Песке Олександр Іванович
| Песке Олександр Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1810 Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | не раніше 1888 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет і Петербурзька академія мистецтв (1836) |
Олександр Іванович Песке (рос. Александр Иванович Песке; нар. 1810 — пом. близько 1888 [1]) — російський архітектор, академік архітектури (1841).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 1810 року в Подільській губернії. Син могилівського повітового архітектора. За віросповідуванням — лютеранин.
Навчався в Подільській гімназії у Вінниці (згодом відома як Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія) та Харківському університеті.
Далі навчався в Петербурзькій академії мистецтв: від 1832 року як «вільний слухач», 1833 року переведено на державне утримання. Отримав медалі: 1834 року — другу срібну; 1835 року — першу срібну; 1836 року — другу золоту за «проект училища правознавства». 1836 року випущено з академії з атестатом першого ступеня.
Від 1836 року архітектор Петергофського палацового правління. У травні 1841 року надано звання «призначеного», а в грудні того ж року — звання академіка за «проект Імператорського ліцею на 250 осіб».
1843 року направлений до Казані в будівельну комісію з відновлення міста після пожежі 1842 року. У 1846 — 1856 роках працював у Казані міським архітектором. 1855 року розробив проект костелу в Казані [2].
У 1857 — 1860 роках був губернським архітектором Волинської губернії [3][4].
1864 року Песке, щойно призначений на посаду подільського губернського архітектора, розробив проект Новопланівського мосту в Кам'янці-Подільському [5]. Далі він працював губернським архітектором у Пензенській губернії [6][7].
Будучи обласним архітектором Бессарабської області (у 1868 — 1876 роках) [8][9][10][11][12][13][14][15][16], Песке, крім нагляду в повітових містах Бессарабії за виконаними молодшими техніками роботами (із перевіркою кошторисів і технічних розрахунків по них), брав участь ще в облаштуванні Кишинівського окружного суду. 1871 року опублікував у Кишиневі накладом 400 примірників працю «Про стиль і характер ассирійських художніх творів, знову відкритих в околицях Могуля, Хорзабада та Куюнджика на лівому березі Тигра» (рос. «О стиле и характере ассирийских художественных произведений, вновь открытых в окрестностях Могуля, Хорзабада и Куюнджика на левом берегу р. Тигра»).
Автор проектів споруд у руслі пізнього російського класицизму та романтизму. Крім архітектури, досяг успіху в пейзажному живопису (був учнем Максима Воробйова).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1888 год. — Часть 1. — Санкт-Петербург. — Столбец 73.
- ↑ Стара Казань [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись всех чиновных особ в государстве, 1857. — Часть I. — Санкт-Петербург. — С. 252.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись всех чиновных особ в государстве на 1858 — 1859 год. — Часть II. — Санкт-Петербург. — С. 26.
- ↑ Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 2003. — С. 266.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1865 — 1866 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 222.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1866 — 1867 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 217.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1868 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 13.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1869 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 13.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1870 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 14.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1871 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 14.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1872 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 13.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1873 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 13.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1874 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 11.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1875 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 11.
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц… на 1876 год. — Часть 2. — Санкт-Петербург. — Столбец 11.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Сборник материалов для истории Императорской Санкт-Петербургской академии художеств за сто лет ее существования. — Часть вторая: 1811—1843. — Санкт-Петербург, 1865. — С. 324, 326, 344, 346, 357, 414, 420, 423.
- Собко Н. П. Словарь русских художников. — Т. 3. — Выпуск 1. — Санкт-Петербург, 1899. — Столбцы 175—176.
- Песке Александр Иванович // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова. — Санкт-Петербург: Издательство товарищества «Просвещение», 1900—1909. — Т. 15: Пенька — Пуль. — С. 94.
- Татарский энциклопедический словарь. — Казань, 1999.
- Сикора Эдуард. Лица Каменца-Подольского. — Харьков, 2010. — С. 304.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |