Пивоварний завод (Івано-Франківськ)
| Івано-Франківський пивоварний завод | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пивоварний завод | ||||
|
48°55′30″ пн. ш. 24°42′28″ сх. д. / 48.92524900002777599° пн. ш. 24.70791800002777805° сх. д.Координати: 48°55′30″ пн. ш. 24°42′28″ сх. д. / 48.92524900002777599° пн. ш. 24.70791800002777805° сх. д. | ||||
| Статус | недіючий | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Івано-Франківськ | |||
| Тип будівлі | промислова будівля | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Стан | добрий | |||
| Адреса | вул. Новгородська, 49, 28 | |||
  Пивоварний завод (Івано-Франківськ) (Україна) | ||||
 | ||||
 Пивоварний завод у Вікісховищі | ||||
Івано-Франківський пивзавод або Пивоварний завод — пам'ятка архітектури національного значення у місті Івано-Франківськ. Складається із двох корпусів — солодового та варного цеху, які зведені в 1767 р. Пам'ятка є рідкісним зразком промислової архітектури України другої половини XVIII століття. Охоронний номер 1137.[1]
Історія[ред. | ред. код]
1767 — веде своє літочислення пивоварний завод в Станіславі. Побудовані дві дерев'яні будівлі в стилі бароко для виробництва пива.
1787 — заводом володів граф Пйотр Потоцький.
1801 — пивоварня перейшла у власність Австро-Угорської держави за борги графа Потоцького.
1888 — пивоварня належала братам Лінднерам.
1905 — завод купив Петер Зедельмайер, у власності родини якого завод перебував до другої світової війни. В середині XIX століття на пивоварні працювало 40 чоловік. Разом з пивоварнею на західній околиці міста, в с. Княгинин, завод виготовляв щорічно 12 тис. відер пива, а також пивні дріжджі.
1912 — «Бровар Parowy Sedelmajera Sp.zoo» розташовувався на вулиці Седельмаєрівській (Зедельмаєрівській) і мав 57 робітників. Після економічної кризи число робочих дещо скоротилося, але не надовго.
1936 — капітал товариства становив 300 тис. злотих, пивоварня виробляла близько 300 тис. дал. пива щорічно, яке продавали більше 20 оптових складів в Станиславові та Калуші.
1945 — під час війни завод називався «Dampfbrauerei GmbH»
1983 — зварено 909 тис. декалітрів пива
1997 — одне з найстаріших підприємств України припинило своє існування, не витримавши конкуренції з іншими виробниками. На фасаді заводу збереглася дата «1767», яка підтверджується охоронною дошкою пам'ятки архітектури. Територію заводу викупила фірма «Гаразд Україна», яка зобов'язалася до 2009 р відновити пам'ятник архітектури, побудувати кафе, музей пивоваріння та міні-пивзавод.
-
Солодовий цех (2012 рік) -
Солодовий цех. Фрагмент (2012 рік) -
Солодовий цех. Фрагмент (2012 рік) -
Варильний цех (2012 рік) -
Солодовий цех (2016 рік) -
Варильний цех (2016 рік)
Література[ред. | ред. код]
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 215.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пивоварний завод [Архівовано 30 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Володимир Мулик (17.05.2017). Франківський пивзавод: історія злету та занепаду. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 23.04.2019.
- Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська: Пивоварний завод. Фото. 18.10.2017. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 23.04.2019.
- Під час реконструкції солодового цеху франківського пивзаводу знайшли порушення (відео). 23.07.2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23.04.2019.
- Архітектурну пам'ятку, солодовий цех франківського пивзаводу, готують до реставрації. 07.11.2017. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 23.04.2019.
| |||||||||||
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.