Площа Героїв Великої Вітчизняної війни (Луганськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Площа Героїв Великої Вітчизняної війни
Луганськ
Площа Героїв ВВВ
Площа Героїв ВВВ
Район Ленінський район
Назва на честь героїв Великої Вітчизняної війни
Історичні відомості: колишні назви
Сінна, Ярмаркова, Центральна, Рад, Радянська
Координати 48°34′13″ пн. ш. 39°18′29″ сх. д. / 48.5703889° пн. ш. 39.3083306° сх. д. / 48.5703889; 39.3083306
Транспорт
Покриття асфальт, тротуарна плитка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Площа Героїв Великої Вітчизняної війни (Центральна, Рад, Радянська) — центральна площа Луганська з 1950-х років.

Історичний огляд[ред.ред. код]

Площа спроектована на місці колишньої Сінної площі (Ярмаркового майдану) в рамках утворення нового центра Луганська у 1939 році. Проте втілити проект вдалось лише після закінчення Другої світової війни.

Забудова центра велась в річищі парадної монументальної архітектури тієї доби, відомої як сталінський ампір.

Однак «боротьба з архітектурними надлишками», покликана заощадити державні кошти, відбилась на вигляді площі. У її межах спостерігається перехід від одного архітектурного стиля до іншого. Колишня будівля обкому КПУ з колонадою в неокласичному стилі, дома зі шпилями на півдні площі, будинки № 2 і 6 з баштами на сході скверу контрастують з безвиразними житловими будинками № 1, 5, що з’явились пізніше.

Економія призвела до того, що фасад будинку № 10 обвалився навіть до завершення будівництва.

Площа називалась Центральною, згодом Рад (Радянською), а з відкриттям обеліска Слави у 1965 році — площею Героїв Великої Вітчизняної війни.[1]

На свята 1-го і 9-го травня, день Жовтневої революції на площі установлювались трибуни для місцевого партійного та радянського активу, які вітали демонстрантів, що йшли вул. Радянською.

На Новий рік спочатку на південному боці вул. Радянської, а після 1965 року у сквері встановлювали новорічну ялинку. У часи незалежності новорічно-різдвяні свята стали проводити на Театральній площі.

Площаlm ВВВ №6.jpg Площа ВВВ №1.jpg Площаlm ВВВ №2.jpg
Будинок № 6 з баштою
Будинок № 1 («Ракета») без «архітектурних надлишків»
Будинок № 2

Опис[ред.ред. код]

Колишній обком КПУ. 1960-ті

Композиційно площа складається з трьох умовних частин, які розділені вул. Радянською і колишнім будинком обкому КПУ.

  • Третя (північна) частина — Театральна площа, що знаходиться між колишнім будинком обкому КПУ і драматичним театром. Щоправда, візуально складає єдиний архітектурний ансамбль з вул. Коцюбинського.

Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни[ред.ред. код]

Театральна площа[ред.ред. код]

З 1980-х років Театральна площа – місце установлення головної ялинки міста
Бюст В. Шевченка, завдяки зусиллям якого ФК «Зоря» став чемпіоном СРСР 1972 року
Театральна площа – місце масових заходів
Пам'ятник Тарасу Шевченку

Назва площі походить від обласного театру російської драми, будівництво якого було завершено у 1970 році.

У 1970-ті – 1980-ті роки на День Перемоги вулицею проходили колони ветеранів.

З середини 1980-х років на вулиці Коцюбинського і Театральній площі влаштовуються святкові гуляння, салюти, концерти та інші масові заходи.[2] Сходи драматичного театру напередодні виборів перетворюються на трибуну для виступів кандидатів та їх прихильників, у тому числі співаків на їх підтримку.

Традиційне місце встановлення центральної новорічної ялинки.

З 2008 року на День Перемоги на площі проходить парад і виставка радянських ретро-автомобілів. До заходів допускаються «Запорожці», «Москвичі», «Чайки», «Волги» і військова техніка.[3]

15 вересня 2011 року на площі відправив літургію патріарх Московський Кирил, який відвідав Луганськ з візитом. У службі взяло участь близько 10 тис. вірян з усіх благочинь Луганської і Сєвєродонецької єпархій.[4]

У теперішній час біля будівлі УВС, а також на Театральній площі проходять паради курсантів університету внутрішніх справ з нагоди випуску і прийняття присяги. Двічі подібні заходи відвідували президенти України Л. Кучма і В. Янукович.

Біля пам’ятника Леніну збираються іноді комуністи і постійно скейтбордисти і райдери.

«П'ятниця,13»[ред.ред. код]

Трагедія, відома у блогосфері як «П'ятниця,13 у Луганську», сталась 13 січня 2012 року. О дев'ятій вечора водій «Нісана» врізався в юрму людей, яка відпочивали біля головної новорічної ялинки. У результаті понад 10 людей постраждали, а одна дівчина загинула.[5][6]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Стела Героїв Радянського Союзу Луганщини
  • «Журавлі»
  • Тарасу Шевченкові
  • Погруддя Володимира Шевченка, першого секретаря обкому КПУ (1961-1973), який змінив культурне, архітектурне й спортивне обличчя Луганська[7]
  • Леніну

Сленгова мікротопоніміка[ред.ред. код]

  • На початку 1970-х років на лавочках алеї скверу Героїв ВВВ навпроти «Сніжинки» і магазину «Золота осінь» збирались п'яні гультіпаки. Їх вигляд надихнув людей назвати ту частину «Дураковкою». Згодом назва поширилась на весь сквер.
  • Сугроб — кафе «Сніжинка». Перше у Луганську кафе європейського типу, відкрилась 1961 року на східній стороні скверу у будинку № 4. У ньому можна було замовити каву з коньяком, найсмачніше у місті морозиво і чеські цукерки. З 1970-х років перетворилось на посередній заклад громадського харчування, який став відомим в народі як «Сугроб».
  • Білий дім — колишній обком КПУ.
  • Дім з шарами — обласна державна адміністрація, біля входу якої установлені дві гранітні кулі.
  • Ракета — магазин на розі будинку № 1, який, попри зміну вивіски, продовжують називати старим ім'ям.
  • Акваріум — магазин «Пасаж» на розі будинку № 2. Через надзвичайно дорогі предмети розкоші, які там продаються, городяни ніколи не заходять усередину, лише іноді, проходячи повз, заглядають у вітрини.
  • Гуси-лебеді — пам'ятник «Журавлі».
  • Театралка — Театральна площа або кафе «Театральне» на ній.
  • Хатка на курячих ніжках — 15-поверхова житлова будівля 1976 року біля театру, опори якої викликали у городян певні асоціації із казковим об'єктом.
  • Бродвей — ділянка вул. Радянської від площі Героїв ВВВ до вул. Оборонної.
  • (Лисий) Дід Мороз — пам'ятник Леніну, поблизу якого у період зимових свят ставлять новорічну ялинку.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.