Першотравневе (Богодухівський район, селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
селище Першотравневе
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Богодухівський район
Рада Шарівська селищна рада
Код КОАТУУ 6320855703
Облікова картка Першотравневе 
Основні дані
Засноване 1921
Населення 319 осіб
Площа 1,99 км²
Густота населення 160 осіб/км²
Поштовий індекс 62155
Телефонний код +380 5758
Географічні дані
Географічні координати 49°59′40″ пн. ш. 35°26′12″ сх. д. / 49.99444° пн. ш. 35.43667° сх. д. / 49.99444; 35.43667Координати: 49°59′40″ пн. ш. 35°26′12″ сх. д. / 49.99444° пн. ш. 35.43667° сх. д. / 49.99444; 35.43667
Водойми річка Мерчик
Місцева влада
Адреса ради 62153, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт. Шарівка, вул. Свердлова,8, тел. 76-2-30
Сільський голова Носова Марина Олександрівна
Карта
Першотравневе is located in Україна
Першотравневе
Першотравневе
Першотравневе is located in Харківська область
Першотравневе
Першотравневе
Першотравневе is located in Богодухівський район
Першотравневе
Першотравневе

Першотравне́ве — селище сільського типу Богодухівського району Харківської області України. Першотравневе підпорядковане Шарівській селищній раді.

  • Поштове відділення: Шарівське

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище Першотравневе знаходиться на річці Мандричина, лівій притоці Мерчика. На річці велика загата. Вище за течією село Мар'їне. Нижче за течією — смт Шарівка. За 6 км залізнична станція Мар'їне.

Історія[ред.ред. код]

  • 1921 — дата заснування.

Голодомор: Уроки історії[ред.ред. код]

Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років у Першотравневому

Пам'ятник встановлений на сільському кладовищі на місці колективного поховання жертв Голодомору (приблизно на 50 осіб). Село перед голодомором 19321933 років нараховувало 120 дворів переселенців з числа незаможних селян, яким віддали наділи на колишніх церковних землях. Так званих «кулаків» у селі ніколи не було. Загалом під час голодомору в ньому загинуло близько 300 осіб. Пам'ятник створений у 1993 році в 60-ті роковини голодомору. Ініціатори створення — Михайло Петрович Бойченко, колишній секретар парткому радгоспу ім. Свердлова, та Микола Федорович Солоненко, полковник у відставці. Ідея створення пам'ятника виникла не випадково. Дід Миколи Бойченка, Тимофій Махота, був однією з найшановніших людей у селі, мав добре господарство, яке створив своєю працею. Але у 1933 році він був висланий на каторгу без жодних звинувачень, просто за розкладкою. Дід загинув на лісоповалах. Микола Солоненко народився у квітні 1933 року пухлим. Його мати також була опухлою від голоду. Він є одним з двох немовлят, що народилися того року і вижили. Як зазначив Микола Солоненко у своїй роботі «Виконуючи заповіти моїх замордованих голодом земляків» (Харків: Просвіта, 1999):

«Діти 1932-33 років народження вимерли майже повністю. Пізніше в селищі два роки поспіль не було набору в перший клас. Через це і мені довелося закінчити 10 клас у 19 років. Старших діток батьки намагалися підкидати в Харкові поближче до міліції. Значна частина цих діток знайшла смерть у Салтівських бараках, але немало вціліло, а згодом потрапили до Курязької колонії малолітніх злочинців. Саме оцим мученикам голоду С. Макаренко згодом давав „путевку в жизнь“ (С. 11).» Цікавий факт: «Жоден з партійців, які були з найбідніших і най ледачіших селян, не загинули з голоду, ні вони, ні їх діти». (Там само.). Про реальні причини голоду він повідомляє таке: Село не було занесено на «чорну дошку». Але в ньому були реквізиції продовольства. «Після вилучення зерна черга дійшла до городини, аж до насіння моркви, буряків, огірків, не кажучи про овочі. Люди знов опинилися в полі у пошуках втрачених і тепер перемерзлих овочів. Викопували здохлих тварин, поїдали кішок, собак, все що рухалось, виловлювали в річках молюсків» (С. 9). «А тим часом реквізовані продукти гнили, проростаючи на непристосованих майданчиках простонеба. На всю потужність працювали спиртзаводи Шарівки і Дублянки, що були поблизу мого селища. Вкрай зіпсоване зерно в яругах обливали гасом і спалювали, згодом засипали землею. На багатій родючій землі настало пекло.» (С. 9).

Шарівська селищна рада[ред.ред. код]

  • Адреса: 62153 смт. Шарівка, вул. Свердлова, 8
  • Телефонний код: 8-05758
  • Телефон: 76-2-30

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]