Трубецькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родовий герб

Трубецькі — давній литовсько-руський (український) княжий рід. Веде свій родовід від онука Гедиміна — Дмитра Ольгердовича, князя брянського, чернігівського та трубчевського, що загинув у битві на Ворсклі (1399) разом з сином Іваном. Після його смерті князівством правив син Михайло Дмитрович.

Згодом Князі Трубецькі пішли на службу до Московських князів (згодом царів) та деяки їх нащадки відомі своїми антиукраїнськими діями.

Родовід князів Трубецьких досить добре вивчений. Монографія О.Трубецької (1520), дослідження О. Зиміна (с. 125–127), написи на надгробках князів Трубецьких у їх усипальниці в Троїцькому соборі Трубецька, нарешті багатий актовий матеріал дозволяють надійно реставрувати родове дерево цієї гілки Гедиміновичів.

Родовід[ред. | ред. код]

Трубецькі в Московській державі[ред. | ред. код]

Потомство Андрія Івановича Трубецького досягло найбільших успіхів на московські службі. Микита та Тимофій Романовичі стали московськими боярами, зберігаючи свої частки князівства. Боярин Юрій Микитович був одним з видніших політиків Смутного часу, боярин Олексій Микитович — один з найближчих соратників царя Олексія Михайловича, учасник козацьких війн у 1654—1659 рр. Боярин Дмитро Тимофійович († 24.06.1625 р.) — один з організаторів і керівників Другого ополчення, козацький вождь, суперник князя Дмитра Пожарського і претендент на царський трон у 1613 p. Юрій Юрійович та Іван Юрійович (1664—1750 рр.) — генерали і найближчі сподвижники Петра І. Микита Юрійович (1699—1767 рр.) — генерал-фельдмаршал. Ця гілка існує і нині.

Література та джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]