Ананьївський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ананьївський район
Ananyiv rayon gerb.png Ananyiv rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область
Код КОАТУУ: 5120200000
Утворений: 1961 р.
Населення: 26 894 (на 1.02.2016)
Площа: 1104.68 км²
Густота: 41.4 осіб/км²
Тел. код: +380-4863
Поштові індекси: 66400—66447
Населені пункти та ради
Районний центр: Ананьїв
Міські ради: 1
Сільські ради: 14
Міста: 1
Села: 31
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, 2-13-96
Вебсторінка: Ананьївська РДА
Голова РДА: Маковейчук Дмитро Сергійович
Голова ради: Мокряк Валентин Анатолійович
Мапа

Commons-logo.svg Ананьївський район у Вікісховищі

Ананьївський район — район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,1 тис. км² (3,3 % від території області). Населення — 29,0 тис. осіб, станом на 2001 рік[⇨]. Районний центр — Ананьїв. На півночі район межує з Балтським, на сході — з Любашівським, на півдні — з Ширяївським та Захарівським, на південному заході — з Окнянським та на заході — з Подільським районами Одеської області.

Природа[ред. | ред. код]

Район розташований на південно-східних схилах Подільської височини (лісостепова північ) та у межах Причорноморської низовини (степовий південь)[1]. Район розташований на підвищеній, пологохвилястій лесовій рівнині[1][2]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами[1].

Корисні копалини: глина, пісок[1][2].

Пересічна температура січня -5 °C, липня +21 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 180—200 днів. Середня норма атмосферних опадів — 450 мм на рік. Максимум припадає на червень. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить в межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[1].

Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Чорного моря: Тилігул (центральна частина району), Журавка (південь) та ін., що течуть з північного заходу на південний схід.

З ґрунтів найбільш поширені чорноземи, звичайні, середньогумусні, на півночі незначна частина опідзолених (темно-сірих і опідзолєних чорноземів)[1][2].

Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень невелика[1]. Серед деревних порід переважає дуб скельний[1]. На схилах залишки лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів[1].

Охорона природи[ред. | ред. код]

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

Історія[ред. | ред. код]

З середини XIX століття в Ананьївському повіті зростає кількість промислових підприємств, до кінця XIX століття їх було близько 20: 3 фабрики фруктових та шипучих вод; 2 олійниці; тютюнова фабрика, броварня, декілька цегельних заводів.

1863 року в Ананьєві відкрито земську лікарню. 1876 року відкрилася чоловіча гімназія, а через рік — жіноча, два народних училища, 3 церковно-приходських школи, єврейське початкове училище.

Район було утворено 1923 року[2]. 13 березня 1925 року до Ананьївського району приєднана територія колишньої Кіндратівської волості розформованого Ставрівського району АМРСР[3].

11 лютого 1935 року Валегоцулівська I, Валегоцулівська II, Валегоцулівська III, Мардарівська, Велика Кочурівська, Велика Кіндратівська, Кирилівська, Шляхетнянська сільські ради перейшли до Валегоцулівського району АМСРР[4].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється 1 міську раду та 14 сільських рад, які об'єднують 32 населені пункти та підпорядковані Ананьївській районній раді. Адміністративний центр — місто Ананьїв[5].

Сільська рада Населені пункти
1 Ананьївська міська рада Ананьїв
2 Ананьївська Друга Ананьїв
3 Ананьївська Перша Ананьїв, Селиванівка
4 Байтальська Байтали
5 Гандрабурівська Гандрабури
6 Долинська Долинське, Красне
7 Жеребківська Жеребкове, Михайлівка, Струтинка
8 Коханівська Коханівка, Боярка
9 Кохівська Кохівка, Великобоярка, Шелехове
10 Новогеоргіївська Новогеоргіївка
11 Новоолександрівська Новоолександрівка, Козаче, Новоіванівка, Шевченкове
12 Новоселівська Новоселівка, Благодатне, Бондарі, Калини, Пасицели
13 Романівська Романівка, Дружелюбівка, Новодачне
14 Точилівська Точилове
15 Шимківська Шимкове, Амури, Вербове

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ананьївського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,40 % (проголосували 9 507 із 20 940 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,58 % (4 048 виборців); Юлія Тимошенко — 14,39 % (1 368 виборців), Сергій Тігіпко — 14,13 % (1 343 виборців), Вадим Рабінович — 7,32 % (696 виборців), Олег Ляшко — 5,69 % (541 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,34 %.[6]

Населення[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року населення району становить 29 036 осіб, в тому числі міське населення — 9,67 тис. осіб, сільське — 19,36 тис. осіб. Станом на 1988 рік, населення району становило 40,8 тис. осіб, з якого міського — 11,4 тис. осіб[1]. На території району єдине місто (Ананьїв) та 37 сільських населених пунктів[1].

Національний склад населення району за переписом 2001 року[7]:

Етномовний склад (за рідною мовою) населених пунктів району за переписом 2001 рік[8]
Населений пункт українська молдовська російська
Ананьїв 87,9 2,1 9,4
Ананьїв Перший 89,5 3,6 6,6
Селиванівка 91,9 3,6 4,1
Ананьїв Другий 95,2 2,4 2,3
Байтали 92,8 2,9 3,6
Гандрабури 3,3 94,0 2,6
Долинське 71,9 22,4 4,7
Красне 90,7 8,3 1,0
Жеребкове 91,5 2,3 5,4
Михайлівка 94,5 1,4 3,8
Струтинка 97,7 - 2,3
Коханівка 93,8 2,9 3,3
Боярка 92,7 6,6 0,4
Кохівка 96,2 1,4 2,2
Великобоярка 96,5 2,5 0,8
Шелехове 95,8 1,3 2,2
Новоолександрівка 85,7 5,8 8,2
Козаче 95,2 2,4
Новоіванівка 86,0 14,0 -
Шевченкове 93,2 5,5 1,4
Новогеоргіївка 96,6 1,4 1,7
Новоселівка 97,9 0,6 1,2
Пасицели 95,6 2,2 2,2
Романівка 93,6 6,1 0,1
Новодачне 91,1 6,3 2,5
Точилове 4,7 92,6 2,5
Шимкове 90,3 4,6 5,0
Амури 94,6 2,0 3,4
Вербове 91,2 7,4 1,5
Ананьївський район 78,2 16,1 5,3

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Сьогодні мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на 130 ліжок, Долинська дільнична лікарня на 10 ліжок, 2 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 53 лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Як за радянських часів так і за часів незалежності в господарстві району провідне місце належить сільському господарству, 98 % валової продукції.

Промисловість[ред. | ред. код]

Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова та виробництво будівельних матеріалів[1][2]. Найбільшими підприємствами були: Ананьївські консервний завод, молочний цех Барського молочно-консервного комбінату, Ананьївський та Гандрабурівський цегельні заводи, Жеребківський комбікормовий завод[1][2]. На початку XXI століття налічується багато переробних підприємств з виробництва соняшникової олії, круп та макаронних виробів (приватні підприємства «Ананьїв-хліб» та «Укрхліб-2»), які постачаються в різні регіони України. Природний потенціал району — пісок та глина, що є основною сировиною для виробництва цегли та черепиці.

ТОВ «Лакта» з переробки молока та виробництва молочної продукції, виробляється 4 найменування твердих сирів, масло вершкове «Селянське», молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти в асортименті. Продукція сертифікована Одеським центром стандартизації, метрології та сертифікації, має акредитовану лабораторію, можливості співпрацювати з іноземними державами — Молдовою та Росією.

Мале виробниче підприємство «Ананьївська друкарня» займається виробництвом друкованої продукції та її реалізацією.

На території району функціонують будівельні організації яка виконують будівельно-монтажні роботи з газифікації міст і сіл району та в сусідніх районах. Управління експлуатації газового господарства яке обслуговує крім Ананьївського ще й Любашівський район.

Сільське господарство[ред. | ред. код]








Circle frame.svg

Земельні ресурси району

   Рілля (61.7%)
   Зрошування (%)
   Багаторічні насадження і пасовища (14.0%)
   Ліси і чагарники (0.9%)
   Інше (23.4%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 80,39 тис. га (76,5 %),
  • землі, зайняті лісами — ?;
  • інше — 24,58 тис. га (23,4 %)[1].

За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування цукрових буряків і зернових (пшениця, кукурудза)[1][2]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні молочно-м'ясної худоби, на початку XXI сторіччя зростає чисельність поголів'я овець, свиней, великої рогатої худоби[1]. У 1980-х роках на землях району господарювало 15 колгоспів, Жеребківська дослідна станція науково-виробничого об'єднання по кукурудзі «Дніпро»[1][2]. На початку XXI століття ДП «Украгросоюз» та Жеребківська дослідна станція займаються вирощуванням насіння зернових та технічних культур.

У 2004 році створено державне підприємство «Ананьївський держлісгосп».

Сфера послуг[ред. | ред. код]

На території району функціонують 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в м. Ананьєві на 736 торгових місць в с. Долинське на 202 торгових місця, та інших селах району, 120 підприємств торгівлі, в тому числі в м. Ананьєві триповерховий універмаг. Після капітального ремонту запрацював універсам за вимогами сьогодення, 19 підприємств побутового обслуговування населення, в тому числі триповерховий будинок побуту в місті Ананьєві, 11 аптечних закладів, 5 — АЗС, 21 підприємство громадського харчування.

Ананьївський район забезпечує послугами зв'язку Ананьївський цех електрозв'язку № 10, надаються послуги дротового та ефірного радіомовлення та електрозв'язку майже 4200 абонентам.

Банківські установи:

Страхові установи:

  • Ананьївське відділення національної страхової компанії «Оранта»

Транспорт[ред. | ред. код]

Райцентр Ананьїв розташовується за 82 км від обласного центру, місто Одеса. Залізничні станції: Жеребкове на відстані 15 км від міста Ананьєва, Мардарівка[2].

Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 249 км, з яких із твердим покриттям — 175 км[1]. Через район проходить євромагістраль E584 (у межах України із нею збігається М13). Також районом проходить низка територіальних автошляхів: Р71, Т 1612, Т 1613 та Т 1623. У місті Ананьєві з 1986 року функціонує новий автовокзал. Автобусним сполученням охоплені всі населені пункти району. Перевезення пасажирів забезпечують Відкрите акціонерне товариство «Ананьївське АТП-15112», ПП Слободяник В. М., ПП Загребельний В. В.

Через Ананьївський район прокладено газопровід міжнародного значення. Збудована і працює газокомпресорна станція, яка щорічно, починаючи з 1987 року перекачує більше 20 млрд м³ газу споживачам області та в країни Балканського регіону.

Культура[ред. | ред. код]

У районному центрі створено і функціонує історико-художній музей, 22 клубні заклади (за часів УРСР 15 будинків культури та 16 сільських клубів), 30 бібліотек (40 за часів УРСР), за часів УРСР діяло 43 кіноустановки[2]. Центральне місце в експозиції художніх робіт історико-художнього музею займають 7 картин українських художників, академіка Є. І. Столиці (інша частина його творчості зберігається в колекціях музея в Будеях та Третьяковській галереї) та Р. М. Палецького.

В Ананьєві пам'ятники комсомольцям Ананьївського району, які загинули у боротьбі проти німецьких окупантів та українському композиторові і поету-перекладачеві П. І. Ніщинському.

Освіта[ред. | ред. код]

Ананьївський аграрний професійний ліцей

За радянських часів у райцентрі було створено:

2896 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання. У місті Ананьєві реорганізовано школу № 1 і № 2 у навчально-виховний комплекс школу-гімназію, та навчально-виховний комплекс школу-ліцей відповідно.

Релігія[ред. | ред. код]

Собор Олександра Невського

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ГЕУ, 1989, с. 40-41
  2. а б в г д е ж и к л Сафронов О. О. Ананьївський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
  4. Постанова Президії ВУЦВК № 13 від 11 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
  5. Адміністративно-територіальний устрій Ананьївського району на сайті Верховної Ради України
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-31. 
  7. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  8. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Балтський район Любашівський район
Подільський район Gray compass rose.svg
Захарівський район Ширяївський район