Очікує на перевірку

Площа Свободи (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Свободи
Херсон
Площа Свободи
Площа Свободи
Площа Свободи
МісцевістьЦентр
РайонЦентральний
Колишні назви
Ярмаркова площа (до 1917 року), Народна (1918 рік)
Загальні відомості
Координати46°38′25″ пн. ш. 32°36′53″ сх. д. / 46.64028° пн. ш. 32.61472° сх. д. / 46.64028; 32.61472
поштові індекси73000
Транспорт
ТролейбусиТр 1
Покриттяасфальт, тротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятникиНебесній Сотні
Державні установиОбласна рада, Облдержадміністрація
Заклади культуриКінотеатр «Україна», Виставкова зала НСХУ
Поштові відділенняГоловпоштамт
Аптеки№3
Забудова1950-60-ті роки
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Свободи у Вікісховищі

Площа Свободи (колишні назви: Ярмаркова, Народна) — площа, розташована у Центральному районі Херсона. Вперше зафіксована в плані міста 1855 року, як Ярмаркова площа. Сучасну назву отримала у 1917 році.

На початку 60-х років XIX століття на площі організовувались щорічні Троїцькі ярмарки, які відкривалися на початку червня, а з 1889 року у вересні — тижневий Богородицький ярмарок. Сюди йшли наймити — злиденні селяни з різних районів, щоб найнятися на сезонну роботу в маєтки багатих господарів. Це був один з ринків дешевої робочої сили, куди приходили наймити, які не змогли найнятися на роботу на Каховському ярмарку. На межі XIX — XX століть площа поступово забудовувалась, в її сучасному вигляді сформувалася у 1950-60-х роках.

Історія

[ред. | ред. код]
Ярмаркова площа на плані м. Херсона 1892 року (по центру)

Спочатку Ярмаркова площа займала величезну територію, між вулицями Говардівською (пр-т Незалежності), Пестелевським бульваром (вул. Перекопською) та валами Херсонської фортеці. До 1910 року вона зменшилася вдвічі завдяки забудові зі сторони Пестелевського бульвару.

У 1890 році на Ярмарковій площі була проведена Херсонська земська сільськогосподарська та промислова виставка. Вона зайняла площу в 6000 квадратних сажнів, включаючи 500 квадратних сажнів під двором морехідних класів. Виставку прикрасив головний корпус, побудований з дерева за проектом архітектора Роде. У 1902 році на площі — найвищій точці в місті — була побудована водонапірна вежа, розташована біля північного фасаду лікарні товариства Червоного Хреста. У південно-східній стороні площі відкрився циклодром Стрепетова, в якому влаштовувалися велосипедні змагання та циркові вистави.

Будівля лікарні товариства «Червоного хреста», зображення орієнтовно 1915 року

Довкола площі розташовувалася різноманітна, переважно двоповерхова, забудова: уздовж Говардовської вулиці — будівлі пожежної команди, нічліжного будинку і дизельної електростанції; з півночі — триповерхова будівля духовного училища, з півдня — новий корпус лікарні товариства «Червоного хреста», побудований у 1914 році, і трохи далі — будівля II-й чоловічій гімназії.

Після революції 1917 року отримала назву площа Свободи. У 1918 році, під час перебування в місті австрійських військ, площа мала назву Народної. Згодом у центрі площі був облаштований символічний цвинтар «полеглих за революцію».

5 листопада 1965 року в центрі площі було відкрито пам’ятник В. І. Леніну, який простояв до 22 лютого 2014 р. та був знесений херсонцями під час подій Євромайдану[1]. 30 березня 2014 р., в день сороковин Небесної Сотні, на постаменті колишнього пам'ятника Леніну було встановлено щоглу, увінчану тризубом, а сам постамент оздоблено українським орнаментом та написом: «Слава Небесній Сотні»[2].

Визначні будівлі та споруди

[ред. | ред. код]

Парафіяльне училище

[ред. | ред. код]

З лівого боку Ярмаркової площі у 1880 році було збудовано простору будівлю для Парафіяльного училища. У 1896 році вона була розширена за рахунок добудови — тут розмістилися додаткові класи. Згодом навчальний заклад реорганізовано у Міське трикласне училище. На початку 1910 року воно стало називатися «Третє вище навчальне училище». У теперішній час у будівлі колишнього училища знаходиться школа № 28.

Водонапірна вежа

[ред. | ред. код]

У 1885 році Херсонська міська Дума уклала контракт на будівництво міського водопроводу з ростовським купцем, потомственим почесним громадянином Пастуховим Д. А. Будівництво водопроводу було завершено до 23 грудня 1886 — подана вода установам, таким як богоугодний заклад та інші, а починаючи з 1 січня 1887 — усім міським споживачам, підключеним до водопроводу. До кінця 1911 року протяжність водопроводу становила 38 км, число будинкових вводів — 1150, водопровідних будок по місту — 34.

У 1902 році була побудована на Ярмарковій площі (найвища точка в місті) водонапірна вежа висотою 21,5 метрів і місткістю бака — 500 кубометрів, що забезпечувала безперебійне водопостачання споживачів у будь-який час доби.

У 1957 році водонапірна вежа через великий ступінь зношеності була демонтована.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ленінопад дійшов до Херсона. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 травня 2014.
  2. У Херсоні замість Леніна відкрили пам'ятник Небесній Сотні. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 29 травня 2014.