Роздільна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роздільна
Rozdilna coat of arms.png Flag of Rozdilna.png
Герб Роздільної Прапор Роздільної
Stela In Rozdilna.JPG
Стела біля «Круга» (2014 рік)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район/Міськрада Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Код КОАТУУ 5123910100
Засноване 1863 (157 років)
Статус міста з 1957 року
Населення 17 751 (01.01.2020)[1]
 - повне 17 751 (01.01.2020)[1]
Площа 9,77 км²
Густота населення 2490 осіб/км²
Поштові індекси 67400
Телефонний код +380-4853
Координати 46°51′07″ пн. ш. 30°04′28″ сх. д. / 46.852028° пн. ш. 30.074472° сх. д. / 46.852028; 30.074472Координати: 46°51′07″ пн. ш. 30°04′28″ сх. д. / 46.852028° пн. ш. 30.074472° сх. д. / 46.852028; 30.074472
Висота над рівнем моря 149 м
День міста остання неділя вересня
Номери автомобілів BH, НН / 16
Відстань
Найближча залізнична станція Роздільна I
До обл./респ. центру
 - залізницею 72 км
 - автошляхами 75 км
До Києва
 - залізницею 582 км
 - автошляхами 440 км
Міська влада
Адреса 67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Вебсторінка http://rozdilna.odessa.gov.ua
Міський голова Шовкалюк Валерій Олександрович

CMNS: Роздільна у Вікісховищі

Карта
Роздільна. Карта розташування: Україна
Роздільна
Роздільна
Роздільна. Карта розташування: Одеська область
Роздільна
Роздільна

Розді́льна — прикордонне[2] місто в Україні у західній частині Причорноморської низовини. Адміністративний центр Роздільнянського району Одеської області та майбутньої Роздільнянської міської об'єднаної територіальної громади. Чисельність населення міста становить 17 751 осіб (2020), запланованої об'єднаної міської громади — близько 33 тисяч. Відстань до облцентру становить близько 87 км і проходить автошляхами Т 1618 та E95.

Тут розташована вузлова станція Одеської залізниці, яка є вузлом міжнародного транспортного коридору[3]. Залізнична колія розділяє місто з південного сходу на північний захід практично на дві рівні за площею частини.

Історія[ред. | ред. код]

Роздільна в складі різних держав з моменту заснування по сьогодення:

Російська імперія 1863—1917

Російська республіка 1917

Українська Народна Республіка 1917—1918

Одеська радянська республіка 1918

Українська Народна Республіка 1918

Українська держава 1918

Українська Народна Республіка 1918—1919

Українська РСР 1920—1922

СРСР 1922—1941

Трансністрія (Королівство Румунія) 1941—1944

СРСР 1944—1991

Україна 1991-сьогодні

Місто засноване у 1863 pоці у зв'язку з прокладенням залізниці, з 1890-х років значний залізничний вузол. Хлібний, маслоробний, виноробний завод, промисловий і харчовий комбінати.

Станція Роздільна — один із найбільших і найважливіших у стратегічному плані залізничних вузлів України — завжди являла собою економічний інтерес держави, як один із найпотужніших транспортних коридорів до країн Європи.

Докладніше: Станція Роздільна I

Як населений пункт Роздільна виникла у період будівництва залізниці Одеса-Балта (1863—1865 рр).

В 1896 році на залізничній станції Роздільна та селищах (Гроссул-Толстого, Федорова, Платонова, Костіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 20 дворів, в яких мешкало 179 осіб (78 чоловіків і 101 жінка). В населеному пункті була поштово-телеграфна контора, метеорологічна станція, аптека, лавка, винний погріб, трактир, 2 буфета, 2 корчми, чайна, заїжджий двір.[4]

На 1913-1914 рік в Роздільній діяла поштово-телеграфна установа, поштово-телеграфним конторним начальником був — надвірний радник Леонід Михайлович Дилевський, помічником його був — губернський секретар Фома Миколайович Фенюк. Також існував в селищі приймальний покій, лікарем якого був Михайло-Болеслав Іванович Денбовський. В Роздільній працювала аптека дружин провізора Ковнер.[5][6]

19 червня 1918 року у загонах австро-угорської армії, союзників української влади Скоропадського, стався потужний вибух. Вибух почули навіть на залізничній станції Єреміївка (20 км від Роздільної). О 16 годині почалася пожежа в одному з базисних артилерійських складів. До 17-ої година пожежа була ліквідована. Внаслідок вибуху постраждало 30 людей: загинуло – 3, важко поранено – 11 залізничних службовців та 2 солдатів-мадяр, решта – легко поранені[7].

У 1926 році Роздільна Одеської округи стала центром селищної ради[8].

У 1938 році надано статус смт.[9]

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 8 травня 1957 року смт Роздільна віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

Станом на 1 травня 1967 року у місті знаходився господарський центр розсадницького радгоспу «Роздільнянський».[10]

У 1988 році були розширені межі міста за рахунок приєднання території племптахозаводу «Роздільнянський».[11]

Топоніміка[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал станції Роздільна на початку XX ст.

За однією з версій, станція отримала таку назву у зв'язку з тим, що тут залізнична магістраль РОЗДІЛяється на Одесу і Тирасполь.

Згідно з іншою версією, біля залізничної станції був ставок, який в посушливі роки пересихав та утворювалося два басейни розділених лінією суші. На цьому місці була побудована водокачка, яка давала воду для паровозів.[12] Через це станцію і назвали Водо-Роздільною. Згодом елемент Водо- відпав і залишилася тільки друга її частина — Роздільна.

Дореволюційне написання: Раздѣльная.

Умовний поділ міста[ред. | ред. код]

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Центр (розташовані основні громадські споруди);
  • Західній район або «та сторона» (відносно залізниці, яка розділяє місто майже на дві однакові частини);
  • Східний район;
  • Воєнбуд (перші квартали вулиць та провулків від колишньої військової будівельної частини);
  • Мехколона (забудова домівок працівників механізованої колони № 61);
  • Друга Роздільна (місцевість колишньої приміської залізничної станції «Роздільна II»);
  • Гарем;
  • Бугаї.

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Геологія, географія і рельєф[ред. | ред. код]

Згідно тектонічної схеми місто розташоване в Причорноморській западині, що входить до складу Східно-Європейської платформи. Географічно місто розташоване в Дністровській долині в західній частині Причорноморської низовини, яка є частиною Східно-Європейської рівнини. З корисних копалин на півночі від міста розвідані малі непромислові запаси гіпсу, а на півдні — малі промислові запаси цегляної глини[13].

Відстань від Роздільної до різних міст (автошляхами) та кордонів[14]
Україна Чернівці ~ 463 км
Україна Івано-Франківськ ~ 602 км
Україна Тернопіль ~ 644 км
Україна Львів ~ 775 км
Україна Подільськ ~ 129 км
Україна Ананьїв ~ 139 км
Україна Балта ~ 182 км
Україна Кодима ~ 182 км
Україна Київ ~ 438 км
Україна Березівка ~ 86 км
Україна Кропивницький ~ 292 км
Україна Дніпро ~ 536 км
Україна Полтава ~ 539 км
Молдова Тираспіль ~ 50 км
Молдова Бендери ~ 72 км
Молдова Кишинів ~ 125 км
Роза ветров
Україна Миколаїв ~ 227 км
Україна Херсон ~ 293 км
Україна Маріуполь ~ 691 км
Україна с. Кучурган* ~ 19 км
Молдова Комрат ~ 157 км
Україна Арциз ~ 186 км
Україна Болград ~ 237 км
Україна Рені ~ 293 км
Румунія Бухарест ~ 573 км
Болгарія Варна ~ 674 км
Україна Теплодар ~ 58 км
Україна Біляївка ~ 61 км
Україна Білгород-Дністровський ~ 149 км
Україна Одеса ~ 75 км
Україна Чорноморськ ~ 97 км
Україна Южне ~ 120 км

* село Кучурган — прикордонний пункт на кордоні з Молдовою

Відстань між Роздільною і Одесою: 72 км (залізницею) і 88 км (автошляхом)[15]. Районний центр знаходиться в північно-західній частині Роздільнянського району. Площа міста складає 7,207 км. Межує з селами Нові Чобручі і Матишівка. Роздільна підноситься над рівнем моря на 125—147 м, найвища точка — 149 м в районі військкомату. Місто розташоване в правобережній провінції підзони північній степу природної зони степу. Основний тип грунту — чорнозем звичайний[16].

Сейсмічна активність[ред. | ред. код]

Роздільна знаходиться в сейсмічно активній зоні Вранча. Максимально можливий землетрус на цій території — 7 балів за шкалою MSK-64[17]. Найближча станція, що здійснює сейсмомоніторинг, знаходиться в Балті. Найбільшим землетрусом, який відчувався в Роздільній, був Карпатський землетрус 10 листопада 1940 року. Потужність за шкалою Ріхтера в місті склала 7,0. Трохи менш відчутний — Бухарестський землетрус 1977 року, а також більш слабкі в 1986-му і два землетруси 1990-му році[18].

Гідрологія[ред. | ред. код]

Роздільна розташована в басейні річки Дністер[19], а саме — на самій східній околиці басейну малої річки (притоки Дністра) Кучурган. І не потрапляє в уразливі зони паводків[20][21]. Місто знаходиться в зоні недостатньої водності[22].
Основне водопостачання Роздільної здійснюється водопроводом з села Степанівка, але на території міста також функціонують артезіанські свердловини.

Ставок Першого Травня в Роздільній

На протилежному боці від Старого кладовища знаходиться ставок Першого Травня.

На території міста протікають пересихають струмки, які повноводні тільки в період сніжних зим. Вони впадають в річку Кучурган на Південно-Заході і річку Свина на Південному Сході від міста.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Роздільної помірно-континентальний. Місто розташовується в західній підобласті Атлантико-континентальної степової області поміркованого поясу[23].

Середньомісячна температура повітря: липень — +21 ° C, січень — -3,5 ° C. Найвища температура повітря, яка була зафіксована на місцевій метеостанції, — +37 ° C, найнижча — -29 ° C.

Кліматичний графік в місті Роздільна[24]
Січень Лютий Март Березень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Середня температура (°C) -2.8 -1.9 2 9.2 15.2 19.1 21 20.5 16.1 10.2 4.5 0.2
Мінімум температура (°C) -5.5 -4.5 -1 5.4 11 14.8 16.5 15.9 11.6 6.3 1.6 -2.4
Максимум температура (°C) 12 0.8 5.1 13.1 19.4 23.5 25.6 25.2 20.7 14.2 7.4 2.8
Норма осадків (мм) 37 36 30 35 47 66 66 41 41 26 39 40

Переважаючі вітри: липень — північно-західний, січень — північно-східний.

Середньорічна кількість опадів — 500—525 мм.

Метеорологічна станція в Роздільній існує практично з моменту заснування населеного пункту. Зараз вона входить в державну мережу метеоспостережень[25].

Рослинність[ред. | ред. код]

У південно-східному напрямку відразу ж за містом знаходиться невеликий ліс, в периметрі близько 4,5 км. У центральній частині міста є декілька парків, де ростуть клени, тополі, дуби, каштани. У парку Т. Шевченка ростуть багаторічні троянди і безліч різних однорічних квітів. Так як це практично одноповерхове місто, з невеликою кількістю багатоквартирних будинків, то більшість фруктових дерев росте прямо вздовж доріг у приватному секторі, а самеː вишня, черешня, яблуня, персик, абрикос. Власники приватних будинків висаджують уздовж своїх ділянок кущі жасмину, троянди, тюльпани та інші різні рослини. Деякі регулярно косять траву на присадибних ділянках, тому вулиці міста в літній час виглядають затишно.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Місто розташоване на території із забрудненим навколишнім середовищем. У зв'язку з цим проводяться відповідні заходи[26]:

  • Економне використання води.
  • Запобігання забрудненню і очищення використаних вод у промисловості та комунальному господарстві.
  • Запобігання забрудненню атмосферного повітря введенням на підприємствах систем пилогазоочистки і вдосконалення транспортних засобів.


Заклади культури[ред. | ред. код]

  • Районний будинок культури
  • Роздільнянська дитяча музична школа.
  • Бібліотеки – 2 – міська, районна.
  • Музей — Народний історико – краєзнавчий.

Спортивні заклади та споруди[ред. | ред. код]

  • Роздільнянська дитячо – юнацька спортивна школа.
  • Стадіон.
  • Спортивно-тренувальний майданчик в зоні зелених насаджень (біля ДЮСШ)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Свято-Миколаївська церква, збудована у 1901 році.
  • Будинок відпочинку машиністів (більше 100 років).
  • Пам’ятник Т. Г. Шевченко.
  • Братське кладовище воїнів, загиблих при визволенні м. Роздільна 4-5 квітня 1944 року (Алея Слави)
  • Пам’ятник воінам-афганцям.
  • Пам’ятник жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.
  • Пам’ятник жертвам Чорнобиля.
  • Пам’ятник міліціонерам, працівникам РВ, загиблим при виконанні службових обов’язків.
  • Пам’ятник воїнам-Роздільнянцям, загиблим в роки ВВВ.
  • Пам’ятний комплекс радянським воїнам, які загинули при визволення міста Роздільна у квітні 1944 року (центральна площа)
  • Меморіальна плита пам’яті загиблих воїнів АТО

Соціально-економічні проблеми і пропозиції стосовно їх вирішення[ред. | ред. код]

1. Будівництво водопровідної насосної станції 3-го підйому та резервуарів чистої води.

2. Розробка генерального плану м.Роздільна.

3. Виготовлення проекту встановлення меж м. Роздільна.

4. Капітальний ремонт комунальних доріг.

5. Будівництво та капітальний ремонт пішохідних доріжок, тротуарів.

6. Освітлення вулиць міста.

7. Реконструкція каналізаційних очисних споруд в місті.

8. Капітальний ремонт дахів, фасадів та внутрішніх комунікацій багатоквартирних житлових будинків.

9. Будівництво нового дошкільного навчального закладу.

10. Облаштування дитячих майданчиків міста.

11. Створення міського культурно-розважального центру.

Населення[ред. | ред. код]

Місто посідає 250 місце серед 460 міст України за населенням[27] і 10 місце за чисельністю серед 19 міст Одеської області.

Таблиця зміни чисельності населення до незалежності
1887 1896 1897 1916 1923 1926 1927 1933 1939 1959 1970 1959 1979 1989
101 179 613 1770 2022 2357 2285 2800 5925 9572 13909 9572 15928 17995
Таблиця зміни чисельності населення після набуття незалежності
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
17754 17545 17527 17494 17603 17745 177864 17815 17832 17931 17894 17904 17930 17995 18015 17954 17913 17858 17751


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська
66,675 % 31,68 % 0,69 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА «Про прикордонний режим ». 
  3. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_240 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-06-05. 
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
  5. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 445—447.
  6. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 415—417.
  7. Просянюк Артем Олександрович. 100 РОКІВ ТОМУ ВІДБУВСЯ ВИБУХ НА СТ. РОЗДІЛЬНА. 
  8. Постанова ВУЦВК й РНК УСРР № 15 (166) від 24 лютого 1926 р. «Про встановлення точного реєстру селищних рад на терені Української Соціялістичної Радянської Республіки»
  9. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88.(рос.)
  10. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  11. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 2 лютого 1988 р. «Про розширення меж міста Роздільна Одеської області»
  12. М. П. Янко Топонімічний словник України. – К.: «Знання», 1998. — С. 301—302.
  13. Каталог фонду | ДНВП «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» (uk-UA). Процитовано 2020-06-05. 
  14. Розрахунок відстаней між містами. 
  15. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-06-05. 
  16. Одеська область. Географічний атлас. (українська). Київ: Мапа. 2006. с. 6–7. 
  17. Сейсмічність України | СВІТОВИЙ ЦЕНТР ДАНИХ. wdc.org.ua. Процитовано 2020-06-05. 
  18. Все подробности румынского землетрясения в Украине: трясло от Одессы до Киева. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  19. РАСЧЕТ ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО БАЛАНСА БАССЕЙНА ДНЕСТРА. Доктор геогр. наук Василий Гребень, Киев Доктор техн. наук Виталий Мокин, Винница - PDF Скачать Бесплатно. docplayer.ru. Процитовано 2020-06-05. 
  20. Наводнения. Днестр (ru-RU). Процитовано 2020-06-05. 
  21. Отчет о проделанной работе по рапространению информации о риске наводнений. в бассейне Днестра - PDF Скачать Бесплатно. docplayer.ru. Процитовано 2020-06-05. 
  22. Річки України. Реки Украины. Rivers of Ukraine. river.land.kiev.ua. Процитовано 2020-06-05. 
  23. Климатические районы Одесской области | Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана. CollectedPapers (ru-RU). 2019-08-12. Процитовано 2020-06-05. 
  24. Климат: Раздельная - Климатический график, График температуры, Климатическая таблица - Climate-Data.org. ru.climate-data.org. Процитовано 2020-01-26. 
  25. Одеська область. Географічний атлас. (українська). Київ: Мапа. 2006. с. 4–5. 
  26. Одеська область. Географічний атлас. (українською). Київ: Мапа. 2006. с. 10. 
  27. Население городов Украины. ukrmap.org.ua. Процитовано 2020-06-06. 
  28. Відлуння Донецького аеропорту…

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]