Планківська маса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Планківська маса, або маса Планка (mP) у фізиці — це одиниця маси у природній системі одиниць, також відомої як система одиниць Планка. Вона задається як унікальна комбінація ступенів фундаментальних фізичних сталих з розмірністю маси:

1.2209×1019 ГеВ/c2 = 2.17651(13)×10−8 кг = 21.7651 мкг = 1.3107×1019 а.о.м.,[1]

де c — швидкість світла у вакуумі, G — гравітаційна стала, а ħ — зведена стала Планка.

За своїм фізичним змістом, планківська маса — це така маса, для якої комптонівська довжина хвилі дорівнює її радіусу Шварцшильда. На відміну від більшості[2] інших планківських величин, маса Планка більш близька до звичних для людини масштабів: наприклад, блоха має масу приблизно в тисячу разів більшу за mP.

Фізики, що займаються теорією елементарних часток та космологією, часто використовують інший вираз, який вони називають зведеною планківською масою:

4.341×10−9 кг = 2,435 × 1018 ГеВ/c2.

Множник дозволяє спростити цілий ряд рівнянь загальної теорії відносності.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. CODATA 2010: значениия в ГеВ, значення в кг
  2. Інші планківські одиниці, які мають масштаби, близькі до звичайних побутових — планківський імпульс: 6,52485 кг·м/с; планківська енергія: 1.956×109 Дж або 543.3 кВт·год; планківський опір: 29.9792458 Ω.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.