Пишняк Максим Вікторович
| Максим Вікторович Пишняк | |||
|---|---|---|---|
 Сержант | |||
| Загальна інформація | |||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Макси́м Ві́кторович Пишня́к — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Закінчував проходження строкової служби (топогеодезист), коли почалася російська інвазія. Відтак відслужив іще рік у діючих військах на сході України — від серпня 2014 по вересень 2015, механік-водій гаубиці. Брав участь у боях за Дебальцеве, з підрозділом вийшов із оточення. В бою з терористами Максим та побратим зазнали поранення, супротивника солдатів полонили.
По демобілізації проживає в Ананьївському районі.
Керує районним осередком ветеранів російсько-української війни «Спілка ветеранів АТО в Ананьївському районі».
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[1]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Справжні господарі на землі
- Лакмус для громадян[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |