Площа Героїв Великої Вітчизняної війни (Луганськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Площа Героїв Великої Вітчизняної війни
Луганськ
Площа Героїв ВВВ

Площа Героїв ВВВ
Район Ленінський район
Назва на честь героїв Великої Вітчизняної війни
Історичні відомості: колишні назви
Сінна, Ярмаркова, Центральна, Рад, Радянська
Координати 48°34′13″ пн. ш. 39°18′29″ сх. д. / 48.5703889° пн. ш. 39.3083306° сх. д. / 48.5703889; 39.3083306
Транспорт
Покриття асфальт, тротуарна плитка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Площа Героїв Великої Вітчизняної війни (Центральна, Рад, Радянська) — центральна площа Луганська з 1950-х років.

Історичний огляд[ред.ред. код]

Площа спроектована на місці колишньої Сінної площі (Ярмаркового майдану) в рамках утворення нового центра Луганська у 1939 році. Проте втілити проект вдалось лише після закінчення Другої світової війни.

Забудова центра велась в річищі парадної монументальної архітектури тієї доби, відомої як сталінський ампір.

Однак «боротьба з архітектурними надлишками», покликана заощадити державні кошти, відбилась на вигляді площі. У її межах спостерігається перехід від одного архітектурного стиля до іншого. Колишня будівля обкому КПУ з колонадою в неокласичному стилі, дома зі шпилями на півдні площі, будинки № 2 і 6 з баштами на сході скверу контрастують з безвиразними житловими будинками № 1, 5, що з’явились пізніше.

Економія призвела до того, що фасад будинку № 10 обвалився навіть до завершення будівництва.

Площа називалась Центральною, згодом Рад (Радянською), а з відкриттям обеліска Слави у 1965 році — площею Героїв Великої Вітчизняної війни.[1]

На свята 1-го і 9-го травня, день Жовтневої революції на площі установлювались трибуни для місцевого партійного та радянського активу, які вітали демонстрантів, що йшли вул. Радянською.

На Новий рік спочатку на південному боці вул. Радянської, а після 1965 року у сквері встановлювали новорічну ялинку. У часи незалежності новорічно-різдвяні свята стали проводити на Театральній площі.

Площаlm ВВВ №6.jpg Площа ВВВ №1.jpg Площаlm ВВВ №2.jpg
Будинок № 6 з баштою
Будинок № 1 («Ракета») без «архітектурних надлишків»
Будинок № 2

Опис[ред.ред. код]

Колишній обком КПУ. 1960-ті

Композиційно площа складається з трьох умовних частин, які розділені вул. Радянською і колишнім будинком обкому КПУ.

  • Третя (північна) частина — Театральна площа, що знаходиться між колишнім будинком обкому КПУ і драматичним театром. Щоправда, візуально складає єдиний архітектурний ансамбль з вул. Коцюбинського.

Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни[ред.ред. код]

Театральна площа[ред.ред. код]

З 1980-х років Театральна площа – місце установлення головної ялинки міста
Бюст В. Шевченка, завдяки зусиллям якого ФК «Зоря» став чемпіоном СРСР 1972 року
Театральна площа – місце масових заходів
Пам'ятник Тарасу Шевченку

Назва площі походить від обласного театру російської драми, будівництво якого було завершено у 1970 році.

У 1970-ті – 1980-ті роки на День Перемоги вулицею проходили колони ветеранів.

З середини 1980-х років на вулиці Коцюбинського і Театральній площі влаштовуються святкові гуляння, салюти, концерти та інші масові заходи.[2] Сходи драматичного театру напередодні виборів перетворюються на трибуну для виступів кандидатів та їх прихильників, у тому числі співаків на їх підтримку.

Традиційне місце встановлення центральної новорічної ялинки.

З 2008 року на День Перемоги на площі проходить парад і виставка радянських ретро-автомобілів. До заходів допускаються «Запорожці», «Москвичі», «Чайки», «Волги» і військова техніка.[3]

15 вересня 2011 року на площі відправив літургію патріарх Московський Кирил, який відвідав Луганськ з візитом. У службі взяло участь близько 10 тис. вірян з усіх благочинь Луганської і Сєвєродонецької єпархій.[4]

У теперішній час біля будівлі УВС, а також на Театральній площі проходять паради курсантів університету внутрішніх справ з нагоди випуску і прийняття присяги. Двічі подібні заходи відвідували президенти України Л. Кучма і В. Янукович.

Біля пам’ятника Леніну збираються іноді комуністи і постійно скейтбордисти і райдери.

«П'ятниця,13»[ред.ред. код]

Трагедія, відома у блогосфері як «П'ятниця,13 у Луганську», сталась 13 січня 2012 року. О дев'ятій вечора водій «Нісана» врізався в юрму людей, яка відпочивали біля головної новорічної ялинки. У результаті понад 10 людей постраждали, а одна дівчина загинула.[5][6]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Стела Героїв Радянського Союзу Луганщини
  • «Журавлі»
  • Тарасу Шевченкові
  • Погруддя Володимира Шевченка, першого секретаря обкому КПУ (1961-1973), який змінив культурне, архітектурне й спортивне обличчя Луганська[7]
  • Леніну

Сленгова мікротопоніміка[ред.ред. код]

  • На початку 1970-х років на лавочках алеї скверу Героїв ВВВ навпроти «Сніжинки» і магазину «Золота осінь» збирались п'яні гультіпаки. Їх вигляд надихнув людей назвати ту частину «Дураковкою». Згодом назва поширилась на весь сквер.
  • Сугроб — кафе «Сніжинка». Перше у Луганську кафе європейського типу, відкрилась 1961 року на східній стороні скверу у будинку № 4. У ньому можна було замовити каву з коньяком, найсмачніше у місті морозиво і чеські цукерки. З 1970-х років перетворилось на посередній заклад громадського харчування, який став відомим в народі як «Сугроб».
  • Білий дім — колишній обком КПУ.
  • Дім з шарами — обласна державна адміністрація, біля входу якої установлені дві гранітні кулі.
  • Ракета — магазин на розі будинку № 1, який, попри зміну вивіски, продовжують називати старим ім'ям.
  • Акваріум — магазин «Пасаж» на розі будинку № 2. Через надзвичайно дорогі предмети розкоші, які там продаються, городяни ніколи не заходять усередину, лише іноді, проходячи повз, заглядають у вітрини.
  • Гуси-лебеді — пам'ятник «Журавлі».
  • Театралка — Театральна площа або кафе «Театральне» на ній.
  • Хатка на курячих ніжках — 15-поверхова житлова будівля 1976 року біля театру, опори якої викликали у городян певні асоціації із казковим об'єктом.
  • Бродвей — ділянка вул. Радянської від площі Героїв ВВВ до вул. Оборонної.
  • (Лисий) Дід Мороз — пам'ятник Леніну, поблизу якого у період зимових свят ставлять новорічну ялинку.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.