Планківська маса

Планківська маса, або маса Планка (m_P) у фізиці — це одиниця маси у природній системі одиниць, також відомої як система одиниць Планка. Вона задається як унікальна комбінація ступенів фундаментальних фізичних сталих з розмірністю маси:

$m_{\text{P}}={\sqrt {\frac {\hbar c}{G}}}$ ≈ 1.2209×10¹⁹ ГеВ/c² = 2.17651(13)×10⁻⁸ кг = 21.7651 мкг = 1.3107×10¹⁹ а.о.м.,

де c — швидкість світла у вакуумі, G — гравітаційна стала, а ħ — зведена стала Планка.

За своїм фізичним змістом, планківська маса — це така маса, для якої комптонівська довжина хвилі дорівнює її радіусу Шварцшильда. На відміну від більшості інших планківських величин, маса Планка більш близька до звичних для людини масштабів: наприклад, блоха має масу приблизно в тисячу разів більшу за m_P.

Фізики, що займаються теорією елементарних часток та космологією, часто використовують інший вираз, який вони називають зведеною планківською масою:

${\sqrt {\frac {\hbar {}c}{8\pi G}}}$ ≈ 4.341×10⁻⁹ кг = 2,435 × 10¹⁸ ГеВ/c².

Множник $1/{\sqrt {8\pi }}$ дозволяє спростити цілий ряд рівнянь загальної теорії відносності.

Див. також

• Планківська епоха
• Планківські одиниці
• Порядки величин (маса)