Писемність кхасі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Писемність кхасі — писемність мови кхасі. Ця мова зараз використовує латиницю; раніше було у вжитку бенгальське письмо.

Латинське письмо[ред. | ред. код]

Першу латинську абетку для мови кхасі розробив валлійський місіонер Томас Джонс (Thomas Jones)[1].

Заголовні букви A B C D E G Ng H I J K L M N O P R S T U W Y
Малі букви a b c d e g ng h i j k l m n o p r s t u w y

У 1849 році Вільям Робінсон (William Robinson) у своїй статті «The Kassia» використав трохи іншу абетку (наведена нижче). Він також використовував букви á (наприклад: Ú tángá, Ú párá) і ú (наприклад: ú lúm); вперше почав вживати букву ï (наприклад: ïing)[2].

Заголовні букви A B D E H I J K L M N O P R S T U W
Малі букви a b d e h i j k l m n o p r s t u w

Томас Олдхемс (Thomas Oldhams) у 1854 році у роботі «The language and ethnology of the Khasi» наводить наступний алфавіт для мови кхасі. Голосні звуки передавалися буквами a, e, i, o, u, w, y[2].

Заголовні букви A B D E G H I J K L M N O P R S T U W Y
Малі букви a b d e g h i j k l m n o p r s t u w y

Таку ж абетку представляє у своїй роботі «An introduction to the Khasia language», оприлюдненій в 1855 році, Вільям Прайс (William Pryse). Голосні звуки передавалися тими ж буквами, що і в попередньому алфавіті: a, e, i, o, u, w [u], y [ɔ][3].

Заголовні букви A B D E G H I J K L M N O P R S T U W Y
Малі букви a b d e g h i j k l m n o p r s t u w y

Гʼю Робертс (Hugh Roberts) наводить дещо відмінний від вищенаведеного алфавіт. Голосні звуки передавалися буквами a, e, i, o, y, u. Для передачі довгих голосних над буквами для голосних ставився акут (´). Буква ï передавала напівголосний звук (наприклад: ïaid, ïar). Буква g використовувалась, в основному, для запозичень з мов бенгалі та гінді (наприклад: gadda, gora, godam, lagam)[4].

Заголовні букви A B K D E G Ng H I J L M N O P R S T U W Y
Малі букви a b k d e g ng h i j l m n o p r s t u w y

7 березня 1896 року в журналі «U Khasi Mynta» в статті «Ka Jingspel ia ka Ktien Khasi» було запропоновану додати в абетку кхасі букви ï та ñ[5].

У 1977 році Л. Г. Схуллаі (L. G. Shullai), В. Р. Лаітфланг (W. R. Laitflang) і І. Кхарконгор (I. Kharkongor) запропонували включити в алфавіт букви c, f, v, x, z. Вони обґрунтовували це необхідністю в правильній передачі деяких імен кхасі, географічних назв, наукових і літературних термінів та запозичених слів[6].

Г. В. Стен (H. W. Sten) хотів також ввести букву q[7].

Сучасний алфавіт для мови кхасі має наступний вигляд[8].

Заголовні букви A B K D E G Ng H I Ï J L M N Ñ O P R S T U W Y
Малі букви a b k d e g ng h i ï j l m n ñ o p r s t u w y

Бенгальське письмо[ред. | ред. код]

Бенгальське письмо для мови кхасі було введене баптистським місіонером, якого звали Вільям Кері (William Carey). Використовуючи це письмо, він переклав мовою кхасі Новий Завіт. Цей переклад було оприлюднено 1831 року. У 1832 році почали відкриватися християнські школи, але в 1838 році місія згорнула свою діяльність. Бенгальське письмо не набуло поширення[9].

Нижче наведений уривок із Євангелія мовою кхасі (бенгальське письмо)[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 18.
  2. ↑ а б Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 23.
  3. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 24.
  4. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 24 — 25.
  5. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 33.
  6. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 35.
  7. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 35 — 36.
  8. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 34.
  9. ↑ Shri Sylvanus Lamare. «Linguistic awareness among the Khasis». «CHAPTER I. INTRODUCTION». Ст. 6 — 10.
  10. ↑ «The Gospel in many tongues: specimens of 543 languages in which the British & Foreign Bible Society has published or circulated some portion of the Word of God». Ст. 58.

Зображення[ред. | ред. код]

Наведено сторінку із Нового Завіту (зліва) і частину катехізиса для дітей (справа). Ці тексти написані мовою кхасі, бенгальським письмом. Взято з книги introduction to the Khasia language; comprising a grammar, selections for reading, and a vocabulary».

Додаткові джерела і посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Писемність_кхасі&oldid=33332203