Печорний Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Петрович Печорний
Дата народження 2 вересня 1932(1932-09-02) (84 роки)
Місце народження Роїще Чернігівська область
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Жанр Декоративно-ужиткове мистецтво
Навчання Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Роки творчості 1966 — наш час
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний художник України Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2013

Петро Петрович Печорний (2 вересня 1932 Роїще, Чернігівської області) — український художник-декоратор (кераміка).

Загальні відомості[ред.ред. код]

Народився у селі Роїще на Чернігівщині у багатодітній родині.

Один із провідних художників сучасного декоративного мистецтва, професор, член Спілки художників України (1971), член Президії Українського фонду культури, лауреат літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького (1997) та премії ім. Катерини Білокур (2006). З 2000 р. працює в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука на посаді професора і завідувача кафедри художніх виробів кераміки. Лауреат Шевченківської премії України[1].

Отримав фахову підготовку спочатку в Київському училищі декоративно-ужиткового мистецтва, котре на той час знаходилося на території Києво-Печерської лаври, а потім у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В. І. Мухіної (нині Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія) на факультеті декоративно-ужиткового мистецтва зі спеціальності «Кераміка, скло».

З 1966 по 1970 рік працював головним художником на Городницькому фарфоровому заводі Житомирської області, згодом очолював лабораторію нових форм, фарб і деколей Українського науково-дослідного інституту кераміки і скла в м. Києві (1970–1973). У 1973–1984 рр. працював у творчо-виробничому об'єднанні Товариства охорони пам'яток історії та культури УРСР та у творчому об'єднанні «Художник».

Творчість[ред.ред. код]

У 1970-80-ті рр. П. Печорний виконав ряд монументально-декоративних композицій для оздоблення інтер'єрів громадських споруд, серед яких: молодіжне кафе у м. Києві, будинок культури у м. Полтава, завод радіоприладів у Чернігові, вестибюль і ресторан-кафе нового телецентру в м. Києві тощо.

Широко відомими творіннями майстра є серія тарелів «Козак Голота», «Козак Мамай», «Байда» (1982), «Дерево життя» (1985), декоративні скульптури «Відродження», «До світла» (2000).

Роботи художника знаходяться у багатьох музеях України, його творчість знана і за кордоном — художні твори П.Печорного прикрашають різні галереї світу.

Книги[ред.ред. код]

Монографія «Камінний спалах» (Київ, видавець Остап Ханко, 2006 і 2007)
Книга спогадів «На отчій землі» (2008)

Творчості П. Печорного присвячено три книги: каталог творів (1989), альбом творів (2005) і велике монографічне дослідження «Камінний спалах» (видавалася двічі — 2006 і 2007). Найбільш об'ємним виданням з-поміж них є «Камінний спалах» — монографія про художника (70% від загального обсягу в умовних друкарських аркушах). Сьогодні це єдине книжкове мистецтвознавче узагальнення доробку митця. В праці визначено особливості творчості кераміста і графіка, узагальнено його внесок в мистецький процес в Україні. Також подано: розгорнуту бібліографію (157 позицій); опис понад 400 творів кераміки, графіки, монументального мистецтва і малярства; перелік виставок; перелік 28 музеїв України, в яких зберігаються його твори. За інформаційним наповненням монографічний текст є сьогодні найбільш вичерпним, центральним джерелом для дослідників художнього доробку П. Печорного. На III Національному конкурсі публікацій «КеГоКе-2009» книга отримала І місце у номінації «Найкраща публікація документальних матеріалів».[2]

Ілюстративним і каталожним доповненням до оглянутого монографічного тексту є дві інші книги — альбом і каталог. Кольоровий репродукційний матеріал подано в альбомі, перший перелік творів — у каталозі. Також про творчість художника написано кількадесят статей (з 1970-х).

Петро Печорний є автором спогадів «На отчій землі» (упорядник Остап Ханко). Вони написані жваво, мальовничо, вільним стилем. Окреслюють явища мистецького буття України за останні півстоліття, постаті митців, навколомистецькі події, містять значну кількість подробиць, схоплених чіпким оком художника.[3]

Державні нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Петро Петрович Печорний: Каталог виставки творів / укл. Д. І. Ульянова. — К.: [б. в.], 1989. — 64 с.
  2. Петро Печорний: [Альбом] / за ред. М. Маричевського. — К.: Вид. центр «Софія А», 2005. — 112 с.
  3. Підгора, В., Ханко, О. Камінний спалах. Петро Печорний. Кераміка і графіка. — К.: Видавець Остап Ханко, 2006. — 316 с. — ISBN 966-2922-09-1.
  4. Печорний, П. На отчій землі: Спогади / упоряд. О. Ханко. — К.: Видавець Остап Ханко, 2008. — 170 с. — ISBN 978-966-2922-35-6.

Посилання[ред.ред. код]