Ананьївський район
Ананьївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Одеська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна | ||||
Область: | Одеська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5120200000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 р.[2] | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р.[1] | ||||
Населення: | 25226 (1.07.2020)[3] | ||||
Площа: | 1104.68 км² | ||||
Густота: | 23.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4863 | ||||
Поштові індекси: | 66400—66447 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Ананьїв | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 31 | ||||
Районна влада | |||||
Адреса: | 66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ананьївський район у Вікісховищі |
Ананьївський район — колишній район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,1 тис. км² (3,3 % від території області). Населення — 29,0 тис. осіб, станом на 2001 рік[⇨]. Районний центр — Ананьїв. На півночі район межував з Балтським, на сході — з Любашівським, на півдні — з Ширяївським та Захарівським, на південному заході — з Окнянським та на заході — з Подільським районами Одеської області.
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року[4].
Район розташований на південно-східних схилах Подільської височини (лісостепова північ) та у межах Причорноморської низовини (степовий південь)[5]. Район розташований на підвищеній, пологохвилястій лесовій рівнині[5][6]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами[5].
Корисні копалини: глина, пісок[5][6].
Пересічна температура січня -5 °C, липня +21 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 180—200 днів. Середня норма атмосферних опадів — 450 мм на рік. Максимум припадає на червень. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить в межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[5].
Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Чорного моря: Тилігул (центральна частина району), Журавка (південь) та ін., що течуть з північного заходу на південний схід.
З ґрунтів найбільш поширені чорноземи, звичайні, середньогумусні, на півночі незначна частина опідзолених (темно-сірих і опідзолєних чорноземів)[5][6].
Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень невелика[5]. Серед деревних порід переважає дуб скельний[5]. На схилах залишки лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів[5].
-
Байрачний ліс
-
Глибокий Яр, Долинський ботанічний заказник
-
Парк «Коханівка»
-
Селіванівський ландшафтний заказник
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
- Долинський — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
- Селіванівський — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Байтали — заповідне урочище місцевого значення.
- «Коханівка» — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
З середини XIX століття в Ананьївському повіті зростає кількість промислових підприємств, до кінця XIX століття їх було близько 20: 3 фабрики фруктових та шипучих вод; 2 олійниці; тютюнова фабрика, броварня, декілька цегельних заводів.
1863 року в Ананьєві відкрито земську лікарню. 1876 року відкрилася чоловіча гімназія, а через рік — жіноча, два народних училища, 3 церковно-приходських школи, єврейське початкове училище.
Район було утворено 1923 року[6]. 13 березня 1925 року до Ананьївського району приєднана територія колишньої Кіндратівської волості розформованого Ставрівського району АМРСР[7].
11 лютого 1935 року Валегоцулівська I, Валегоцулівська II, Валегоцулівська III, Мардарівська, Велика Кочурівська, Велика Кіндратівська, Кирилівська, Шляхетнянська сільські ради перейшли до Валегоцулівського району АМСРР[8].
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ананьївського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,40 % (проголосували 9 507 із 20 940 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,58 % (4 048 виборців); Юлія Тимошенко — 14,39 % (1 368 виборців), Сергій Тігіпко — 14,13 % (1 343 виборців), Вадим Рабінович — 7,32 % (696 виборців), Олег Ляшко — 5,69 % (541 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,34 %.[9]
Адміністративно-територіально район поділявся на: 1 міську раду та 14 сільських рад, які об'єднують 32 населені пункти та підпорядковані Ананьївській районній раді. Адміністративний центр — місто Ананьїв[10].
№ | Сільська рада | Населені пункти |
---|---|---|
1 | Ананьївська міська рада | Ананьїв |
2 | Ананьївська Друга | Ананьїв |
3 | Ананьївська Перша | Ананьїв, Селиванівка |
4 | Байтальська | Байтали |
5 | Гандрабурівська | Гандрабури |
6 | Долинська | Долинське, Красне |
7 | Жеребківська | Жеребкове, Михайлівка, Струтинка |
8 | Коханівська | Коханівка, Боярка |
9 | Кохівська | Кохівка, Великобоярка, Шелехове |
10 | Новогеоргіївська | Новогеоргіївка |
11 | Новоолександрівська | Новоолександрівка, Козаче, Новоіванівка, Шевченкове |
12 | Новоселівська | Новоселівка, Благодатне, Бондарі, Калини, Пасицели |
13 | Романівська | Романівка, Дружелюбівка, Новодачне |
14 | Точилівська | Точилове |
15 | Шимківська | Шимкове, Амури, Вербове |
- 1926 — 62 289 (м. Ананьїв 18 230 та район (села) 44 059, у т.ч. с. Валегоцулове 15 266 і Гандрабури 6369)
- 1939 — 34 902 (у т.ч. смт. Ананьїв 5918 і Гандрабури 5618 та район (села, без смт Ананьєва) 28 984)
Станом на 1988 рік, населення району становило 40,8 тис. осіб, з якого міського — 11,4 тис. осіб[5].
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року населення району становить 29 036 осіб, в тому числі міське населення — 9,67 тис. осіб, сільське — 19,36 тис. осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[11]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 882 | 3098 | 1958 | 4133 | 3681 | 1929 | 83 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 17 654 | 2784 | 2151 | 4083 | 4527 | 3720 | 389 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
На території району єдине місто (Ананьїв) та 37 сільських населених пунктів[5].
Національний склад населення району за переписом 2001 року[12]:
Населений пункт | українська | румунська | російська |
---|---|---|---|
Ананьїв | 87,9 | 2,1 | 9,4 |
Ананьїв Перший | 89,5 | 3,6 | 6,6 |
Селиванівка | 91,9 | 3,6 | 4,1 |
Ананьїв Другий | 95,2 | 2,4 | 2,3 |
Байтали | 92,8 | 2,9 | 3,6 |
Гандрабури | 3,3 | 94,0 | 2,6 |
Долинське | 71,9 | 22,4 | 4,7 |
Красне | 90,7 | 8,3 | 1,0 |
Жеребкове | 91,5 | 2,3 | 5,4 |
Михайлівка | 94,5 | 1,4 | 3,8 |
Струтинка | 97,7 | - | 2,3 |
Коханівка | 93,8 | 2,9 | 3,3 |
Боярка | 92,7 | 6,6 | 0,4 |
Кохівка | 96,2 | 1,4 | 2,2 |
Великобоярка | 96,5 | 2,5 | 0,8 |
Шелехове | 95,8 | 1,3 | 2,2 |
Новоолександрівка | 85,7 | 5,8 | 8,2 |
Козаче | 95,2 | 2,4 | |
Новоіванівка | 86,0 | 14,0 | - |
Шевченкове | 93,2 | 5,5 | 1,4 |
Новогеоргіївка | 96,6 | 1,4 | 1,7 |
Новоселівка | 97,9 | 0,6 | 1,2 |
Пасицели | 95,6 | 2,2 | 2,2 |
Романівка | 93,6 | 6,1 | 0,1 |
Новодачне | 91,1 | 6,3 | 2,5 |
Точилове | 4,7 | 92,6 | 2,5 |
Шимкове | 90,3 | 4,6 | 5,0 |
Амури | 94,6 | 2,0 | 3,4 |
Вербове | 91,2 | 7,4 | 1,5 |
Ананьївський район | 78,2 | 16,1 | 5,3 |
Сьогодні мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на 130 ліжок, Долинська дільнична лікарня на 10 ліжок, 2 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 53 лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.
-
Ананьївська районна лікарня
-
Меморіальна дошка на будівлі лікарні
-
Стоматологічна поліклініка
- Ніщинський Петро Іванович (псевдонім Петро Байда; 21 вересня 1832, Ананьїв — 16 березня 1896) — український композитор і поет-перекладач.
-
Петро Ніщинський
Як за радянських часів так і за часів незалежності в господарстві району провідне місце належить сільському господарству, 98 % валової продукції.
Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова та виробництво будівельних матеріалів[5][6]. Найбільшими підприємствами були: Ананьївські консервний завод, молочний цех Барського молочно-консервного комбінату, Ананьївський та Гандрабурівський цегельні заводи, Жеребківський комбікормовий завод[5][6]. На початку XXI століття налічується багато переробних підприємств з виробництва соняшникової олії, круп та макаронних виробів (приватні підприємства «Ананьїв-хліб» та «Укрхліб-2»), які постачаються в різні регіони України. Природний потенціал району — пісок та глина, що є основною сировиною для виробництва цегли та черепиці.
ТОВ «Лакта» з переробки молока та виробництва молочної продукції, виробляється 4 найменування твердих сирів, масло вершкове «Селянське», молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти в асортименті. Продукція сертифікована Одеським центром стандартизації, метрології та сертифікації, має акредитовану лабораторію, можливості співпрацювати з іноземними державами — Молдовою та Росією.
Мале виробниче підприємство «Ананьївська друкарня» займається виробництвом друкованої продукції та її реалізацією.
На території району функціонують будівельні організації яка виконують будівельно-монтажні роботи з газифікації міст і сіл району та в сусідніх районах. Управління експлуатації газового господарства яке обслуговує крім Ананьївського ще й Любашівський район.
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 80,39 тис. га (76,5 %),
- орні землі — 64,76 тис. га (61,7 %),
- зрошувальні землі — ?,
- багаторічні насадження — ?,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 14,7 тис. га (14,0 %);
- землі, зайняті лісами — ?;
- інше — 24,58 тис. га (23,4 %)[5].
За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування цукрових буряків і зернових (пшениця, кукурудза)[5][6]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні молочно-м'ясної худоби, на початку XXI сторіччя зростає чисельність поголів'я овець, свиней, великої рогатої худоби[5]. У 1980-х роках на землях району господарювало 15 колгоспів, Жеребківська дослідна станція науково-виробничого об'єднання по кукурудзі «Дніпро»[5][6]. На початку XXI століття ДП «Украгросоюз» та Жеребківська дослідна станція займаються вирощуванням насіння зернових та технічних культур.
-
Сільськогосподарські угіддя
-
Сільськогосподарські угіддя
У 2004 році створено державне підприємство «Ананьївський держлісгосп».
На території району функціонують 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в м. Ананьєві на 736 торгових місць в с. Долинське на 202 торгових місця, та інших селах району, 120 підприємств торгівлі, в тому числі в м. Ананьєві триповерховий універмаг. Після капітального ремонту запрацював універсам за вимогами сьогодення, 19 підприємств побутового обслуговування населення, в тому числі триповерховий будинок побуту в місті Ананьєві, 11 аптечних закладів, 5 — АЗС, 21 підприємство громадського харчування.
Ананьївський район забезпечує послугами зв'язку Ананьївський цех електрозв'язку № 10, надаються послуги дротового та ефірного радіомовлення та електрозв'язку майже 4200 абонентам.
Банківські установи:
- ТВБВ № 10015/0412 філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадбанк України»;
- Відділення в м. Ананьєві Південного Головного регіонального управління «ПриватБанк»;
- Одеська філія акціонерного банку «Укргазбанк»;
- Відділення № 37 акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК»;
- Ананьївське територіальне безбалансове відділення Одеської обласної філії акціонерного пенсійно-поштового банку «Райффайзен Банк Аваль».
Страхові установи:
- Ананьївське відділення національної страхової компанії «Оранта»
Райцентр Ананьїв розташовується за 82 км від обласного центру, місто Одеса. Залізничні станції: Жеребкове на відстані 15 км від міста Ананьєва, Мардарівка[6].
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 249 км, з яких із твердим покриттям — 175 км[5]. Через район проходить євромагістраль E584 (у межах України із нею збігається М13). Також районом проходить низка територіальних автошляхів: Р71, Т 1612, Т 1613 та Т 1623. У місті Ананьєві з 1986 року функціонує новий автовокзал. Автобусним сполученням охоплені всі населені пункти району. Перевезення пасажирів забезпечують Відкрите акціонерне товариство «Ананьївське АТП-15112», ПП Слободяник В. М., ПП Загребельний В. В.
Через Ананьївський район прокладено газопровід міжнародного значення. Збудована і працює газокомпресорна станція, яка щорічно, починаючи з 1987 року перекачує більше 20 млрд м³ газу споживачам області та в країни Балканського регіону.
У районному центрі створено і функціонує історико-художній музей, 22 клубні заклади (за часів УРСР 15 будинків культури та 16 сільських клубів), 30 бібліотек (40 за часів УРСР), за часів УРСР діяло 43 кіноустановки[6]. Центральне місце в експозиції художніх робіт історико-художнього музею займають 7 картин українських художників, академіка Є. І. Столиці (інша частина його творчості зберігається в колекціях музею в Будеях та Третьяковській галереї) та Р. М. Палецького.
В Ананьєві пам'ятники комсомольцям Ананьївського району, які загинули у боротьбі проти німецьких окупантів та українському композиторові і поету-перекладачеві П. І. Ніщинському.
-
Районний будинок культури, колишнє дворянське зібрання
-
Пам'ятник Ніщинському, Ананьїв, скульптор П. І. Кравченко
-
Плита на братській могилі євреїв-жертв Холокосту
-
Колодязь-каплиця, Ананьїв
За радянських часів у райцентрі було створено:
- 1930 року сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, нині державний аграрно-економічний технікум в якому навчається 590 студентів;
- 1934 року професійно-технічне училище № 44, нині аграрний професійний ліцей, де можна отримати 15 робочих професій та середню освіту[5].
2896 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання. У місті Ананьєві реорганізовано школу № 1 і № 2 у навчально-виховний комплекс школу-гімназію, та навчально-виховний комплекс школу-ліцей відповідно.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 23.
- ↑ Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ГЕУ, 1989, с. 40—41.
- ↑ а б в г д е ж и к л Сафронов О. О. Ананьївський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 13 від 11 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Ананьївського району [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком...2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. [Архівовано 2022-01-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
- В. Г. Пижов, О. Г. Топчієв Ананьївський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
- Ананьївський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.
- Ананьївський район [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Ананьївська райрада [Архівовано 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Ананьївський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Балтський район | Любашівський район | |
Подільський район | ↓ | |
Захарівський район | ← | Ширяївський район |