Державна премія України в галузі архітектури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Державна премія України в галузі архітектури
UKRAINE-AWARD-ARCHITECT.PNG
Країна Україна Україна
Тип Державна премія
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 12 квітня 1988

Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі архітекту́ри — державна нагорода України, встановлена для відзначення за створення видатних житлово-цивільних та промислових архітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобудування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, реставрації пам'яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, що мають важливе значення для дальшого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули широке громадське визнання.

Історія нагороди[ред.ред. код]

  • 20 травня 1961 року — засновано Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка. Спочатку нею відзначали видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.
  • 23 квітня 1969 року — змінено назву премії — Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка.
  • 9 березня 1971 рік — вперше присуджено Державну премію Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі архітектури. Архітекторів Петра Жилицького і Євгенію Маринченко було відзначено за створення проекту Палацу культури «Україна» в м. Києві[1].
  • 12 квітня 1988 року — засновано Державну премію Української РСР по архітектурі[2].
  • 30 грудня 1991 року — у зв'язку з набуттям Незалежності змінено назву премії — Державна премія України по архітектурі[3].
  • 31 жовтня 1996 року — змінено назву премії — Державна премія України в галузі архітектури; при Президентові України утворено Комітет із Державної премії України в галузі архітектури; затверджено персональний склад Комітету, Положення про Комітет, Положення про Державну премію України в галузі архітектури, описи Диплома та Почесного знака лауреата премії[4].
  • 16 березня 2000 року — прийнято Закон України «Про державні нагороди України»[5], яким була встановлена державна нагорода України — Державна премія України в галузі архітектури. Дія закону також поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням осіб, раніше нагороджених Державними преміями Української РСР.
  • 2 листопада 2004 року — внесено зміни в Положення про Державну премію України в галузі архітектури та опис Диплома; затверджено новий опис нагрудного знака до Державної премії України в галузі архітектури[6].

Положення про премію[ред.ред. код]

  • На здобуття Державної премії можуть висуватися твори, завершені (здані в експлуатацію або опубліковані) не менш як за рік до строку висунення.
  • Щорічно присуджується п'ять Державних премій. Розмір Державної премії визначається щороку Президентом України.
  • Колектив претендентів, який висувається на здобуття Державної премії, не може перевищувати 8 осіб. До його складу, крім архітекторів, можуть бути включені інженери, художники чи інші фахівці, чий творчий внесок був найбільшим.
  • До колективу претендентів, який висувається на здобуття Державної премії, можуть бути включені громадяни іноземних держав, а також особи без громадянства.
  • Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які: виконували адміністративні, консультаційні чи організаторські функції за посадою; удостоєні за цю роботу державної нагороди; включені у поточному році до складу колективу претендентів за іншу роботу, висунуту на здобуття Державної премії.
  • За нові визначні досягнення лауреатам Державної премії може бути повторно присуджена Державна премія, але не раніше, ніж через п'ять років після попередньої.
  • Державна премія може присуджуватися, як виняток, посмертно.
  • Твори, висунуті на здобуття Державної премії, приймаються Комітетом із Державної премії України в галузі архітектури щорічно до 1 листопада.
  • Рішення про присудження Державної премії приймається членами Комітету таємним голосуванням і набирає чинності після його затвердження Президентом України. Указ Президента України про присудження Державної премії публікується в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр» та інших друкованих засобах масової інформації до Дня архітектури України — 1 липня.
  • Особа, удостоєна Державної премії, є лауреатом Державної премії України в галузі архітектури.
  • Лауреату в урочистій обстановці вручаються Диплом лауреата Державної премії України в галузі архітектури, нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури та мініатюра нагрудного знака.
  • Грошова частина Державної премії колективу лауреатів ділиться між ними порівну.

Опис нагрудного знака премії[ред.ред. код]

Нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури виготовляється з позолоченого томпаку і має форму круглої медалі діаметром 32 мм.

На лицьовому боці у центральній частині медалі у крузі зображено фрагмент капітелі колони і лаврову гілку, над якими по колу напис «Державна премія України в галузі архітектури». Медаль обрамлено бортиком. На зворотному боці нагрудного знака у верхній частині вміщено зображення малого Державного Герба України, у нижній — викарбувано порядковий номер знака. Диплом і нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури мають один номер.

За допомогою кільця з вушком медаль з'єднується з фігурною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою з двома рівновеликими горизонтальними смужками синього та жовтого кольорів. Висота колодки — 23 мм, ширина — 28 мм. Розмір стрічки — 13×22 мм. На зворотному боці колодки є застібка для прикріплення нагрудного знака до одягу.

Мініатюра нагрудного знака до Державної премії України в галузі архітектури виготовляється з позолоченого томпаку і являє собою зменшене зображення фрагмента капітелі колони з лавровою гілкою. Розмір мініатюри: 15×15 мм.

Нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури або мініатюру нагрудного знака носять з правого боку грудей.

Лауреати премії[ред.ред. код]

Рік Лауреати Підстава нагородження
1988[7] Попиченко Леонід Павлович,
Альощенко Віталій Петрович,
Мартинюк Володимир Іванович,
Будзик Григорій Петрович — архітектори;
Василенко Олександр Андрійович — виконавець реставраційних робіт
за комплексну реконструкцію вулиці Радянської і створення пішохідної зони у м. Івано-Франківську
Лиховодов Володимир Іванович,
Сидоренко Віктор Дмитрович,
Довгалюк Віктор Іванович,
Думчик Олександр Авер'янович,
Зиков Олександр Сергійович,
Крючков Олександр Якович — архітектори;
Вовк Лариса Гнатівна,
Назаренко Едуард Панасович — інженери-конструктори
за створення архітектурного комплексу Київського політехнічного інституту
1989[7] Довганюк Ігор Орестович,
Зелений Іван Йосипович,
Матвіїв Олександр Васильович,
Трильовський Максим Олександрович,
Федорів Микола Петрович,
Шостак Михайло Володимирович — архітектори;
Лучків Євген Володимирович — художник;
Павлів Степан Васильович — колишній перший секретар Стрийського райкому Компартії України
за архітектуру громадських центрів сіл Довголука, Лисовичі, П'ятничани і Голобутів Стрийського району
1990[7] Жежерін Борис Петрович,
Болюк Петро Михайлович,
Булгаков Володимир Федорович,
Занько Григорій Дмитрович,
Каразіна Роза Гульдубхаївна,
Юдін Віталій Леонтійович — архітектори;
Адаменко Станіслав Михайлович — художник;
Биков Ернест Миколайович — інженер
за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т. Г. Шевченка
Драль Володимир Федорович (посмертно),
Кузьмич Орлянна Іванівна,
Пасічник Микола Петрович,
Ткачук Олександр Миколайович,
Юрчук Омелян Михайлович — архітектори;
Данич Алла Яківна — дендролог;
Кравчук Олександр Миколайович — інженер
за ландшафтну архітектуру м. Рівне
1991[8] Лопушинська Євгенія Іванівна — архітектор за дослідження та реставрацію церкви Іоанна Предтечі в Керчі — пам'ятки архітектури VIII—XIX століть
Амосов Євген Васильович,
Солодовник Тетяна Юр'ївна — архітектори;
Бобровник Анатолій Юхимович
Бобровник Лариса Іванівна,
Дрик Борис Давидович — інженери
за архітектуру Палацу піонерів і школярів в Дніпропетровську
Жежерін Вадим Борисович,
Жаріков Микола Леонідович — архітектори;
Ралко Марія Олександрівна — архітектор-художник;
Корінь Григорій Ілліч,
Федько Володимир Петрович — художники;
Кочегаров Юрій Васильович — інженер
за архітектуру станції Київського метрополітену «Золоті ворота»
1992[9] Набок Юрій Михайлович,
Кліменко Наталія Леонідівна,
Якубовські Нікандр Адамович (Польща) — архітектори;
Трофіменко Юрій Миколайович,
Плахчевські Євген Янович (Польща) — інженери
за архітектуру готельного комплексу «Інтурист» на 735 місць в м. Києві по вул. Госпітальній
Виноградова Іраїда Вікторівна,
Другак Олександр Григорович,
Яковенко Олександр Геннадійович — архітектори;
Підгорний Ігор Львович — керівник будівництва
за архітектуру музею А. С. Макаренка Курязької ВТК в селищі Подвірки Харківської області
Капак Микола Миколайович,
Мицай Віктор Андрійович,
Павлюк Іван Михайлович,
Чулуп Микола Михайлович — архітектори;
Вишиванюк Михайло Васильович — керівник будівництва, голова колгоспу;
Чоланюк Тарас Григорович — інженер-будівельник
за архітектуру громадсько-торговельного центру села Турка Коломийського району Івано-Франківської області
1993[10] Гупало Роман-Енріке Миколайович,
Ступнікова Віра Михайлівна,
Ясудович Олена Дмитрівна — архітектори;
Вислоух Володимир Тимофійович,
Міїн Володимир Миколайович,
Шухман Рахіль Львівна — інженери
за реконструкцію Театру юного глядача в місті Києві
Грищенко Олександр Павлович — архітектор;
Скоп Орест Андрійович — архітектор-художник;
Герасимов Віктор Дмитрович,
Єрьомін Анатолій Дмитрович — інженери;
Козир Ярослав Михайлович,
Кушнір Володимир Миколайович,
Уєчко Теодор Дмитрович — будівельники;
Грицак Лев Ярославович — головний лікар санаторію
за архітектуру санаторію «Карпати» на 500 місць у місті Трускавці Львівської області
Давиденко Тамара Олександрівна,
Зеленський Олександр Вячеславович,
Іванчук Микола Петрович,
Онищенко Василь Михайлович,
Присяжнюк Василь Федорович,
Романенко Борис Кузьмич,
Тарасюк Петро Андрійович — архітектори;
Білоус Микола Адамович — інженер-будівельник
за реконструкцію Старого бульвару в місті Житомирі
1994[11] Супрун Анатолій Іванович,
Чайкіна Євгенія Миколаївна — архітектори;
Карась Ігор Йосипович — інженер;
Сивий Микола Юрійович — головний лікар санаторію
за архітектуру санаторію «Червона калина» на 250 місць у селі Жобрин Рівненської області
Білоконь Юрій Миколайович — архітектор;
Нудельман Володимир Ілліч,
Акімова Любов Антонівна,
Мазуревич Олександр Олександрович — економіко-географи;
Донець Анатолій Костянтинович (посмертно),
Ліштаєва Ніна Федорівна,
Мішук Олег Анатолійович,
Шаповалов Едуард Володимирович — інженери
за зведену схему районного планування України
Матвіїв Олександр Васильович за архітектуру індивідуальних житлових садибних та дачних будинків у Львівській області
1995[12] Кіндзельський Богдан Ярославович,
Дубик Юрій Ярославович,
Скрентович Ярослав Юрійович,
Юрченко Сергій Борисович — архітектори
за реставрацію сакральної архітектури XIV—XIX століть по Тернопільській області
Шпара Ігор Петрович,
Віг Янош Яношевич,
Духовичний Георгій Самуїлович,
Носенко Олександр Борисович,
Тамаров Олександр Сергійович,
Кліщук Олександр Лукич — архітектори;
Онуфрієнко Іван Іванович — інженер-конструктор;
Нечваль Анатолій Михайлович — керівник будівельного управління
за архітектуру комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та гуртожитку готельного типу Української Академії державного управління при Президентові України на вул. Мельникова, 36 у місті Києві
Шмуклер Валерій Самуїлович — інженер, керівник розробки;
Брусніков Юрій Миколайович,
Гусаков Володимир Миколайович,
Дем'яненко Юрій Павлович,
Сердюк Едуард Михайлович — архітектори;
Гродзінський Віталій Веніамінонич — інженер-технолог;
Бедім Василь Дмитрович — інженер-будівельник
за розробку, дослідження і впровадження нової архітектурно-будівельної системи «РАМПА» для житлово-цивільного будівництва
1996[13] Калугін Олександр Вікторович — архітектор за архітектуру адміністративного центру в селі Михайлики Шишацького району Полтавської області
Буряк Володимир Олександрович,
Касперт Ігор Миколайович — архітектори;
Косинський Адольф Борисович — інженер-конструктор
за архітектуру головного корпусу на 300 ліжок центральної медико-санітарної частини у місті Славутичі
Алінаускене Людмила Леонідівна,
Швець Володимир Ярославович — архітектори;
Михалина Тимофій Семенович,
Польовий Петро Михайлович — реставратори
за реставрацію пам'ятки архітектури XIII століття — храму Івана Хрестителя у місті Львові
1997[14] Цимбалюк Семен Веніамінович,
Баран Богдан Васильович,
Храпаль Світлана Олексіївна — архітектори;
Римар Ярослав Васильович — інженер
за реставрацію та реконструкцію пам'ятки архітектури XVII—XVIII століть — комплексу монастиря-новіціату св. Миколая чину святого Василія Великого в селі Крехів Жовківського району Львівської області
Боровик Федір Ілліч,
Косенко Жанна Михайлівна,
Дубасов Ігор Миколайович,
Вавакін Леонід Васильович (Російська Федерація),
Гапріндашвілі Вахтанг Кимотієвич (Грузія),
Калінка Зане Гунарівна (Латвійська Республіка),
Хачатрян Левом Камсарович (Республіка Вірменія) — архітектори;
Білоцеркович Сергій Дмитрович — інженер
за архітектуру міста Славутича Київської області
Дьомін Микола Мефодійович,
Андрушенко Микола Пантелеймонович,
Бажанова Тетяна Іванівна,
Кілессо Сергій Костянтинович — архітектори;
Полтавець Василь Іванович — історик-археолог
за виявлення, охорону, реставрацію та відтворення історичного середовища, пов'язаного з життям та діяльністю Богдана Хмельницького в першій гетьманській столиці Чигирині та родовій резиденції Суботові Черкаської області
1998[15] Биков Володимир Борисович,
Вечерський Віктор Васильович,
Грибан Валерій Федорович,
Каштанова Таїсія Миколаївна — архітектори;
Деркач Микола Андрійович — голова Глухівської міської ради
за реабілітацію історико-архітектурного середовища міста Глухова Сумської області
Жежерін Вадим Борисович — архітектор, керівник авторського колективу;
Матієнко Оксана Володимирівна — архітектор;
Володимирський Яків Ілліч — інженер
за реконструкцію площі Льва Толстого в місті Києві
Суслов Володимир Миколайович — архітектор;
Антонюк Анатолій Корнійович,
Кириллов Віктор Миколайович — інженери;
Шулевська Валентина Іванівна — директор Хмельницької обласної дирекції акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»
за архітектуру будинку обласної дирекції АКБ «Укрсоцбанк» в місті Хмельницькому
1999[16] Базюк Олександр Федорович — архітектор, керівник авторського колективу;
Белякова Ірина Андріївна,
Іванський Володимир Теодозінович (посмертно),
Кутна Лідія Василівна,
Огоновський Орест Романович,
Олійник Іван Михайлович — архітектори;
Куликовський Валерій Андрійович — інженер-конструктор
за архітектуру комплексу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краковець — Корчова» (Львівська область)
Вожак Роман Васильович,
Валевський Степан Семенович,
Петришин Ігор Степанович,
Фабрика Юрій Михайлович — архітектори;
Семків Петро Васильович,
Якубів Ярослав Васильович — інженери-технологи;
Михайлів Василь Іванович,
Михалків Богдан Олексійович — інженери
за архітектуру бази відпочинку «Карпати» в місті Яремчі Івано-Франківської області
Лівшиць Віктор Ісаакович,
Семенов Владлен Трохимович,
Усик Валерій Сергійович — архітектори;
Бабаєв Володимир Миколайович,
Романовський Олександр Георгійович,
Трошкін Євген Іванович — інженери-будівельники;
Костенко Юрій Трохимович,
Любієв Альберт Гнатович — інженери-технологи
за архітектуру навчально-спортивного комплексу Харківського державного політехнічного університету
Дмитревич Юрій Віталійович,
Стеценко Микола Андрійович — архітектори;
Антонюк Анатолій Євдокимович,
Марюхін Володимир Миколайович — інженери-будівельники
за реставрацію і пристосування комплексу Грецького монастиря на Контрактовій площі в місті Києві
Домашова Ніна Семенівна,
Павленко Володимир Володимирович,
Підгірняк Володимир Петрович — архітектори;
Фаль Володимир Петрович — головний лікар лікарні
за архітектуру міської лікарні по вулиці 1-го Травня в місті Чернігові
2000[17] Єльчиць Наталія Анатоліївна,
Іноземцева Світлана Петрівна,
Рубцов Євгеній Григорович — архітектори;
Шевченко Олег Юрійович,
Шевчук Любов Антонівна — інженери-конструктори;
Барабані Володимир Іванович (Російська Федерація),
Цупкій Борис Якович — інженери-будівельники;
Сергієнко Петро Семенович — інженер-будівельник, генеральний директор Культурного центру України в Москві
за реставрацію, реконструкцію та пристосування пам'ятки архітектури в Москві по вулиці Арбат, 9 під Культурний центр України
Варанов Юрій Євгенійович,
Скороход Василь Петрович — архітектори;
Подстрігіч Тетяна Олександрівна,
Стацевич Віталій Гнатович — інженери-конструктори;
Даниленко Іван Юхимович,
Марнянський Ігор Федорович — інженери-будівельники
за архітектуру поліклініки на 1000 відвідувань за зміну по вулиці Закревського, 81/1 у Ватутінському районі міста Києва
Вадімов Вадим Митрофанович,
Карюк Микола Всеволодович,
Чорношоков Анатолій Євгенович,
Ширай Євген Вікторович,
Юхимснко Михайло Васильович — архітектори;
Водник Анатолій Миколайович,
Петтер Борис Миколайович — інженери;
Кукоба Анатолій Тихонович — Полтавський міський голова
за комплексну реконструкцію історичного центру міста Полтави
Фомін Ігор Олександрович,
Єжов Валентин Іванович,
Слєпцов Олег Семенович — архітектори
за наукові праці з теорії архітектури: «Основи теорії містобудування»[18] та «Архітектурно-конструктивні системи цивільних будівель»
Серьогін Юрій Іванович — архітектор, керівник авторського колективу;
Геркен Роман Михайлович,
Главко Герман Адольфович — архітектори;
Комісаров Микола Іванович,
Овадовський Василь Пантелейович — інженери-конструктори;
Куровський Іван Іванович — інженер-будівельник;
Земляков Валентин Іванович — військовий інженер, начальник служби військової частини А-2601;
Шевченко Володимир Васильович — виконроб
за архітектуру житлового комплексу по Бехтерєвському провулку, 14 в місті Києві
2001[19] Микитин Ярема Васильович,
Тимофіїв Лук'ян Федорович,
Ходан Михайло Михайлович — архітектори;
Романець Василь Федорович — художник;
Прусак Мирослав Степанович — інженер з благоустрою;
Вишиванюк Михайло Васильович — голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
Корчинський Віктор Олександрович — Коломийський міський голова;
Озарук Іван Орестович — бригадир комплексної бригади малярів
за відбудову, реставрацію та комплексний благоустрій міста Коломиї Івано-Франківської області
Антропов Анатолій Олексійович (посмертно),
Ніконенко Євген Васильович,
Шкодовський Юрій Михайлович — архітектори;
Наконечний Юрій Юхимович — інженер-конструктор;
Бобко Валерій Олексійович,
Іосілевич Юрій Янович — інженери-будівельники;
Тацій Василь Якович — ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого;
Сташис Володимир Володимирович — перший проректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
за архітектуру комплексу будівель Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в місті Харкові
Зубченко Валентин Вячеславович,
Рибак Володимир Миколайович,
Шпара Ігор Петрович — архітектори;
Хазрон Лев Вікторович — інженер-конструктор;
Сорокін Олександр Миколайович — голова правління відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
за архітектуру будинку Державного експортно-імпортного банку України на вулиці Антоновича, 127 у місті Києві
Коломієць Володимир Євпатійович — архітектор, керівник авторського колективу;
Маренкова Ганна Миколаївна — інженер-конструктор;
Роговий Микола Іванович — заступник директора підприємства «Житлобуд»
за архітектуру житлового будинку на вулиці Кудрявській, 13-19 у місті Києві
Корж Світлана Вадимівна — архітектор;
Полив'ян Анатолій Петрович — власник садиби
за архітектурно-планувальне рішення та благоустрій позаміської садиби біля міста Конотопа Сумської області
2002[20] Баранько Вячеслав Григорович,
Верговський Сергій Володимирович,
Прибєга Леонід Володимирович,
Романов Валерій Олександрович,
Сікорський Володимир Олександрович,
Стамов Василь Миколайович,
Ходаківський Микола Степанович — архітектори;
Смолінський Станіслав Петрович — мистецтвознавець
за проектування і будівництво Державного музею народної архітектури та побуту України в місті Києві
Мойсеєнко Зоя Василівна,
Чепелик Віктор Васильович (посмертно) — архітектори;
Тимофієнко Володимир Іванович — мистецтвознавець
за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України XVIII — початку XX століть
Марченко Віктор Степанович — архітектор;
Наумов Олег Борисович — інженер-конструктор
за архітектуру житлового комплексу на 29 квартир на вулиці Повстанській у місті Львові
Андрусишин Зіновій Миронович,
Кос Орест Тимофійович,
Микуляк Олександр Васильович,
Соколовський Зенон Богданович — архітектори;
Ониськів Богдан Зіновійович — перший заступник Івано-Франківського міського голови;
Якимович Микола Дмитрович — виконавець робіт
за регенерацію центральної історичної частини міста Івано-Франківська
Коваленко Ірина Миколаївна — архітектор;
Головська Галина Іванівна,
Гук Олексій Антонович — інженери-конструктори;
Кардані Марко Вікторович — начальник спеціального будівельного управління № 1;
Суркіс Ігор Рахмільович — перший віце-президент футбольного клубу «Динамо-Київ»
за архітектуру комплексу навчально-спортивної бази «Футбольного клубу „Динамо“ Київ» на Столичному шосе, 45 у місті Києві
2003[21] Лукін Артур Львович — архітектор, керівник авторського колективу;
Ільїн Сергій Олександрович,
Романчиков Віктор Іванович,
Савичев Микола Іванович — архітектори;
Лук'янченко Олександр Олексійович — інженер-будівельник, Донецький міський голова;
Ляшенко Микола Семенович,
Матюшенко Валерій Миколайович,
Тарабановський Володимир Іванович — інженери-будівельники
за комплексну реконструкцію вулиці Артема в місті Донецьку
Білоконь Юрій Миколайович,
Губенко Тетяна Вікторівна — архітектори;
Присяжнюк Василь Федорович — архітектор, заступник голови Державного комітету України з будівництва та архітектури;
Муха Володимир Григорович,
Нудельман Володимир Ілліч,
Палеха Юрій Миколайович — географи;
Шаповалов Едуард Володимирович — інженер
за розроблення Генеральної схеми планування території України
Авдєєв Ігор Семенович,
Ісак Валентин Михайлович,
Каляєва Зоя Григорівна,
Назаренко Ольга Борисівна — архітектори;
Книжко Віктор Георгійович — інженер-будівельник;
Сушко Ганна Миколаївна — інженер;
Товкач Микола Володимирович — інженер-будівельник, голова Оболонської районної державної адміністрації міста Києва
за реалізацію комплексної програми гуманізації містобудівного середовища житлового району Оболонь в місті Києві
Шковира Андрій Юрійович — архітектор, керівник авторського колективу;
Гарсіа Ортега Віктор,
Катасонов Леонід Вікторович,
Ніколашина Ольга Віталіївна — архітектори
за архітектуру житлового будинку з виставковим залом на Жовтневій площі в місті Дніпропетровську
Монащенко Володимир Олександрович — інженер, керівник авторського колективу;
Бабушкін Сергій В'ячеславович,
Гоєр Людмила Іванівна,
Граужис Олег Олександрович,
Юнаков Сергій Федорович — архітектори;
Кірпа Георгій Миколайович — інженер, міністр транспорту України, генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України;
Поляченко Володимир Аврумович — інженер-будівельник, президент холдингової компанії «Київміськбуд»;
Павловський Микола Миколайович — інженер
за реконструкцію комплексу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці
2004[22] Чекмарьов Володимир Гнатович — архітектор, керівник авторського колективу;
Желтовський Володимир Васильович,
Холоша Анатолій Степанович — архітектори;
Ткач Тамара Феодосіївна — економіст-географ;
Левітан Яків Борисович,
Лисюк Геннадій Григорович — інженери-будівельники;
Педоренко Сергій Іванович — інженер;
Омельченко Олександр Олександрович — інженер-будівельник
за розроблення Генерального плану міста Києва на період до 2020 року
Вінтер Артур Валерійович,
Соченко Віктор Іванович — архітектори;
Авраменко Юрій Іванович,
Зайцев Арсеній Іванович,
Кулинич Петро Михайлович,
Місюра Віктор Дмитрович — інженери-будівельники;
Остапчук Віктор Миколайович — інженер шляхів сполучення, начальник Південної залізниці;
Шестаков Володимир Миколайович — інженер шляхів сполучення, головний інженер Південної залізниці
за комплексну регенерацію історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів у місті Харкові та Харківській області
Макаренко Петро Якович,
Філіпова Тетяна Володимирівна,
Шепітько Ніна Петрівна — архітектори;
Сліпченко Наталія Іванівна — мистецтвознавець;
Артюх Сергій Іванович,
Сірош Віктор Борисович — інженери-будівельники;
Орленко Микола Іванович — інженер-будівельник, президент — генеральний директор корпорації «Укрреставрація»
за відтворення Успенського собору Києво-Печерської Лаври
Биков Володимир Борисович,
Лукаш Іван Михайлович — архітектори;
Король Микола Іванович,
Леховицький Ясон Ісаакович (посмертно),
Пилипенко Іван Дмитрович — інженери-будівельники;
Щербань Володимир Петрович — економіст, голова Сумської обласної державної адміністрації
за архітектуру стадіону «Ювілейний» в місті Сумах
Бліновський Юрій Володимирович,
Гуменюк Євген Леонідович,
Дуяновіч Кінзі (Республіка Польща),
Лаутнер Еміл Ємельянович,
Процюк Юрій Антонович — архітектори;
Крупка Володимир Теодорович — інженер-будівельник
valign="top" | за архітектуру загальноосвітніх шкіл з польською мовою навчання у місті Мостисьці та у селі Стрілецькому Мостиського району Львівської області
2005[23] Хорхот Георгій Олександрович — архітектор, керівник авторського колективу;
Бєлявська Ірина Олегівна,
Журавель Валентина Іванівна,
Руднєва Ірина Василівна — архітектори;
Масін Юрій Маркович — інженер-будівельник
за архітектуру житлового будинку у місті Києві на вулиці Воровського, 36
Водоп'ян Анатолій Іванович,
Заліщук Олег Юрійович,
Нетриб'як Михайло Миколайович,
Чепіль Данило Васильович — архітектори;
Григель Ігор Володимирович,
Теслюк Зіновій Михайлович — інженери-будівельники;
Семенюк Василь Петрович — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської єпархії Української греко-католицької церкви
за архітектуру Духовного центру Зарваницької Матері Божої в селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області
Біляков Юрій Петрович,
Гуменний Олег Пантелімонович,
Єгоров Юрій Іванович — архітектори;
Харченко Валерій Борисович,
Грановський Геннадій Семенович,
Роголь ігор Якович — інженери;
Косенко Іван Семенович — директор Національного дендропарку «Софіївка» Національної академії наук України;
Бодров Юрій Іванович — Уманський міський голова
за розвиток, реставрацію та удосконалення інфраструктури Національного дендрологічного парку «Софіївка» в місті Умані Черкаської області
Базюк Олександр Федорович,
Дрібнюк Олександра Романівна,
Котла Микола Павлович — архітектори;
Крачковський Олег Станіславович — художник-дизайнер;
Куликовський Валерій Андрійович — інженер-будівельник;
Козявкін Володимир Ілліч — генеральний директор Міжнародної клініки відновного лікування;
Козявкіна Наталія Володимирівна,
Козявкіна Ольга Володимирівна — заступники генерального директора Міжнародної клініки відновного лікування
за архітектуру Міжнародної клініки відновного лікування на вулиці Помірецькій, 37 в місті Трускавці Львівської області
Ухань Володимир Миколайович — архітектор, керівник авторського колективу;
Кривцов Андрій Володимирович,
Майорников Герман Григорович (посмертно),
Трегубов Вадим Ігорович — архітектори;
Бірченко Микола Вікторович,
Півень Юрій Павлович — інженери-будівельники;
Єпіфанов Анатолій Олександрович — ректор Української академії банківської справи;
Стельмах Володимир Семенович — Голова Національного банку України
за архітектуру комплексу будівель Української академії банківської справи в місті Сумах
2006[24] Шерємєт Таїсія Євгенівна — архітектор, керівник авторського колективу;
Гончаров Анатолій Юхимович (посмертно) — архітектор;
Тимошенко Дмитро Дмитрович — інженер-будівельник;
Константинов Володимир Андрійович — президент товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД»
за архітектуру навчально-виховного комплексу «Українська школа-гімназія» в місті Сімферополі
Буравченко Сергій Григорович,
Єрофалов Борис Леонідович,
Лялюк Ігор Миколайович,
Олійник Олена Павлівна,
Прима Олександр Анатолійович,
Пучков Андрій Володимирович,
Чижевський Олександр Павлович — архітектори
за аналіз та узагальнення практичних та теоретичних аспектів розвитку архітектури в професійній архітектурній пресі України (1995—2005 роки)
Козлинець Микола Іванович,
Мельничук Тетяна Іванівна,
Трофімчук Олег Кирилович,
Шолудько Микола Володимирович — архітектори;
Чернюшко Олександр Васильович — художник;
Пасічник Ігор Демидович — ректор Національного університету «Острозька академія»
за реалізацію етапу відродження Національного університету «Острозька академія» в місті Острозі Рівненської області
Рибенчук Микола Миколайович,
Чушак Михайло Михайлович,
Швець Володимир Ярославович — архітектори;
Сіверс Володимир Костянтинович — інженер-будівельник
за реставрацію Святоуспенської Унівської лаври в селі Унів Львівської області
Серьогін Юрій Іванович — архітектор, керівник авторського колективу;
Дощенко Анатолій Олександрович,
Гудименко Анатолій Олександрович,
Юн Анатолій Інокентійович — архітектори;
Лебедич Ігор Миколайович — інженер-будівельник;
Горбатко Віїлерій Степанович — директор відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»
за архітектуру фізкультурно-спортивного комплексу Одеського припортового заводу в місті Южному Одеської області
2007[25] Тимофієнко Володимир Іванович — мистецтвознавець, керівник авторського колективу;
Вечерський Віктор Васильович,
Годованюк Олена Марківна,
Кілессо Сергій Костянтинович,
Крижицький Сергій Дмитрович,
Мойсеєнко Зоя Василівна,
Трегубова Тетяна Олександрівна — архітектори;
Штолько Валентин Григорович — архітектор-художник
за фундаментальне видання «Історія Української архітектури»[26]
Бабич Юрій Іванович,
Рейтерович Юрій Григорович — архітектори;
Долгов Євген Борисович — інженер-будівельник;
Суслов Іван Миколайович — генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «АПК „Сквира“»
за архітектуру храмового комплексу з ландшафтним парком у с. Буках Сквирського району Київської області
Дольнік Олександр Теодорович — архітектор, керівник авторського колективу;
Пісчаний Сергій Анатолійович,
Богманов Валентин Ханнанович — архітектори;
Прокуратов Юрій Олександрович — інженер-будівельник;
Кагановський Олександр Борисович — президент товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент»
за архітектуру житлового комплексу «Башти» у містобудівному ансамблі «Крутогорний» у м. Дніпропетровську
Могитич Іван Романович (посмертно),
Гайда Микола Павлович,
Горницька Лідія Орестівна,
Накопал Володимир Йосифович,
Поліщук Андрій Сергійович — архітектори;
Бліхарський Зіновій Ярославович,
Стонжця Євген Маріанонич — інженери-будівельники
за реставрацію та пристосування пам'ятки архітектури XIV—XVIII століть житлового будинку № 2 на площі Ринок у м. Львові
Жук Олексій Федорович,
Гладков Михайло Федорович,
Трегубенко Гtннадій Михайлович,
Панова Ольга Петрівна — архітектори;
Хірний Костянтин Васильович — інженер;
Малічснко Сергій Костянтинович — інженер-будівельник;
Прищепа Іван Кузьмич — проректор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого
за архітектуру культурно-просвітнього центру Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого з актовим залом на 1300 місць в м. Харкові по вул. Пушкінській, 88
2008[27] Вадатурський Олексій Опанасович — керівник авторського колективу, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»,
Канівець Людмила Сергіївна,
Москаленко Віктор Антонович — архітектори,
Беседін Сергій Васильович,
Біла Раїса Миколаївна,
Волкова Галина Володимирівна — інженери-будівельники,
Дика Валентина Тимофіївна — майстер зеленого господарства,
Звержинська Наталія Анатоліївна — інженер-технолог
за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві
Демидов Віктор Іванович — архітекторові, керівникові авторського колективу,
Мільман Михайло Йосипович,
Чеботарьова Ірина Петрівна — архітектори,
Примаченко Володимир Анатолійович — інженер-будівельник,
Єпіфанцева Світлана Володимирівна — історик-мистецтвознавець, віце-президент товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація «Ютміс»
за архітектуру готельного комплексу «Парк Готель» у місті Дніпропетровську
Волик Дмитро Володимирович,
Підорван Ігор Григорович,
Смірнов Михайло Петрович,
Товстик Вячеслав Павлович — архітектори,
Пікаш Світлана Владиславівна — ландшафтний архітектор
за реконструкцію набережної в місті Дніпропетровську
Дацишин Євген Васильович — архітектор, керівник авторського колективу,
Верхола Юрій Володимирович,
Горалевич Юрій Володимирович,
Стоцько Ростислав Зіновійович,
Хамар Олег Степанович — архітектори,
Луців Олексій Павлович,
Філь Степан Михайлович — інженери-будівельники,
Прах Богдан Павлович — почесний ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
за архітектуру Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
Гершензон Михайло Шимонович,
Добровінський Сергій Ремілович,
Маркман Петро Федорович,
Хоменко Ілля Петрович — архітектори,
Лішанський Євген Юхимович,
Черфас Борис Захарович — інженери-будівельники;
Вільдман Ігор Лазаревич — голова наглядової ради багатопрофільного підприємства «Солідарність»
за архітектуру центру сімейного дозвілля «Дивосвіт» у місті Києві
2009[28] Ширяєв Віктор Григорович — архітектор, керівник авторського колективу;
Гусаков Володимир Миколайович,
Карімов Євген Олександрович,
Суходубовський Олег Сергійович — архітектори;
Гапоненко Геннадій Валентинович,
Петренко Борис Іванович,
Сикотюк Борис Омелянович,
Файнберг Рафаїл Борисович — інженери-будівельники
за архітектуру офісно-торгового комплексу на вулиці Іллінській, 8 у місті Києві
Тарас Ярослав Миколайович — архітектор за ілюстрований словник-довідник «Українська сакральна дерев'яна архітектура»[29]
Бєліков Юрій Володимирович,
Ісакова Наталія Володимирівна,
Юзікова Олена Євгенівна — архітектори;
Царенко Раїса Данилівна — інженер-будівельник
за архітектуру житлового комплексу «Білий парус» у місті Одесі
Ільїн Сергій Олександрович,
Омельченко Павло Миколайович,
Романчиков Сергій Вікторович — архітектори;
Наумова Раїса Михайлівна — інженер-будівельник
за архітектуру торговельного центру з адміністративним будинком на вулиці Артема, 130 у місті Донецьку
Тулузов Ігор Георгійович — керівник творчого колективу, генерального директора презентаційно-виставкового центру «Радмир Експохол»;
Кірєєв Михайло Маркович,
Коваленко Світлана Іванівна,
Лебедєв Сергій Анатолійович,
Сафонов Олександр Сергійович — архітектори;
Кібіткін Лев Володимирович,
Морус Ігор Вячеславович — інженери-будівельники;
Котленко Федір Іванович — інженер
за архітектуру презентаційно-виставкового центру «Радмир Експохол» у місті Харкові
2010[30] Задой Ігор Миколайович — архітектор;
Арешкович Володимир Федорович — інженер-будівельник
за архітектуру комплексу багатофункціонального призначення «Мост-Сіті центр» у місті Дніпропетровську
Бурда Людмила Григорівна,
Дорохіна Олена Валентинівна,
Іванченко Юрій Олександрович,
Приступа Володимир Іванович,
Старикова Наталія Петрівна — архітектори;
Попов Борис Володимирович — інженер-будівельник
за реконструкцію та благоустрій набережної та Пушкінського бульвару в місті Ялті
Мещеряков Володимир Миколайович,
Мартиненко Анатолій Васильович (посмертно),
Худяков Ігор Олександрович — архітектори;
Журавський Георгій Іванович,
Рудий Олександр Олексійович — художники;
Борисов Володимир Григорович,
Крючков Леонід Яковлевич,
Шишкалов Михайло Дмитрович — інженери-будівельники
за відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору
Гальченко Володимир Андрійович,
Цветков Анатолій Васильович — архітектори;
Пан Андрій Опанасович,
Петрушенко Вячеслав Іванович,
Слюсаренко Юрій Степанович — інженери-будівельники;
Чернушенко Антон Васильович — юрист, голова апеляційного суду міста Києва
за архітектуру комплексу споруд апеляційного суду міста Києва
Бідзіл Андрош Яношович,
Гришенко Олександр Павлович — архітектори;
Дашок Віталій Семенович — інженер-будівельник
за архітектуру санаторно-готельного комплексу «Ріксос-Прикарпаття» в місті Трускавці Львівської області
2011[31] Жук Радослав Семенович — архітектор, керівник авторського колективу (Канада);
Підлісний Зіновій Васильович (посмертно) — архітектор;
Владика Святослав Романович — художник сакрального мистецтва;
Фредина Орест Володимирович — парох, митрофорний протоієрей
за архітектуру храму Різдва Пресвятої Богородиці в місті Львові
Абуєва Анастасія Андріївна,
Іванов Олег Рустамович,
Крейзер Ірина Ігорівна,
Кублицька Катерина Євгенівна,
Скирта Юлія Миколаївна — архітектори;
Донченко Віра Кирилівна,
Євель Сергій Михайлович,
Фурсов Юрій Васильович — інженери-будівельники
за реконструкцію спортивного комплексу «Металіст» у місті Харкові
2012[32] Дубина Віталій Іванович,
Крупа Петро Іванович,
Крупа Ігор Петрович — архітектори;
Голуб Ірина Дмитрівна — економіст-географ;
Фіалковський Сергій Ярославович — інженер
за коригування генерального плану міста Львова
Тимошина Лідія Іванівна,
Фесенко Володимир Анатолійович,
Фесенко Микола Анатолійович — архітектори;
Ромодан Юрій Олексійович,
Солодченко Євген Генріхович — інженери-будівельники;
Логвінов Олег Миколайович,
Ребров Юрій Анатолійович — інженери
за архітектуру виробничого корпусу компанії «КОНТІ» в місті Донецьку
Мержієвська Наталія Юріївна — архітектор, керівник авторського колективу;
Антоненко-Туз Юлія Юріївна — архітектор;
Сторожук Ольга Віталіївна — художник-конструктор;
Борсук Юрій Григорійович,
Нотич Олександр Іванович — інженери-будівельники
за реконструкцію та реставрацію готелю «Красная-Бристоль» по вул. Пушкінська, 15 в місті Одесі
2013[33] Віммер Альберт (Республіка Австрія),
Гайда Назар Дмитрович,
Следзь Володимир Вікторович,
Столяров Микола Михайлович,
Томків Олег Мечиславович — архітектори;
Кархут Ігор Іванович,
Куба Богдан Васильович,
Огороднік Василь Іванович — інженери-будівельники
за створення комплексу стадіону на вул. Стрийській — Кільцевій дорозі у місті Львові
Хромченков Володимир Костянтинович (посмертно),
Штербуль Наталія Анатоліївна — архітектори;
Биков Ернест Миколайович (посмертно),
Волощук Іван Степанович,
Пащак Володимир Степанович,
Тимкович Василь Юрійович — інженери-будівельники
за реконструкцію та реставрацію будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР від 9 березня 1971 року «Про присудження Державних премій Української РСР імені Т. Г. Шевченка» // Вечірній Київ. — 1971. — № 57 (8142). — С. 1.
  2. Постанова Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1988 року № 97 «Про заснування Державних премій Української РСР по архітектурі».
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
  4. Указ Президента України від 31 жовтня 1996 року № 1017/96 «Питання Комітету із Державної премії України в галузі архітектури».
  5. Закон «Про державні нагороди України»…
  6. Указ Президента України від 2 листопада 2004 року № 1335/2004 «Про нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури».
  7. а б в Хто є хто в будівництві та архітектурі…
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
  9. Указ Президента України від 28 грудня 1992 року № 637/92 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1992 року».
  10. Указ Президента України від 31 грудня 1993 року № 616/93 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1993 року».
  11. Указ Президента України від 27 грудня 1994 року № 808/94 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1994 року».
  12. Указ Президента України від 20 грудня 1995 року № 1169/95 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1995 року».
  13. Указ Президента України від 20 червня 1996 року № 452/96 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1996 року».
  14. Указ Президента України від 17 червня 1997 року № 546/97 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1997 року».
  15. Указ Президента України від 25 червня 1998 року № 686/98 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1998 року».
  16. Указ Президента України від 19 червня 1999 року № 674/99 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1999 року».
  17. Указ Президента України від 12 червня 2000 року № 780/2000 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2000 року».
  18. Основи теорії містобудування / І. О. Фомін; Ін-т змісту і методів навчання, Київ. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. — К.: Наукова думка, 1997. — 191 с. — ISBN 966-00-0142-8.
  19. Указ Президента України від 11 червня 2001 року № 424/2001 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2001 року».
  20. Указ Президента України від 15 червня 2002 року № 556/2002 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2002 року».
  21. Указ Президента України від 25 червня 2003 року № 548/2003 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003 року».
  22. Указ Президента України від 23 червня 2004 року № 673/2004 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2004 року».
  23. Указ Президента України від 26 липня 2005 року № 1133/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2005 року».
  24. Указ Президента України від 27 червня 2006 року № 583/2006 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2006 року».
  25. Указ Президента України від 27 червня 2007 року № 573/2007 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2007 року».
  26. Історія української архітектури / Ю. С. Асєєв та ін.; ред. В. І. Тимофієнко; Українська академія архітектури. — К.: Техніка, 2003. — 472 с.: іл. — ISBN 966-575-066-6.
  27. Указ Президента України від 18 червня 2008 року № 569/2008 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року».
  28. Указ Президента України від 18 червня 2009 року № 457/2009 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2009 року».
  29. Українська сакральна дерев'яна архітектура: ілюстрований словник-довідник / Я. М. Тарас; НАН України, Інститут народознавства. — Л.: ІН НАНУ, 2006. — 584 с.: іл. — ISBN 966-02-4076-7.
  30. Указ Президента України від 30 червня 2010 року № 743/2010 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2010 року».
  31. Указ Президента України від 29 листопада 2011 року № 1079/2011 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2011 року».
  32. Указ Президента України від 27 червня 2012 року № 428/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2012 року».
  33. Указ Президента України від 18 жовтня 2013 року № 564/2013 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2013 року».

Джерела[ред.ред. код]