Периферична нервова система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Периферична нервова система — частина нервової системи представлена нервами, що з'єднують ЦНС із сенсорними органами, рецепторами та афекторами (м'язами та залозами) та об'єднує їх у взаємодії. Перифери́чна нерво́ва систе́ма (ПНС) складається зі всіх інших нервів і нейронів, які не лежать в межах центральної нервової системи (ЦНС). Переважна більшість нервів (які фактично є аксонами нейронів) належить ПНС.

Периферична нервова система у людини включає у себе 31 пару спинно-мозкових нервів і 12 пар черепних нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії.[1]

Периферична нервова система поділяється на соматичну нервову систему і автономну нервову систему.

В свою чергу автономна НС поділяється на Симпатичну НС і Парасимпатичну НС. Симпатична НС і Парасимпатична НС - взаємопов"язані між собою і є "антагоністами" за механізмом впливу: Перша стимулює роботу органів - інша гальмує.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]