Петра де Суттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петра де Суттер
нід. Petra De Sutter
Нині на посаді
Народився 10 червня 1963(1963-06-10)[1] (60 років)
Ауденарде, Ауденарде[d], Східна Фландрія, Бельгія
Відомий як політик, викладач університету, лікар, гінеколог
Місце роботи Гентський університет
Країна Бельгія
Alma mater Гентський університет
Політична партія Зелені![2]
Нагороди
petradesutter.be
 Медіафайли у Вікісховищі

Петра де Суттер (Уденаарде, 10 червня 1963 р.) — бельгійський гінеколог і політик, федеральний віцепрем'єр-міністр. Першим міністр-трансгендер в Європі.[3]

Член партії Groen, раніше була депутатом Європейського парламенту з 2019 по 2020 рік, коли була призначена віцепрем'єр-міністр, відповідальною за нагляд за державним управлінням Бельгії та державними підприємствами в уряді Олександра Де Кроо.[4]

До приходу в політику працювала професором гінекології в Гентському університеті, очолювала відділення репродуктивної медицини в Університетській лікарні Гента (UZ Gent).[5]

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Де Суттер народилася в місті Уденаарде у фламандській провінції Східна Фландрія в 1963 році. У 1987 році закінчила Гентський університет зі ступенем лікаря, а в 1991 році — зі ступенем доктора біомедицини.

Медична кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання в 1991 році де Саттер переїхала до США, де протягом двох років вивчала генетику ооцитів в Чикаго. У 1994 році отримала спеціалізацію з гінекології.[6] У 2000 році була призначена професором репродуктивної медицини в Гентському університеті. У 2006 році була призначена завідувачкою відділення репродуктивної медицини Університетської лікарні Гента.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член Сенату, 2014-2019[ред. | ред. код]

На європейських виборах 2014 року де Саттер була другим номером у списку фламандської партії "Зелені". Однак, хоча партія набрала голоси, вона не змогла зайняти додаткове друге місце. Згодом вона була кооптована своєю партією на місце в бельгійському Сенаті.[3] Як транс-жінка,[5] вона стала першою відкрито трансгендерною бельгійкою, яка потрапила до партійного виборчого списку.[7]

На додаток до своєї ролі в Сенаті, де Суттер була членом бельгійської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи з 2014 по 2019 рік.[8] Як член групи соціалістів, демократів та зелених, вона була членом Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб; Комітет з питань регламенту, імунітетів та інституційних питань; Підкомітет з питань інтеграції; Підкомітет з питань охорони здоров'я та сталого розвитку; та Підкомітет з питань етики. Вона була доповідачем Асамблеї з питань прав дітей у зв'язку з сурогатним материнством (2016);[9] з питань використання нових генетичних технологій на людях (2017);[10] та з питань умов приймання біженців та мігрантів (2018).[11]

З моменту свого політичного дебюту де Суттер займалася важливими питаннями: регулюванням сурогатного материнства на бельгійському та європейському рівні, незалежними клінічними дослідженнями у фармацевтичній галузі, ризиками ТТІП для захисту прав споживачів харчових продуктів та хімічних речовин, а також відстоюванням прав ЛГБТ-спільноти.[12]

Депутат Європейського Парламенту, 2019-2020[ред. | ред. код]

15 вересня 2018 року було оголошено, що Де Суттер претендує на висунення в якості одного з двох основних кандидатів від Європейських Зелених на виборах до Європейського Парламенту 2019 року, які в кінцевому підсумку поступилися голландцю Басу Ейкхауту та німцю Ска Келлеру.[13] Після вступу до парламенту вона очолила Комітет з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів, ставши першим політиком-зеленим на цій посаді.[14] У 2020 році вона також приєдналася до Спеціального комітету з питань перемоги над раком.[15]

Окрім роботи в комітетах, де Саттер входила до складу парламентської делегації зі зв'язків з країнами Південної Азії (Бангладеш, Бутан, Мальдіви, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка та Мальдіви). Вона також була членом Міжпарламентської групи Європарламенту з прав ЛГБТ[16] та співголовою групи "Європарламентарі проти раку".[17]

У грудні 2020 року де Саттер отримала нагороду "Правосуддя та гендерна рівність" на щорічній церемонії нагородження депутатів Європарламенту журналу "The Parliament Magazine" на знак визнання її роботи як депутата Європарламенту з питань сексуальних та репродуктивних прав.[18]

Віцепрем'єр-міністр Бельгії, 2020 — по теперішній час[ред. | ред. код]

1 жовтня 2020 року де Суттер був приведений до присяги як один із семи віцепрем'єр-міністр в уряді прем'єр-міністра Олександра Де Кру, ставши першим в Європі трансгендерним віцепрем'єр-міністр і найстаршим трансполітиком в Європі.[19]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.ugentmemorialis.be/catalog/000004020
  2. ↑ https://www.petradesutter.be/
  3. ↑ а б Hugendubel, Katrin (1 жовтня 2020). Belgian milestone: A first trans minister and nobody cares. Politico. Процитовано 2 жовтня 2020.
  4. ↑ Barbara Moens (October 1, 2020), Green MEP Petra De Sutter to be named deputy Belgian PM Politico Europe.
  5. ↑ а б Professor Petra De Sutter aangeduid als gecoöpteerd senator voor Groen, 21 June 2014, Het Laatste Nieuws
  6. ↑ "Women are conditioned not to believe in themselves". 20 лютого 2019.
  7. ↑ Petra De Sutter is eerste transgender op kieslijst. Het Nieuwsblad (nl-BE) . Процитовано 20 листопада 2019.
  8. ↑ Ms Petra De SUTTER. Parliamentary Assembly. Процитовано 3 жовтня 2020.
  9. ↑ Surrogacy: governments should consider drawing up guidelines to safeguard children’s rights, Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of September 21, 2016.
  10. ↑ Petra De Sutter: “High time for a debate on new genetic technologies” Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of August 3, 2017.
  11. ↑ More efforts needed for refugees’ reception on Greek islands Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of July 13, 2018.
  12. ↑ 'Wij willen niet getolereerd worden, wij willen respect'. Site-Knack-NL. 16 травня 2015. Процитовано 20 листопада 2019.
  13. ↑ European Greens - Support phase Leading Candidates
  14. ↑ Maïa de La Baume (January 13, 2020), 20 MEPs to watch in 2020 Politico Europe.
  15. ↑ Members of the Special Committee on Beating Cancer European Parliament, press release of July 9, 2020.
  16. ↑ Members European Parliament Intergroup on LGBTI Rights.
  17. ↑ MAC MEPs in the 2019-24 legislature [Архівовано 2020-02-02 у Wayback Machine.] MEPs Against Cancer.
  18. ↑ Johnson, Brian (2 грудня 2020). MEP Awards 2020: Reaction and comment from our winners. The Parliament Magazine. Процитовано 8 січня 2021.
  19. ↑ Oscar Lopez (October 1, 2020), Belgium appoints Europe's first transgender deputy PM Reuters.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петра_де_Суттер&oldid=40381707