Княгинин (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Княги́нин — колишнє старовинне село, з ХІХ ст. — передмістя Станиславова (тепер Івано-Франківська), а від 1925 р. — в складі міста.

Історія[ред. | ред. код]

Найраніша згадка про село датована 27 травня 1437 р.[1] В колі істориків та краєзнавців відсутня єдина думка стосовно етимології назви села. Частина дослідників схильна вважати, що ім’я поселення похідне від слова «княгиня». Нібито, землі, на яких виникло село, перебували у власності дружини князя чи когось з княжої родини. Академік В. Грабовецький більш правдоподібною вважав версію, згідно до якої у назві віднайшло своє відображення інше характерне для регіону тлумачення слова «княгиня» – молода дівчина-наречена. Окремі польські дослідники наполягали на неслов’янському походженні найменування села. Вони виводили назву від слова «кнеї» – тобто пущі, хащі.

На початковому етапі існування Княгинина його землі перебували у феодальній власності кількох дрібних власників, ймовірно, вихідців з колишніх бояр. І тільки пізніше в писемних джерелах з’являються польські імена власників-шляхтичів: Матіаш, Януш, Бартоломей. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі[2]. В ході національно-визвольного руху українців під проводом Богдана Хмельницького селяни-бунтівники з Княгинина в 1648 р. знищили місцевий фільварок та брали участь у здобутті Єзупільського замку магната Станіслава Потоцького.

На початку XVIII ст. в населеному пункті проживало не більше кількох десятків родин. У цей час він увійшов до складу Станиславівського ключа маєтків магнатів Потоцьких. До 1792 р. Княгинином володіла Катерина Косаковська з Потоцьких, а вже в першій половині ХІХ ст. село стало домінією міського уряду Станиславова.

За Польщі Княгинин набув статусу міської гміни Станиславівського повіту, але не маючи міського права, формально залишався селом. У 1921 році тут проживало 16.554 мешканців – це був 4-й за чисельністю населення показник у Станиславівському воєводстві (більше тільки в Коломиї, Станиславова і Стрия). 1 січня 1925 року урядовим рішенням Княгинин офіційно приєднали до Станиславова[3].

6 квітня 1949 року в Княгинині в бою з МДБ загинули члени відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська і Ганна Сміжак. За кілька десятиліть, 14 жовтня 1995 року, громада міста в знак пошани до полеглих націоналістів освятила барельєф героїв на спорудженій в Княгинині Скорботній стіні[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.26, №218. Архів оригіналу за 22 Грудня 2015. Процитовано 24 Грудня 2015. 
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Dz.U. 1924 nr 102 poz. 937. Архів оригіналу за 13 Жовтня 2016. Процитовано 29 Вересня 2016. 
  4. Сергій Білий. Віддали життя, щоб ми мали незалежну державу. У Княгинині вшанували пам’ять молодих патріотів-оунівців. Архів оригіналу за 7 Листопада 2021. Процитовано 7 Листопада 2021. 
  5. Władysław Konopczyński. Benoe Paweł (†1755) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1935.— t. I/1, zeszyt 1.— (пол.) S. 437—438

Джерела[ред. | ред. код]

Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіславова). З найдавніших часів до початку XX століття. Частина І. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. — С. 132-137. — ISBN 966-7363-18-Х.

Грабовецький В. Нарис історії Княгинина. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2000. — 148 с.