Хмара Пилип Панасович
| Пилип Хмара | |
|---|---|
| Народився | 1891 с. Цвітне, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1921 або 1922 |
| Країна | |
| Національність | Українець |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Відомий завдяки | Отаман Чорного лісу |
| Військове звання | Командир 2-го Холодноярського кінного полку |
| |
Пили́п Пана́сович Хма́ра (1891, с. Цвітна, Чигиринського повіту (нині Олександрівського району Кіровоградщини) — 1921 або 1922[1]) — військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу.
Хмара Пилип Панасович народився 1891 року в селищі Цвітна, Чигиринського повіту Херсонської губернії. Ріс сиротою, утримуючи менших братів та сестер.
За часів Першої світової війни — кіннотник, повний кавалер чотирьох Георгіївських хрестів, унтер-офіцер російської армії.
У 1918 році створив на батьківщині загін самооборони під назвою «1-й Чорноліський повстанський курінь», що швидко переріс у полк. На березень 1920 року полк налічував 300 кінних козаків і стільки ж піших. Влітку 1920 року, у розпал Знам'янського повстання, загін виріс до 2000 козаків і старшин[1].
На осінь 1920 року чорноліський полк Хмари налічував вже до трьох тисяч козаків і старшин. Полк мав печатку з гербом УНР і свою «валюту».
Збройне формування чорноліського отамана контролювало не лише населені пункти Чигиринщини, а й Олександрійський повіт, та «гуляло» у далекому Звенигородському. Співдіяв із отаманами Василем Чучупакою, Іваном Деркачем, Ларіоном Загороднім, Костем Степовим-Блакитним, Іваном Ґонтою (Лютим-Лютенком), Олександром Квашею, Миколою Кібцем-Бондаренком, Семеном Гризлом, Чорним Вороном (Миколою Скляром), Канатенком, Максимом Терещенком, Яблочком (Яблунькою) та іншими.
3 вересня 1920, спільно зі Степовою дивізією Костя Блакитного, на чолі тисячі гайдамаків вибив з Олександрії регулярні частини Червоної армії.
У січні 1921 р. в с. Цвітній на з'їзді отаманів Чигиринщини був призначений командиром 2-го Холодноярського кінного полку.
У серпні 1921 року під тиском більшовиків залишив с. Цвітна та вирушив зі своїм загоном у ліси, діяв щонайменше до осені 1921 року.
Згідно з одними даними, загинув у битві з підрозділами ЧК. За іншими даними, його вбили брати Дядюри (Дядюрєнки) за столом, бо боялися отамана.
На думку підхорунжого Чорноліського полку Михайла Дорошенка, яку він описав у книзі «Стежками Холодноярськими», Хмара законспірувався й перейшов до цивільного життя. Після цього змінив зовнішність та прізвище й переїхав до Криму, де й був похований.
На думку двоюрідних племінників отамана Тимофій та Юрко Хмари, Пилип був похований у Цвітній у власному подвір'ї або на подвір'ї сестри Марії Тимофіївни Пасічник[1].
- На честь отамана Пилипа Хмари було названо вулицю в Кропивницькому.
- У Звенигородці провулок Макаренка перейменували на провулок Пилипа Хмари.
- 2006 року в селі Цвітному земляки Хмари на місці, де знаходилася хата отамана, встановили гранітний пам'ятний знак із табличкою: «На цій землі родився і проживав отаман Чорноліського полку Пилип Панасович Хмара (1891—1921). Слава отаманові та його славним козакам, які боронили Україну. Вічна пам'ять»[1].
Мав трьох сестер: Марію (у дорослому віці мала прізвище Пасічник), Федору (Тодорю, відсиділа 10 років у Магадані) і Килину) та двох братів, одного з них звали Федотом. Всі наймитували.
- http://ukrlife.org/main/evshan/reness3.htm
- http://ruthenos.org.ua/HTML/Postati/hmara.html
- http://www.vechirka.com.ua/history/xxcen/18111744.php
- http://www.golos.com.ua/article/1189080982.html[недоступне посилання з червня 2019]
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
