Роздільна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роздільна
Rozdilna coat of arms.png Flag of Rozdilna.png
Герб Роздільної Прапор Роздільної
Стела біля "Круга" (2014 рік)
Стела біля "Круга" (2014 рік)
Роздільна
Розташування міста Роздільна
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Код КОАТУУ 5123910100
Засноване 1863
Статус міста з 1957 року
Населення 18015 (01.01.2016)[1]
Площа 7,2 км²
Густота населення 2490 осіб/км²
Поштові індекси 67400
Телефонний код +380-4853
Координати 46°50′55″ пн. ш. 30°04′45″ сх. д. / 46.84861° пн. ш. 30.07917° сх. д. / 46.84861; 30.07917Координати: 46°50′55″ пн. ш. 30°04′45″ сх. д. / 46.84861° пн. ш. 30.07917° сх. д. / 46.84861; 30.07917
Висота над рівнем моря 134 м
Відстань
Найближча залізнична станція Роздільна I
До обл./респ. центру
 - залізницею 72 км
 - автошляхами 78,7 км
До Києва
 - залізницею 582 км
 - автошляхами 440 км
Міська влада
Адреса 67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Веб-сторінка http://rozdilna.odessa.gov.ua
Міський голова Шовкалюк Валерій Олександрович

Commons-logo.svg Роздільна у Вікісховищі

Розді́льна — місто у західній частині Причорноморської низовини, районний центр Роздільнянського району Одеської області; 18015 меш. (2016). Відстань до облцентру становить близько 87 км і проходить автошляхами Т 1618 та E95.

Історія[ред.ред. код]

Заснована у 1863 p. у зв'язку з прокладенням залізниці, з 1890-их pp. значний залізничний вузол. Хлібний, маслоробний, виноробний заводи, промисловий і харчовий комбінати.

Станція Роздільна — один із найбільших і найважливіших у стратегічному плані залізничних вузлів України — завжди являла собою економічний інтерес держави, як один із найпотужніших транспортних коридорів до країн Європи.

Як населений пункт Роздільна виникла у період будівництва залізниці Одеса-Балта (1863–1865 рр).

В 1896 році на залізничній станції Роздільна та селищах (Гроссул-Толстого, Федорова, Платонова, Костіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 20 дворів, в яких мешкало 179 людей (78 чоловік і 101 жінка). В населеному пункті була поштово-телеграфна контора, метеорологічна станція, аптека, лавка, винний погріб, трактир, 2 буфета, 2 корчми, чайна, заїжджий двір[2].

На 1913-1914 рік в Роздільній діяла поштово-телеграфна установа, поштово-телеграфним конторним начальником був — надвірний радник Леонід Михайлович Дилевський, помічником його був — губернський секретар Фома Миколайович Фенюк. Також існував в селищі приймальний покій, лікарем якого був Михайло-Болеслав Іванович Денбовський. В Роздільній працювала аптека дружин провізора Ковнер[3][4].

Топоніміка[ред.ред. код]

Відкриття залізничного вокзалу станції Роздільна у 1893 році.

За однією з версій, станція отримала таку назву у зв'язку з тим, що тут залізнична магістраль РОЗДІЛяється на Одесу і Тирасполь.

Згідно з іншою версією, біля залізничної станції було озеро, яке в посушливі роки пересихало і утворювалося два басейни РОЗДІЛених лінією суші. На цьому місці була побудована водокачка, яка давала воду для паровозів[5].

Умовний поділ міста[ред.ред. код]

Серед місцевого населення існує умовний поділ населенного пункту на мікрорайони:

  • Центр (розташовані основні громадські споруди);
  • Та сторона (відносно залізниці, яка розділяє місто майже на дві однакові частини);
  • Воєнбуд (перші квартали вулиць та провулків від колишньої військової будівельної частини);
  • Мехколона (забудова домівок працівників механізованої колони № 61);
  • Друга Роздільна (місцевість колишньої приміської залізничної станції "Роздільна II");
  • Гарем;
  • Бугаї.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
9572 13 909 15 928 17 995 17 754 18 015


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська
66,675% 31,68% 0,69%

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року (rar) — Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення
  2. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
  3. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 445-447.
  4. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 415-417.
  5. М. П. Янко Топонімічний словник України. – К.: «Знання», 1998. — С. 301–302.
  6. Відлуння Донецького аеропорту…

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.