Петровський провулок (Москва)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Петровський провулок Росія | |
|---|---|
| рос. Петровский переулок | |
 Петровський провулок | |
| Населений пункт | Москва |
| Місцевість | ЦАО |
| Район | Тверський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Москвін Іван Михайлович |
| Колишні назви | Хлібний провулок, Богословський провулок, вулиця Москвіна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 0,29 км |
| Координати | 55°45′55″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 55.76527777780577821° пн. ш. 37.61222222224977685° сх. д.Координати: 55°45′55″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 55.76527777780577821° пн. ш. 37.61222222224977685° сх. д. |
| Поштові індекси | 107031 |
| Номери телефонів | +7(495) XXX---- |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 Чеховська (250 м.) |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑1257786 ·R (Тверський) |
| Мапа | |
 | |
 Петровський провулок у Вікісховищі | |
Петровський провулок (у XVIII—XIX століттях — Хлібний провулок, Богословський провулок, 1946—1993 — вулиця Москвіна) — провулок у Центральному адміністративному окрузі міста Москви. Проходить від Великої Дмитрівки до Петрівки. Нумерація будинків ведеться від Дмитрівки.
Походження назви[ред. | ред. код]
Отримав назву в 1922 році від прилеглої вулиці Петрівки або від Високо-Петровського монастиря, що знаходився по сусідству[1]. Раніше провулок носив назви: Хлібний провулок (XVIII століття), Богословський провулок (XIX століття), від відомої в цій місцевості з початку XVII століття церкви Святителя Георгія Богослова (знесена у 1931 році). У 1946 році провулок перейменували у вулицю Москвіна на честь артиста І. М. Москвіна. У 1994 році провулку було повернуто колишню назву[1].
Примітні будівлі та споруди[ред. | ред. код]
По непарній стороні[ред. | ред. код]
- № 1/30 — за цією адресою, на місці скверу біля будинку № 1, знаходилася Церква Григорія Богослова — будівля 1-ї чверті XVII століття. У 1878—1880 роках при старій дзвіниці був збудований новий храм (архітектор Й. С. Камінський). Закритий в 1929 році, знесений в 1931-му[2].
- № 1/30 буд. 1 — прибутковий будинок храму Святого Григорія Богослова (1914, архітектор П. В. Покровський).
- № 1/30 буд. 2 — будинок причта храму Святого Григорія Богослова.
- № 3 — Театр Корша (1885, архітектор М. М. Чичагов), нині — Державний театр націй.
- № 5 — прибутковий будинок О. О. Бахрушина (1896, архітектор О. Л. Обер). Тут у різні роки жили і працювали поети С. О. Єсенін і А. Б. Марієнгоф, артисти М. І. Бабанова і Д. М. Орлов, піаніст К. М. Ігумнов[3], актор О. І. Зражевський[4].
- № 5, буд. 10 — У рамках громадянської ініціативи «Остання адреса» на будинку встановлена меморіальна табличка в пам'ять про мешканця цього будинку лікаря Самуїла Аркадійовича Тайце, який помер в ув'язненні наКолимі під час сталінських репресій[5]. За даними правозахисного товариства «Меморіал», у роки терору були розстріляні 5 мешканців цього будинку[6]. Число загиблих у таборах ГУЛАГу не встановлено.
По парній стороні[ред. | ред. код]
- № 6 — Будинок Трубецьких. У XVII столітті на цьому місці були зведені кам'яні палати, які були перебудовані в XVIII—XIX століттях[1], що можливо належали патріарху Адріану або сім'ї Наришкіних. З 1738 року ділянкою володіли князі Трубецькі, у 1816 році в якості приданого його отримав архітектор Й. І. Бове[7]. Тут розташовувалися художньо-виробничі майстерні Большого театру (виселені внаслідок ремонту будівлі).
- № 8 — особняк Н. А. Терентьєва (1900—1902, архітектор І. О. Іванов-Шиц). У 1930-х роках був надбудований двома поверхами, що спотворило первинний художній образ будівлі[8]).
Провулок у творах літератури та мистецтва[ред. | ред. код]
- У книзі «Москва і москвичі» Володимира Гіляровського
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Вострышев М. И. Москва: все улицы, площади, бульвары, переулки. — М. : Алгоритм, Эксмо, 2010. — С. 432. — ISBN 978-5-699-33874-0.
- ↑ Церковь Григория Богослова в Богословском переулке. Храмы России. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 14 березня 2013.
- ↑ Реестр памятников истории и культуры. Официальный сайт «Москомнаследия». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 20 грудня 2009.
- ↑ Зражевский Александр Иванович. Лица Москвы. Московская энциклопедия. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Москва, Петровський провулок, будинок 5. 18 квітня 2015 // Сайт «Остання адреса».
- ↑ База даних «Жертви політичного терору в СРСР» // Розстріляні в Москві за адресами
- ↑ Энциклопедия «Москва»: Петровский переулок
- ↑ Нащокина М. В. Московский модерн. — 2-е изд. — М. : Жираф, 2005. — С. 272. — 2500 прим. — ISBN 5-89832-042-3.
