Покровський Костянтин Доримедонтович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покровський Костянтин Доримедонтович
Народився 23 травня (4 червня) 1868
Нижній Новгород
Помер 5 листопада 1944(1944-11-05)
Київ
Країна Російська імперія СРСР СРСР
Діяльність астроном
Alma mater Московський університет
Галузь астрономія
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посада директор, декан і завідувач кафедри[d]
Вчене звання Професор
Науковий ступінь магістр (1902), докторський ступінь (1 листопада 1915) і доктор наук[d]
Відомі учні Шайн Григорій Абрамович
Членство Russian Society of Universe Explorersd
All-Union Astronomical and Geodetic Societyd
Академія наук СРСР
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
,
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Покровський Костянтин Доримедонтович у Вікісховищі

Костянтин Доримедонтович Покровський (11 (23) травня 1868, Нижній Новгород — 5 листопада 1944, Київ) — російський і український астороном, фахівець з зослідження комет. Директор Тартуської обсерваторії (1908—1915) та Одеської обсерваторії (1934—1944), заступник директора Пулковської обсерваторії (1930—1932), ректор Пермського університету (1916—1918), член-кореспондент Академії наук СРСР (1927). Керував Одеською обсерваторією під час окупації Одеси, невдовзі після звільнення міста радянськими військами був заарештований і помер в ув'язненні.

Біографія[ред. | ред. код]

Костянтин Доримедонтович Покровський народився у 1868 року в Нижньому Новгороді в родині священика. У 1887 році Костянтин Покровський закінчив Нижньогородську класичну гімназію, того ж року вступив на фізико-математичне відділення Московського університету, якій закінчив в 1891 році. Того ж року став до роботи на посаді позаштатного асистента Астрономічної обсерваторії цього університету. В 1890—1895 роках завідував невеликою приватною обсерваторією Ф. Швабе.

З 1895 року — астроном-спостерігач в обсерваторії Юр'ївського університету (нині Тартуський університет, Естонія). У 1902 році захистив магістерську дисертацію на тему: «Походження періодичних комет. Залучення комет у члени Сонячної системи» (Происхождение периодических комет. Завлечение комет в члены Солнечной системы). 1908 року став директором обсерваторії Юр'ївського університету (нині Тартуський університет, Естонія). 1915 року Покровському було присуджено науковий ступінь доктора астрономії, він став професором Юр'ївського університету.

В 1916—1918 роках працював ректором в Пермському університеті, а з 1917 року — також професором в цьому університеті. В 1919—1920 роках викладав в Томському університеті.

Повернувшись до Москви, читав лекції на геодезичному факультеті Московського межового інституту. Потім викладав в Ленінградському гірничому інституті, продовжував роботу в Пулковської обсерваторії. З вересня 1920 року — старший астроном Пулковської обсерваторії. У січні 1927 року був обраний членом-кореспондентом АН СРСР. В 1930—1932 роках працював заступником директора Пулковської обсерваторії.

В 1934—1944 роках був директором Астрономічної обсерваторії Одеського університету. Одночасно в 1937—1938 роках був деканом фізико-математичного факультету Одеського університету. З 1940 року був головою комісії за створення планетаріїв в Україні при Академії наук УРСР.

У 1941 році Покровський залишився в окупованій Одесі через вік і через хворобу дружини. Викладав у відкритому університеті Трансністрії, продовжував завідувати астрономічною обсерваторією, головне — рятував Одеську обсерваторію від розграбування, зберіг всі прилади й матеріали. Саме завдяки йому, після звільнення Одеси радянськими віськами, обсерваторія відразу ж змогла почати свою роботу.

Однак у травні 1944 року Покровський був заарештований як «зрадник батьківщини». У постанові на арешт було вказано, що в період окупації Одеси Покровським в Інституті антикомуністичної пропаганди була прочитана лекція «Розгром більшовиками Пулковської обсерваторії», а також опубліковані статті в окупаційних газетах, одна зі статей називалась «Комети». Звинувачували Покровського також і в тому, що він був у складі делегації інтелігенції Одеси, яка була прийнята міським головою у 1941 році. На допитах Покровський своєї провини у державній зраді не визнавав, а лекцію назвав об'єктивною.

Допити тривали півроку, і здоров'я 76-річного професора не витримало. Костянтин Покровський помер 5 листопада 1944 року по дорозі до суду в Києві. Реабілітований посмертно 27 липня 1993 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Галузь наукових інтересів Покровського — комети. Понад 100 його публікацій у вітчизняних та зарубіжних журналах присвячено вивченню ряду комет і планет, зв'язку комет з метеорними потоками, фізичному поясненню руху матерії в хвостах комет. За його знімками у 1913 році Григорій Неуймін першим в Російській імперії відкрив комету.

Покровський розробив методи небесної механіки для визначення орбіт хмарних утворень у хвостах комет.

Він був активним педагогом і популяризатором астрономічних знань, викладав астрономію в різних навчальних закладах. Читав науково-популярні лекції в багатьох містах країни. У Юр'єві під його керівництвом будувалася нова будівля обсерваторії, купувалися нові інструменти, організовувались експедиції для спостереження затемнення Сонця.

У Пулковській обсерваторії Покровський проводив на 15-дюймовому рефракторі спостереження комет, малих планет, подвійних зір.

Під його керівництвом в Одеському університеті було відновлено кафедру астрономії і відкрито аспірантуру при ній. В 1934—1944, коли він був директором Астрономічної обсерваторії Одеського університету, в обсерваторії проводилися спостереження подвійних зір з метою вивчення законів їх руху, вивчалися зв'язки метеорів з їх батьківськими кометами, проводилися дослідження Сонця в основному за даними спостережень затемнень, спектрофотометрія зір. До початку війни Покровському вдалося видати два томи праць одеських астрономів.

Покровський займався спостереженнями покриття зір Місяцем, досліджував рух полюса Землі, рух великих та малих планет тощо.

Праці[ред. | ред. код]

  • Путеводитель по небу: практическое руководство / К. Д. Покровский. — М., 1894. СПб. : Изд-во т-ва А. Ф. Маркс, 1897. — 294 с.
  • Попытки изменения формулы Ньютона для закона всемирного тяготения / К. Д. Покровский // Изв. Русского астроном. о-ва. — СПб., 1898. 
  • Лекция / К. Д. Покровский // Нижегородский листок. — 1900. — № 19. 
  • Успехи астрономии в 19 столетии / К. Д. Покровский. — СПб. : Изд-во. ред. журн. «Образование», 1902. — 276 с. 
  • Происхождение периодических комет / К. Д. Покровский. — М., 1902. 
  • Звёздный атлас / К. Д. Покровский. — СПб. : Изд-во т-ва А. Ф. Маркс, 1905. 
  • Образование миров / К. Д. Покровский. Одесса: Matezis, 1908. — 227 c. 
  • Курс космографии: для средних учеб. заведений / К. Д. Покровский. — Киев: Изд- во Пироговского т-ва, 1908. — 176 с. ; 1915. — 211 c. 
  • Краткий учебник космографии / К. Д. Покровский. — Киев: Изд-во Пироговского т-ва, 1911. — 112 с. 
  • О наблюдениях падающих звёзд / К. Д. Покровский // Природа. — 1912. — № 1. — С. 7−24. 
  • Новейшие успехи астрономии / К. Д. Покровский. — СПб. : Изд-во П. П. Сойкина, 1914. — 82 с. 
  • Строение хвоста кометы 1910 I / К. Д. Покровский // Ученые записки Императорского Юрьевского ун-та. — 1915. — № 10. — С. I—VIII,  1-76. 
  • Курс практической астрономии / К. Д. Покровский. — Л.; М. : ГТТИ, 1932. — 217 с. 
  • Пулковская обсерватория / К. Д. Покровский. — Л.; М. : ГТТИ, 1933. — 18 с. 
  • Бредихин Ф. А. О хвостах комет / Ф. А. Бредихин ; под общ. ред. К. Д. Покровского. — Л.; М. : ГТТИ, 1934. — 283 с. — (Классики естествознания)
  • Столетие Пулковской обсерватории / К. Д. Покровский. — Одесса: тип. им. Ленина, 1941. — 11 с. 

Література[ред. | ред. код]

  • Яковлев В. И. К. Д. Покровский. Хроника жизни ученого. (к 145-летию со дня рождения) / В. И. Яковлев, Н. Н. Макеев // Вестник Пермского университета. Математика. Механика. Информатика. — 2014. — Вып. 1(24), ч. I. — С. 94–104; [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Яковлев В. И. К. Д. Покровский. Хроника жизни ученого. (к 145-летию со дня рождения) / В. И. Яковлев, Н. Н. Макеев // Вестник Пермского университета. Математика. Механика. Информатика. — 2014. — Вып. 2(25), ч. II. — С. 85-96. [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Костицын В. И. Ректоры Пермского университета. 1916—2006. — Изд. 2-е, перераб. и доп. / В. И. Костицын ; Перм. ун-т. — Пермь, 2006. — С. 24-31. 
  • Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту: біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка. — Вид. 2-ге, доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 3: К–П. — С. 505—508. [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]  
  • Смирнов В. А. Реквием XX века: в 5 ч. / В. А. Смирнов. –  Одесса: Астропринт, 2003. — Ч. 2. — 800 с. 
  • Смирнов В. А. Трагедия члена-корреспондента АН СССР, профессора К. Д. Покровского (1868−1944): Астрономия в Одессе в 30–40-е годы XX века (по материалам архивно-следственных дел и другим документам) / В. А. Смирнов // Историко-астрономические исследования. — М. : Наука, 2001. — Вып. 26. — С. 177−190. 
  • Костицын В. И. Покровский Константин Доримедонтович / В. И. Костицын, Р. А. Ошуркова, А. С. Стабровский // Профессора Пермского государственного университета (1916—2001) / гл. ред.: В. В. Маланин. — Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. — С. 95–96.
  • Смирнов В. А. Осуждённый ректор университета. По материалам Украинской службы безопасности о хирурге П. Г. Часовникове / В. А. Смирнов // Вестник региона. — 1999. — № 51 (270). 
  • Еремеева А. И. Успехи плановой государственной науки и политические репрессии: Б. П. Герасимович и В. Г. Фесенков / под ред. А. И. Еремеевой. — Дубна: Феникс, 1997. — С. 20−42. 
  • Смирнов В. А. Астрономия в Одессе в предвоенные годы. Роль в ее развитии и трагическая судьба К. Д. Покровского / В. А. Смирнов // Астрономия на крутых поворотах XX века. — Дубна: Феникс, 1997. — С. 238—247.
  • Невская Н. И. Забытые страницы истории Пулковской обсерватории / Н. И. Невская // Репрессированная наука. — СПб. : Наука, 1994. — Вып. 2. — С. 140−144. 
  • Смирнов В. А. Константин Доримедонтович Покровский / В. А. Смирнов, Р. И. Чуприна // Страницы истории астрономии в Одессе: сб. ст. — Одесса, 1994. — Ч. 1. — С. 73−74. 
  • Покровский К. Д. Жизнеописание // Страницы истории астрономии в Одессе: сб. ст. — Одесса, 1994. — Ч. 1. — С. 58−60. 
  • Волянская М. Ю. Из истории астрономии в Одессе. К. Д. Покровский / М. Ю. Волянская, О. Е. Мандель // Страницы истории астрономии в Одессе: сб. ст. Одесса, 1994. — Ч. 1. — С. 68−72. 
  • Чуприна Р. И. Список трудов профессора К. Д. Покровского / Р. И. Чуприна, В. А. Смирнов // Страницы истории астрономии в Одессе: сб. ст. — Одесса, 1994. — Ч. 1. — С. 61−67. 
  • Никитин А. Пермская звезда астронома / А. Никитин // Уральский библиофил. — Челябинск: Южно-Уральское книж. изд-во, 1986. — С. 81–87.
  • Тихов Г. А. Шестьдесят лет у телескопа / Г. А. Тихов. — М. : Детгиз, 1959. — С. 21−22. 
  • Белопольский А. Записка об учёных трудах профессора К. Д. Покровского / А. Белопольский, А. Карпинский // Известия АН СССР. Сер. 4. — 1927. — № 18. — С. 1435−1438. 
  • Покровский Константин Доримедонтович. // Энциклопедический словарь: в 86 т. / изд.: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — СПб., 1898. — Т. 24. — 474 с. 
  • Лопухин А. П. Библейская история: в 3 т. / А. П. Лопухин. — СПб., 1895. — Т. 3. — С. 469. 

Посилання[ред. | ред. код]