Поліноміальна теорема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поліноміальна теорема - це узагальнення бінома Ньютона:

Числа називаються поліноміальними (мультиноміальними) коефіцієнтами. Їх визначено для всіх цілих невід’ємних чисел і таких, що :

.

Біноміальний коефіцієнт для невід’ємних є частковим випадком мультиноміального коефіцієнта (для ), а саме

.


В комбінаторному сенсі мультиноміальний коефіцієнт дорівнює числу впорядкованих розбиттів -елементарної множини на підмножини потужностей .

Властивості[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Карнаух Т.О. Комбінаторика