт в енергосистему України. До введення нової лінії потужність станції мала мережеве обмеження у 5300 МВт[1][2].

Сховище ВЯП[ред. | ред. код]

На ЗАЕС діє лише одне сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), яке було уведено в експлуатацію у 2001 році. Цей майданчик призначений лише для відпрцьованого палива, що збирається з реакторів ЗАЕС.

Паливо Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС раніше вивозилося до Росії: на переробку (з реакторів ВВЕР-440 РАЕС) та на тривале зберігання (з реакторів ВВЕР-1000). Передбачено, що в майбутньому паливо з цих АЕС зберігатиметься на території України в централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Відповідно з проєктом ЦСВЯП, затвердженим Кабінетом Міністрів України, його вартість становить 37 млрд грн. Термін закінчення будівництва всіх пускових комплексів ЦСВЯП заплановано орієнтовно у 2033—2034 роках (16,5 років від початку реалізації проєкту)[3].

Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[4] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Уведення в експлуатацію Закінчення проєктного терміну експлуатації[5] Вірогідне завершення терміну експлуатації[5]
Чиста Брутто
Запоріжжя-1 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1980 10.12.1984 25.12.1985 23.12.2015 Продовжений до 23.12.2025[6]
Запоріжжя-2 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.01.1981 22.10.1985 15.02.1986 19.02.2016 Продовжений до 19.02.2026[7]
Запоріжжя-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1982 10.12.1986 05.03.1987 05.03.2017 Продовжений до 05.03.2027[8]
Запоріжжя-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.04.1983 18.12.1987 14.04.1988 04.04.2018 Продовжений до 04.04.2028[9]
Запоріжжя-5 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.11.1985 20.08.1989 27.10.1989 27.05.2020 Продовжений до 27.05.2030[10]
Запоріжжя-6 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.06.1986 19.10.1995 16.09.1996 21.10.2026

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

З 3 по 15 листопада 2020 року інспектори МАГАТЕ проводять чергову планову інспекцію енергоблока № 5[11].

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Сонячна електростанція[ред. | ред. код]

Сонячна електростанція потужністю 13,6 МВт з'явиться на території ЗАЕС у районі водойми-охолоджувача. Сонячну електростанцію розмістять на території гідротехнічних споруд між ставком-охолоджувачем та водосховищем. Станція складатиметься з 5 тис. сонячних панелей і займатиме 37 га[12].

Надзвичайні події[ред. | ред. код]

  • 3 листопада 2014 року трапилася аварія на третьому енергоблоці АЕС в системі видачі електроенергії, яка не пов'язана з роботою реактора[13]. 05.11.2014 аварію ліквідовано.
  • В ніч з 3 на 4 березня 2022 року, через обстріл окупаційними російськими військами в першому енергоблоці трапилася пожежа, яка лише о 06:20 була ліквідована.

Російсько-українська війна (2022)[ред. | ред. код]

Березень[ред. | ред. код]

4 березня 2022 року найбільшу атомну електростанцію Європи після важких боїв на вулицях Енергодара захопили російські окупанти. Під час нічного штурму ЗАЕС загинули троє українських військових, ще двоє — у лікарні[14].

Станом на 14 березня на Запорізьку АЕС прибули 11 представників Росатому, з метою заволодінням технологіями, проте Петро Котін це заперечував[15].

Прізвища представників Росатому були оприлюднені Енергоатомом:

  • Магерамов Фауд Алі Хусейн, 1970 р. н., Балаковська АЕС.
  • Романенко Олег Євгенович, 1963 р. н., Балаковська АЕС.
  • Сидоров Максим Петрович, 1976 р. н., Балаковська АЕС.
  • Євдокимов Сергій Юрійович, 1973 р. н., Концерн «Росенергоатом».
  • Убамдаров Олександр Володимирович, 1978 р. н., Балаковська АЕС.
  • Смєлов Віктор Андрійович, 1972 р. н., Ростовська АЕС.
  • Куликов Антон Сергійович, 1981 р. н., Білібінська АЕС.
  • Малахов Іван Васильович 1956 р. н. Ростовська АЕС.

Напередодні російські окупанти підірвали частину боєприпасів на майданчику Запорізької АЕС біля руїн навчально-тренувального центру та енергоблоку № 1.

Керівник «Енергоатом» у Петро Котін заявив, що на території ЗАЕС перебуває близько 50 одиниць важкої техніки і до 500 російських солдатів. Ще близько 1000 окупантів та 400 одиниць техніки знаходиться поблизу Енергодару в профілакторії, який належить до ТЕС. Фактично загарбник використовують територію станції як свою військову базу[16].

Під час обстрілів ЗАЕС рашистські окупанти пошкодили низку об'єктів на її території: за попередніми оцінками, нанесена шкода склала 18,3 млрд грн[17].

Травень[ред. | ред. код]

27 травня стали відомі прізвища командирів Росгвардії, які захопили ЗАЕС. Журналістам «Схем» вдалося встановити, хто саме керував операцією із захоплення ЗАЕС, і в чиїх руках доля та безпека найбільшого атомного об'єкта в Європі. Як стверджують українські правоохоронці та сам «Енергоатом», який є оператором атомних станцій, керував силовими діями російських окупантів із захоплення ядерного об'єкта генерал-майор Олексій Домбровський. Про підозру йому повідомили раніше. Також встановлено чотирьох командирів, які, за версією слідства, діяли за вказівкою Домбровського. Всі вони працюють на Федеральну Службу військ Нацгвардії РФ. Зокрема, це три полковники Олексій Решетнєв, Сергій Довгань і Юрій Лукачов, а також майор Мурадхан Ахмедханов. Журналістам вдалось з'ясувати, що раніше вони займалися охороною об'єктів підприємств держкорпорації «Росатом», а також держпідприємств, які працюють на ОПК РФ.

Червень[ред. | ред. код]

29 червня Міжнародне агентство з атомної енергії перестало дистанційно отримувати дані із систем гарантій, встановлених на Запорізькій атомній електростанції, яку захопили російські окупанти[18].

В той же день стало відомо, що на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС рашисти готують серйозну провокацію Окупанти, які перебувають на ЗАЕС, збираються звинуватити українських атомників у зберіганні зброї на території станції. Задля цього затримали кількох працівників і тортурами вимагають у них зізнання, точніше — оговорення себе, що нібито ще у березні у бетонні чаші охолоджувальних басейнів на ЗАЕС вони скинули якусь зброю: чи то вибухівку, чи то снаряди. Під цим приводом окупанти наполягають на осушуванні охолоджувальних басейнів — для перевірки його чаш та зупинці насосів, які подають воду на системи безпеки енергоблоків. Якщо це станеться, то системи безпеки найбільшої в Європі атомної станції залишиться без охолодження, що вже саме по собі є серйозним порушенням та може загрожувати ядерній безпеці. До того ж такі роботи недоцільно проводити у теплу пору року через ризик перегріву та відмови обладнання. Проте найголовнішим залишається питання контролю дій окупантів, адже під виглядом «проведення перевірки» вони можуть накидати у бетонні чаші все що завгодно: вибухівку, нерозірвані снаряди, іншу зброю, а потім звинуватити у цьому працівників ЗАЕС чи її захисників та зробити це формальним приводом для запрошення на станцію МАГАТЕ й представлення цих «фактів». Та ще й картинку для пропагандистських росЗМІ зробити, як росіяни про безпеку станції піклуються, а український персонал її порушує. Українська влада неодноразово наголошує, що будь-яка зброя, знайдена на території ЗАЕС, — це зброя окупантів, яку вони використовують для вчинення ядерного тероризму та погроз усьому світові новою страшною катастрофою.

Липень[ред. | ред. код]

1 липня, під час організованої МАГАТЕ 7-ї наради договірних сторін із розгляду виконання зобов'язань за Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами (ВЯП і РАВ) у штаб-квартирі МАГАТЕ у Відні, делегація Британії закликала росію вивести свої війська з окупованої Запорізької АЕС і прилеглих територій. Представники Сполученого Королівства також закликали росіян припинити будь-які силові дії проти українських ядерних об'єктів і не перешкоджати українським атомникам виконувати свої зобов'язання щодо ядерної безпеки.

« «Здійснивши неспровокований, навмисний і варварський напад на демократичну та суверену державу, росія грубо порушила міжнародне право і Статут ООН. Силовим захопленням ядерних об'єктів України рф висловлює свою кричущу неповагу до міжнародної ядерної безпеки та порушує головні цілі Об'єднаної конвенції, що ставить під загрозу життя мільйонів людей у разі ймовірної ядерної аварії в Україні», — зазначається в заяві британців. «

Делегація Великої Британії також висловила захоплення і підтримку героїчним зусиллям персоналу Запорізької АЕС, який продовжує невтомно працювати задля забезпечення ядерної та радіаційної безпеки на майданчику станції попри величезний тиск і постійні репресії з боку рф. В той же день, 1 липня, НАЕК «Енергоатом» власними зусиллями відновив втрачений зв'язок між Запорізькою атомною електростанцією та Міжнародним агентством з атомної енергії. Раніше зв'язок було втрачено майже на два тижні: з 30 травня по 12 червня[19].

3 липня помер працівник Запорізької АЕС Андрій Гончарук, досвідчений водолаз гідроцеху ЗАЕС, якого рашисти били та катували, змушуючи вигадувати обґрунтування необхідності осушування охолоджувальних басейнів, вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. Чоловік відмовився, за що і поплатився життям. 29 червня у стані коми з численними тілесними ушкодженнями його було доставлено до лікарні м. Енергодар, проте травми виявилися несумісними з життям, він помер так і не прийшовши до тями[20][21].

5 липня, з лекцією в Австралійському національному університеті в Канберр, генеральний директор агентства МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що контроль росії над українською Запорізькою АЕС стає дедалі гострішою проблемою безпеки, український персонал атомної станції зазнає серйозного тиску та з кожним днем, протягом якого такий стан справ зберігається, зростає ризик нещасного випадку або порушення техніки безпеки. Інспектори міжнародного агентства не мали змоги проінспектувати ЗАЕС із 24 лютого 2022 року. Російські війська взяли станцію під свій контроль чотири місяці тому, але український персонал і досі на ній працює. Активні обстріли Запорізької АЕС в Енергодарі російські війська вели на початку березня[22].

Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція не лише в Україні, а й у всій Європі. Станом на 6 липня «Енергоатом» повідомив МАГАТЕ, що вісім із 15 атомних енергетичних реакторів країни підключені до мережі. Сім зупинено для регулярного технічного обслуговування або перебуває в резерві. Системи безпеки продовжують працювати на чотирьох АЕС, вони мають доступ до зовнішніх джерел електроенергії.

10 липня на Запорізьку АЕС привезли провокаторів-пропагандистів. Російські окупанти силоміць змусили керівництво станції допустити відомого расійського блогера-пропагандиста із представником «Росатома» й у супроводі озброєних солдатів до блочного щита керування одного з енергоблоків атомної станції та до інших приміщень з обмеженим доступом. Там заплановано організувати зйомки і примушувати український персонал до участі в пропагандистських інтерв'ю. Окупанти мають намір яскраво брехати про успішну роботу вкраденої ЗАЕС для потреб країни-агресора. Відповідну ноту про злочинні дії окупантів на Запорізькій атомній електростанції українська влада спрямовує до міжнародних органів безпеки АЕС[23].

15 липня ДП «Енергоатом» повідомило, що росіяни обстрілюють Нікополь з території атомної електростанції[24]. За даними газети Волл-стріт джорнел російські війська облаштували на АЕС військову базу, розмістивши важку артилерію, зокрема реактивні системи залпового вогню БМ-30 «Смерч»[25].

18 липня на Запорізькій атомній електростанції російські окупанти поспіхом облаштовують для себе нову схованку — підвал у зруйнованому ними ж учбово-тренувальному центрі ЗАЕС.

Загарбники настільки бояться за власні життя й здоров'я, що навіть на режимному й добре захищеному об'єкті заходилися швидко облаштувати собі супернадійний захист. Вочевидь, рашистські війська очікують прицільного удару західної артилерії по військовій базі, які вони облаштували на території Запорізької АЕС[26].

21 липня російські окупанти затягнули щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку до машинної зали енергоблока у № 1 Запорізької АЕС. Весь арсенал ввезеної важкої техніки з усім боєкомплектом перебуває на даний момент зовсім поруч із обладнанням, яке забезпечує роботу турбогенератора. Зокрема, у безпосередній близькості до головного маслобаку, де міститься легкозаймисте масло, яке охолоджує парову турбіну. Там же є вибухонебезпечний водень, який використовується для охолодження генератора. Військова техніка загарбників унеможливила доступ спеціалізованих пожежних та інших машин до машзали енергоблока № 1. Відтак ризик пожежі багатократно зростає, а її гасіння стає вкрай проблематичним. Якщо ж пожежа станеться, наприклад через випадкову детонацію боєкомплекту, то її масштаби можуть дорівнювати тій, яка відбулася під час аварії на Чорнобильській АЕС.

Окупанти продовжують цинічно порушувати абсолютно всі норми і вимоги щодо пожежної, ядерної та радіаційної безпеки роботи АЕС, зберігаючи важку військову техніку, боєкомплект до неї, зброю та вибухівку просто в машинній залі енергоблока найбільшої в Європі атомної електростанції.

НАЕК «Енергоатом» вчергове наполягає на необхідності якомога швидшого звільнення Запорізької АЕС і знову звертається до міжнародного співтовариства із закликом вжити заходів для цього, адже лише Україна зможе гарантувати безперебійну та безпечну роботу Запорізької АЕС[27].

22 липня із застосуванням дронів-камікадзе Warmate Збройні сили України знищили техніку та завдали удару по наметовому містечку ворога в Енергодарі, біля Запорізької АЕС. За результатами роботи спостерігали з іншого безпілотника[28].

Серпень[ред. | ред. код]

2 серпня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що раніше росія прикривалася «живим щитом» із мирних жителів, а тепер використовує Запорізьку атомну електростанцію в якості «ядерного щита». Звідти окупанти атакують українські сили, адже розуміють, що не отримають удару у відповідь. Звичайно, українці не можуть відкрити вогонь у відповідь, інакше станеться жахлива аварія на ЗАЕС. Також голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ситуація на захопленій російськими окупантами Запорізькій АЕС щодня погіршується та «повністю вийшла з-під контролю». Зазначається, що на атомній електростанції порушені всі принципи ядерної безпеки. Окупанти продовжують утримувати на АЕС український персонал, що постійно призводить до конфліктів і передбачуваного насильства. В той же час МАГАТЕ заявило, що має певний контакт з персоналом, проте він «недосконалий» та «неоднорідний».

В результаті окупації перерваний ланцюжок постачання обладнання та запасних частин на АЕС, тому в МАГАТЕ не впевнені, що станція отримує все, що їй потрібно. Тож МАГАГЕ в черговий раз намагається провести важливі інспекції, щоб гарантувати, що ядерна безпека перебувала під захистом[29]. Тож російські окупанти використовують Запорізьку АЕС в окупованому Енергодарі, аби залякати країни Західної Європи ядерною катастрофою, з метою знизити їхню допомогу Україні зброєю. Держсекретар США Ентоні Блінкен також звинуватив Росію в тому, що вони використовують Запорізьку АЕС, як «ядерний щит»[30].

5 серпня, близько 14:30, окупанти здійснили обстріл поблизу промислового майданчику Запорізької АЕС, під час якого влучили у високовольтну лінію зв'язку 330 кВ ВРП автотрансформатора ЗАЕС — Запорізька ТЕС. Проте, незважаючи на провокації рашистів, ЗАЕС продовжила працювати й видавати потужність в енергосистему України через лінії, що працюють. Тож, відповідно до пропускної спроможності, було ухвалене рішення щодо розвантаження та відключення від мережі одного із працюючих енергоблоків ЗАЕС[31].

6 серпня з'явилась інформація, що Запорізьку АЕС заміновано[32]. Російські окупанти на Запорізькій АЕС зайняли всі підвальні приміщення, де ховаються від обстрілу, проте український персонал поки що не має доступу до цих приміщень, тому у разі нових обстрілів у людей немає укриття та перебувають у небезпеці.

Наразі ліквідовуються наслідки пошкоджень азотно-кисневої станції та об'єднаного допоміжного корпусу, які постраждали під час обстрілів 5 серпня,, а персонал ЗАЕС знайшов можливість працювати безпечно за таких умов.

Також ввечері, 6 серпня російські окупанти вкотре здійснили ракетні обстріли майданчику ЗАЕС та міста Енергодар, в результаті якого влучили по майданчику ЗАЕС безпосередньо поруч зі станційним сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Окупанти мали на меті поцілили саме по контейнерах ВЯП, де просто неба зберігалися 174 контейнери, в кожному з яких по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива. Через ракетні обстріли було пошкоджено три датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика ССВЯП ЗАЕС. Відтак вчасне виявлення та реагування у разі  погіршення радіаційної обстановки або витоку радіації із контейнерів відпрацьованого ядерного палива неможливо проконтролювати. Цього разу ядерної катастрофи вдалося уникнути, але своїми діями російські окупанти продовжують шантажувати світ ядерним тероризмом.

7 серпня генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав надати доступ МАГАТЕ до Запорізької АЕС[33].

8 серпня окупанти заявили про готовність підірвати ЗАЕС[34]. Керівник російських військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту окупантів Валерій Васильєв, що захопив командування гарнізоном ЗАЕС, заявив, що «тут буде або російська земля, або випалена пустеля»[35].

11 серпня російські окупанти знову обстріляли територію Запорізької АЕС, біля неї зафіксовано десять обстрілів, зокрема влучили поруч з сховищем джерел випромінювання. Через це на станції не вдалося вчасно провести «перезмінку» атомників, на станції залишили працювати працівників попередньої зміни[36].

13 серпня окупанти знову здійснили обстріли ЗАЕС з села Водяне та продовжують готувати провокації під українським прапором.

Один з артилерійських ударів рашистів пошкодив перший блок насосної станції цеху теплових та підземних комунікацій. Ще один удар призвів до часткової руйнації пожежної частини, що відповідає за безпеку ЗАЕС. Також в результаті ворожих обстрілів відбулося займання лісу та трави на прилеглих територіях, що викликало значне задимлення. Гасіння пожеж, спричинених обстрілами було ускладнено через обстріл пожежної частини.

Одночасно окупанти активно створюють «картинку» для власної пропаганди. З цією метою на станцію нещодавно завезли два автобуси «масовки», яка має виконувати роль начебто «місцевих жителів та персоналу». Справжні місцеві мешканці та персонал відмовляються брати участь у подібних постановках.

15 серпня голова Державного агентства України з управління Зоною відчуження Євген Крамаренко повідомив, що у разі аварії на Запорізькій АЕС, яку обстрілюють російські збройні формування, прогнозована площа ураження може сягнути близько 30 тисяч км². На цей час на ЗАЕС знаходиться близько 18 000 паливних збірок, що майже у 10 разів більше, ніж було на момент аварії на Чорнобильській АЕС, а склад палива суттєво відрізняється від того, на якому працює Запорізька АЕС. Також зазначено, що у разі гадзвичайної ситуації, може трапитися одноразовий витік, який ляже саме туди, куди буде рух повітряних мас, а це може статися, як на Європу, так і на Росію, так і на іншу частину України. Як результат, це може призвести, що територія Запорізької області може бути фактично потенційно радіаційно забруднена на площі близько 2 млн.  км²[37].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗАЕС вперше в історії вийде на свою проєктну потужність у 6000 МВт — Котін. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020. 
  2. Найбільша в Європі Запорізька АЕС вперше у своїй історії вийшла на повну потужність. lb.ua. 15.01.2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  3. Ціна відкладених рішень. День (газета). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2017. 
  4. Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЭ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine.] (english)
  5. а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. 
  6. Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  7. Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  8. Енергоатом отримав ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3 Запорізької АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  9. Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №4. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019. 
  10. Термін експлуатації енергоблока №5 Запорізької АЕС продовжено | ЗАЕС. www.npp.zp.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  11. На ЗАЕС розпочалась планова інспекція МАГАТЕ. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2020. 
  12. На Запорізькій АЕС побудують сонячну електростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. 
  13. На третьем блоке Запорожской АЭС произошла авария, но с ядерным реактором она не связана. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. 
  14. Російські окупанти захопили Запорізьку АЕС. 1news.zp.ua. 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 
  16. Енергоатом оприлюднив перелік прізвищ російських атомників, що перебувають на ЗАЕС. 061.ua. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  17. Окупанти рф завдали Запорізькій АЕС шкоди на понад 18 млрд грн. — Енергоатом. akzent.zp.ua. 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. 
  18. МАГАТЕ втратило зв'язок із Запорізькою АЕС. suspilne.media. 29 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022. 
  19. «Енергоатом» відновив зв'язок між Запорізькою атомною електростанцією та МАГАТЕ. actual.today. 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022. 
  20. Росіяни піддають тортурам працівників Запорізької АЕС, щоб змусити їх осушити охолоджувальні басейни, — Енергоатом. lb.ua. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022. 
  21. Помер водолаз Запорізької АЕС, якого катували окупанти. Від чоловіка вимагали пірнати в бризгальний басейн атомної електростанції. lb.ua. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  22. Глава МАГАТЕ заявив про зростання загроз на Запорізькій АЕС. actual.today. 6 липня 2022. Процитовано 6 липня 2022. 
  23. Окупанти влаштували провокацію на Запорізькій АЕС: беруть участь військові та пропагандисти. telegraf.com.ua. 10 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022. 
  24. Окупанти обстрілюють Нікополь із ракетних комплексів на ЗАЕС – "Енергоатом". Катерина Тищенко. 15 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022. 
  25. Drew Hinshaw, Joe Parkinson (5 липня 2022). Russian Army Turns Ukraine’s Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal. Процитовано 16 липня 2022. (англ.)
  26. На Запорізькій АЕС окупанти облаштовують схованку у підвалі зруйнованого учбово-тренувального центру. 1news.zp.ua. 19 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022. 
  27. Рашисти загнали до машинної зали енергоблока Запорізької АЕС важку техніку, зброю та вибухівку. 1news.zp.ua. 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
  28. Українські військові завдали удару по позиціях росіян біля Запорізької АЕС – ГУР. Мілітарний. 22 липня 2022. 
  29. Захоплена рашистами Запорізька АЕС повністю вийшла з-під контролю, — голова МАГАТЕ. 1news.zp.ua. 3 серпня 2022. 
  30. Американські експерти пояснили, чому росія веде обстріли з боку ЗАЕС. zabor.zp.ua. 4 серпня 2022. 
  31. В окупованому Енергодарі росіяни стріляли в бік Запорізької АЕС. Влучили у високовольтну лінію. babel.ua. 5 серпня 2022. 
  32. Окупанти таки замінували ЗАЕС, а також – важливі комунікації в Херсоні: заява розвідки // tsn.ua. — 2022. — 6 серпня.
  33. Генсек ООН закликав надати МАГАТЕ доступ до Запорізької АЕС. 1news.zp.ua. 8 серпня 2022. 
  34. Окупанти замінували територію ЗАЕС: омбудсмен вимагає реакції ООН й МАГАТЕ. rbc.ua (рос.). Процитовано 8 серпня 2022. 
  35. Окупанти заявили про готовність підірвати заміновану Запорізьку АЕС. 1news.zp.ua. 8 серпня 2022. 
  36. Окупанти знову обстріляли Запорізьку АЕС: влучили біля сховища джерел випромінювання — «Енергоатом». hromadske.ua. 11 серпня 2022. 
  37. У ДАЗВ назвали потенційну площу радіаційного ураження у разі аварії на захопленій росіянами ЗАЕС. suspilne.media. 15 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]