Одеська обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
НДІ «Астрономічна обсерваторія» ОНУ імені І. І. Мечникова

Країна  Україна
Розташування Україна Одеса, Україна
Організація Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Код 086
Висота 64 м
Відкрито 15 серпня 1871
Сайт: astro-observ.odessa.ua

Одеська обсерваторія. Карта розташування: Україна
Одеська обсерваторія
Одеська обсерваторія
Одеська обсерваторія (Україна)
Мапа

CMNS: Одеська обсерваторія у Вікісховищі

Науко́во-до́слідний інститу́т «Астрономі́чна обсервато́рія» або Оде́ська обсервато́рія  — астрономічна обсерваторія у складі Оде́ського націона́льного університе́ту і́мені І. І. Ме́чникова.

Історія[ред. | ред. код]

1871 — 1991 роки[ред. | ред. код]

Одеська астрономічна обсерваторія - була заснована в 1871 році у складі Імператорського Новоросійського університету, незадовго до цього відкритого в м. Одесі. Обсерваторія входила до складу кафедри астрономії.

В 1920 році, після ліквідації Новоросійського університету, обсерваторія була перейменована в Одеську державну астрономічну обсерваторію, яка у свій час називалася і працювала, як Головна державна астрономічна обсерваторія Наркомосу Україні.

У 1933 році, обсерваторія знову була включена до складу кафедри астрономії у відновленому Одеському Державному Університеті.

В часи німецької окупації, обсерваторія - не постраждала і не була розграбована.

З 1991 року[ред. | ред. код]

На початку 90-х років, силами обсерваторії були встановлені нові інструменти з діаметрами дзеркал: 80-см — в Туркменістані, 100-см — в Словаччині.

В той же період, обсерваторія була переведена в ранг Науково-дослідного інституту 1-ї категорії при збереженні історичної назви «Астрономічна обсерваторія».

Нині обсерваторія є підрозділом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також колективним членом Української Астрономічної Асоціації.

Станом на кінець 2008 року в штаті обсерваторії перебувало близько 70 співробітників.

Директори обсерваторії[ред. | ред. код]

Відділи[ред. | ред. код]

Робочі групи

Інструменти обсерваторії[ред. | ред. код]

Башта, в якій розташований телескоп
  • Великий астрограф;
  • Трьофутове меридіанне коло Репсольда (Труба: D = 5.5 дюйма, F = 76 дюйма; коло діаметром 39 дюймів; отримане з Тифліської фізичної обсерваторії в кінці XIX століття);[1]
  • Телескоп-рефрактор Кука (165-мм об'єктив);
  • Малий астрограф (двокамерний);
  • Трикамерний астрограф, «їжак» (короткофокусні камери).

Спостережні станції обсерваторії[ред. | ред. код]

* Маяки  — створена в 1957 році за 40 км на захід від Одеси.
Її основні інструменти:
  • Рефлектор РК400 (D = 400 мм, F = 2 м);
  • Рефлектор з електрофотометром (D = 500 мм, F = 12 м);
  • Дводзеркальний телескоп РК600, оптична система Річі — Кретьєна (D = 600 мм, F = 4.8 м);
  • Рефлектор РК800, оптична система Річі — Кретьєн (D = 800 мм);
  • Ширококутний об'єктив «Таїр-19» (D = 17 см);
  • Ширококутний об'єктив «Уран-12» (D = 22 см);
  • АЗТ-3 (D = 48 см, F = 2 м);
  • Радіотелескоп «Уран-4» (РАТАН-4);
  • Старий метеорний патруль на базі аерофотокамер НАФА-3С/25;
  • 100-см лазерно-локаційний телескоп ТПЛ-1М (в проекті);
  • 80-см теодоліт ЛД-2 (в проекті);
Спостережна станція Одеської обсерваторії у Крижанівці
* Крижанівка  — створена в 1957 році
  • Новий метеорний патруль на базі телескопа системи Шмідта (17/30см) і ПЗС приймача (з 2003 року);
* Обсерваторія Душак-Ерекдаг — спостережна станція на півдні Туркменістану[2].
  • 0.8-м телескоп системи Річі — Кретьєн з двоканальним фотометром.
* Пік Терскол
  • 0.8-м телескоп системи Кассегрена (D = 0.8 м, F = 10 м).
* Колониця — кооперація словацьких та українських астрономів при спостереженнях у Вихорлацькій астрономічній обсерваторії на Колоницькому Сідлі
  • 1-м телескоп, побудований в Одеській обсерваторії.

Напрямки досліджень[ред. | ред. код]

Основні досягнення[ред. | ред. код]

  • А. Я. Орлов створив першу гравіметричну карту країни, виділивши багато родовищ корисних копалин.
  • З першої половини XX століття видається «Одеський астрономічний календар»
  • В архіві склотеки Одеської обсерваторії міститься близько 100 тис. пластинок. За цим показником обсерваторія займає 3 місце в світі після Гарвардської обсерваторії (500 тис. пластинок) і Зонненбергської обсерваторії (250 тис. негативів). Подібна склотека є в астрономічному інституті МГУ. Усього у світі накопичено близько 2 мільйонів відзнятих пластинок із зоряним небом. У перспективі очікується сканування даних пластинок.

Відомі співробітники, учні, вихованці обсерваторії[ред. | ред. код]

Адреса обсерваторії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 18 жовтня 1879 року, Eugen Block, спостерігаючи зоряне небо з Одеської обсерваторії, виявив раніше не відомі туманності NGC 1398 та NGC 1360. Як з'ясувалося пізніше, дані об'єкти вже були відкриті, але не були опубліковані[3].
  • Парк ім. Т. Шевченка (раніше Олександрівський парк) в м. Одесі був висаджений співробітниками обсерваторії в 1870-х роках з метою створення сприятливого середовища для проведення астрономічних спостережень.
  • Астероїду № 2606 - було присвоєно ім'я «Одеса».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія придбання меридіанного кола Репсольда. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 1 липня 2011. 
  2. Координати обсерваторії
  3. Eugen Block in Odessa Observatory

Посилання[ред. | ред. код]

Публікації спостережень у Центрі малих планет :

Джерела та література[ред. | ред. код]