Мегик Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Мегик
Народження24 червня 1899(1899-06-24)
село Бочківці, Хотинський повіт, Російська імперія
Смерть26 серпня 1992(1992-08-26) (93 роки)
 Філадельфія, США
Національністьукраїнець
КраїнаСША
Жанрмалярство, графіка
НавчанняАкадемія образотворчих мистецтв у Варшаві
Діяльністьхудожник, графік, мистецтвознавець, педагог
Напрямокнатюрморти, краєвиди, портрети

Петро Мегик (англ. Petro Mehyk, 24 червня 1899, село Бочківці, Хотинський повіт — 26 серпня 1992, Філадельфія, США) — український художник, засновник Української студії мистецтв у Філадельфії (США), організатор культурно-мистецького життя українців в Америці. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та член-кореспондент Української вільної академії наук у Нью-Йорку. Як художник, мистецтвознавець, педагог, видавець здійснив вагомий внесок в українську та світову культуру.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

У грудні 1920 року вступив до Академії мистецтв у Варшаві, й, закінчивши 5-річні студії малярства та архітектури, отримав диплом з кваліфікацією вчителя рисунків[2].

1926 року вперше виставив власні картини у Львові. Згодом брав участь у всіх львівських виставках українського мистецтва (Товариство прихильників українського мистецтва, Асоціація незалежних українських митців, Національний музей у Львові, Українська спілка образотворчих митців).

1927 року зініціював створення студентами Академії мистецтв у Варшаві українського мистецького гуртка «Спокій» та став першим головою[2].

Після закінчення війни переїхав до німецького міста Ротенбург, а згодом, 1949 року, до США. Петро Мегик був засновником і довголітнім керівником Української мистецької студії у Філадельфії, організатором Об'єднання Мистців Українців в Америці[1].

З 1963 року Мегик започаткував періодичне видання «Нотатки з Мистецтва», редагування й видавання його він довів до 1990 року[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в «Визначні особистості села Бочківці»[недоступне посилання з червня 2019]
  2. а б Герегова С. В. Мегик Петро [Архівовано 31 березня 2013 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ : В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Посилання

[ред. | ред. код]