Петров Сергій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петров Сергій Юрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження6 лютого 1988(1988-02-06)
Дніпропетровськ
Смерть18 січня 2015(2015-01-18) (26 років)
Донецьк
ПохованняДніпро
Alma MaterДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Ю́рійович Петро́в (нар. 6 лютого 1988(19880206) — пом. 18 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис

[ред. | ред. код]

2011 року закінчив Дніпропетровський національний університет, спеціальність «політологія», здобув кваліфікацію політолога та вчителя соціально-гуманітарних дисциплін.

Восени 2014 року добровольцем пішов до війська, спочатку не взяли за станом здоров'я, тоді Сергій пішов в один з добровольчих батальйонів. Проте його не влаштувало, що батальйон не брав активної участі в бойових діях. Зумів перевестися до регулярної армії, солдат, 93-тя окрема механізована бригада, механік-водій.

Загинув 18 січня 2015-го у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька.

Похований в місті Дніпро, Краснопільське кладовище.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений найвищою відзнакою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара — почесною медаллю «За вірну службу ДНУ» (посмертно)[2].
  • 6 лютого 2017 року на фасаді НВК № 51 у м. Дніпро, де навчався Сергій, на його честь було відкрито меморіальну дошку[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Вони свій дух протиставили зброї. dnu.dp.ua. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Архів оригіналу за 17 лютого 2020.
  3. На фасаді школи №51 відкрили меморіальну дошку на честь випускника-"кіборга". 11tv.dp.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]