Попович Олег Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Попович
Попович Олег Андрійович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження20 грудня 1971(1971-12-20)
м. Горлівка, Донецька область, Україна
Смерть1 березня 2019(2019-03-01) (47 років)
м. Київ
(в результаті захворювання)
Військова служба
Роки служби1993—2019
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Війська зв'язку
Формування64-й інформаційно-телекомунікаційний вузол
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович.

Оле́г Андрі́йович Попо́вич (20 грудня 1971(19711220) — 1 березня 2019) — прапорщик Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 грудня 1971 року в місті Горлівці (Донецька область). Мешкав у місті Роздільній на Одещині.

В Збройних Силах України — з 1993 року. Учасник АТО/ООС, прапорщик, технік відділення IP шифрування 64-го інформаційно-телекомунікаційного вузла. Під час служби в зоні проведення боїв у січні 2019 року був госпіталізований до шпиталю міста Покровська. Згодом у нього діагностували рак.

Помер 1 березня 2019 року під час лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

3 березня 2019 року похований в місті Роздільній[1].

Залишились дружина Оксана, донька Софія (2011 р.н.), брат Геннадій, племінник Антон[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Данила Галицького (17.05.2019) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність[3];
  • медаль «15 років Збройним Силам України»;
  • медаль «20 років сумлінної служби»;
  • нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Меморіальна плита пам'яті загиблих воїнів АТО у Роздільній

У Роздільній, в провулку Спортивному, навпроти міського ліцею № 1 встановлено пам'ятний знак.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Герої не вмирають
  2. ↑ Допомога для лікування від важкої хвороби потрібна Поповичу Олегу Андрійовичу. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
  3. ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попович_Олег_Андрійович&oldid=42986837