Попель Андрій В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попель Андрій В'ячеславович
 Солдат
Загальна інформація
Народження6 жовтня 1971(1971-10-06)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (42 роки)
Новокатеринівка
ПохованняМіське кладовище № 18 (Харків)d
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попель.

Андрі́й В'ячесла́вович По́пель (6 жовтня 1971(19711006) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1971 року в місті Харків. Закінчив 9 класів ЗОШ № 69 в Холодногірському районі Харкова, в медучилищі здобув професію медбрата санітарно-медичної служби. Пройшов строкову службу в армії, працював, займався підприємництвом — виготовляв металічні вироби, створив родину.

З 19 липня 2014-го — доброволець, снайпер, 93-тя окрема механізована бригада. 28 серпня вийшов на зв'язок і попросив знайти його, щоб не сталося.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) — на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки поруч зі ставком. Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016-го не ідентифіковані.

Перебував у списках зниклих безвісти. Тіло Андрія знайдене пошуковою місією 11 вересня 2014-го. Перепохований 22 лютого 2015 року поряд зі своїм побратимом Ігорем Комаровим на кладовищі № 18 у Харкові[1].

Без Андрія лишилися батько, мама Тетяна Михайлівна, яка працює учителькою, дружина Ольга та син 2007 року народження.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений  — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • 3 листопада 2016 року в ЗОШ № 69 Харкова відкрито пам'ятну дошку випускникові Андрію Попелю
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 28
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Жизнь за Украину. «Они просто не вышли из этого «зеленого коридора». Kharkiv today (рос.). Процитовано 29 грудня 2019.
  2. ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попель_Андрій_В%27ячеславович&oldid=41768060