Поляченко Володимир Аврумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поляченко Володимир Аврумович

Володимир Аврумович Поляченко

Поляченко Володимир.jpg

Володимир Поляченко

Народився 14 серпня 1938(1938-08-14)
місто Київ
Помер 20 квітня 2012(2012-04-20) (73 роки)
місто Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність політик, інженер
Дружина Лариса Юліївна
Діти Син Юрій, дочка Дар'я
Нагороди
Герой України (орден Держави) — 14 серпня 2003
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»
Заслужений будівельник України
Державна премія України в галузі архітектури
Сторінка в інтернеті polyachenko.openua.net/bio.php

Поля́ченко Володи́мир Авру́мович (14 серпня 1938(19380814), Київ — 20 квітня 2012, Київ) — український політичний діяч, інженер, підприємець, почесний Президент холдингової компанії «Київміськбуд», народний депутат України 5—6 скликань, Почесний Консул Республіки Чилі в Україні, Герой України (2003). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2003).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 14 серпня 1938 (м. Київ); дружина Лариса Юліївна; син Юрій; дочка Дар'я.

У 1961 закінчив факультет бетонних і залізобетонних виробів Київського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «інженер-будівельник-технолог».

З 1961 — майстер, з 1962 — головний технолог, завод залізобетонних виробів № 2 тресту «Буддеталь». З 1972 — директор, завод залізобетонних виробів ЗЗБВ-5. З 1976 — керівник, трест «Буддеталь» Головкиївміськбуду. 1979–1982 — заступник начальника, Головкиївміськбуд. 1982-88 — начальник, управління «Київрембуд» при Київському міськвиконкомі. 1988–1992 — 1-й заступник начальника, Головкиївміськбуд. З 1992 — президент, холдингова компанія «Київміськбуд». 08.1995-05.2006 — голова правління — президент, Холдингова компанія «Київміськбуд». Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (02.2003–03.06). член Центральної ради Української партії «Єдність» (12.2001-05). Депутат Київської міськради (10.2002-04.06). Обраний депутатом Київської міськради (04.2006). Академік Академії будівництва та архітектури.

04.2002 кандидат в народні депутати України від блоку «Єдність», № 7 в списку. На час виборів: президент АТ "Холдингова компанія «Київміськбуд», член Української партії «Єдність». 03.1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ№ 219, м. Київ. З'яв. 60,1%, за 15,3%, 2 місце з 22 претендентів. На час виборів: президент холдингової компанії «Київміськбуд».

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-06.07 від Блоку «Наша Україна», № 32 в списку. На час виборів: голова правління холдингової компанії «Київміськбуд», член НСНУ. Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (з 07.2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з 04.2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 32 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член НСНУ.

11 березня 2010 увійшов до провладної коаліції, ставши тушкою.

Співавтор методики «Нетрадиційні методи організації будівництва в період переходу до ринкових відносин» (1995).

Надгробок
меморіальна дошка

Помер 20 квітня 2012 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Діяльність[ред.ред. код]

27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

Нагороди[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

9 серпня 2012 року в Києві, на будинку ПАТ ХК «Київміськбуд», що знаходиться за адресою вулиця Михайла Омеляновича-Павленка 4/6, Володимиру Поляченку була встановлена гранітна меморіальна дошка, яка згодом була замінена бронзовим погруддям. Під погруддям напис:

«У цьому будинку з 1988 по 2012 рік працював видатний будівничий, талановитий організатор будівельної справи, Герой України, Почесний громадянин міста Києва Поляченко Володимир Аврумович».[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]