Тут розташована вузлова станціяОдеської залізниці, яка є вузлом міжнародного транспортного коридору[4]. Залізнична колія розділяє місто з південного сходу на північний захід практично на дві рівні за площею частини.
Місто згідно з генеральною схемою планування територій України[5] належить до міст, що прилягають до центрів систем розселення та входить до складу Одеської обласної системи розселення[6].
За 100 років до заснування населеного пункту ці землі належали до Єдисану — території Єдисанської Орди. За підсумками російсько-турецької війни (1768—1774)Російська імперія встановила протекторат над цією територією, отримавши вихід до Чорного моря, право мати свій флот на морі та право проходу через протоки Босфор і Дарданелли. Після чого почалося активне заселення регіону. На узбережжі швидкими темпами розвивалось портове місто Одеса, виникла потреба зв'язати його з великими містами імперії для швидкого перекидання вантажів. У зв'язку з цим було прийнято рішення про будівництво Південно-Західної залізниці.
Офіційною датою створення населеного пункту вважають 22 вересня1863 року[8].
Роздільна в складі різних держав та адміністративно-територіальних одиниць з моменту заснування по сьогодення:
* офіційно УСРР була утворена 10 березня 1919 року, але остаточно радянська влада зміцнилася в населеному пункті у лютому 1920 року.
Станція Роздільна на військово-топографічній карті Російської Імперії (1868—1877 рр.)Станція Роздільна на карті Тираспольського повіту (1886)Чергова машиністів 1914 (1916)Вокзал (1914)Роздільна на карті Південно-Західної залізниці (1899 р.)
Населений пункт заснований у 1863 році у зв'язку з прокладенням залізниці, з 1890-х років значний залізничний вузол. Хлібний, маслоробний, виноробний завод, промисловий і харчовий комбінати.
Станція Роздільна — один із найбільших і найважливіших у стратегічному плані залізничних вузлів України — завжди являла собою економічний інтерес держави, як один із найпотужніших транспортних коридорів до країн Європи.
У 1906 році Роздільна входила до складу Понятівської волості, нараховувала 72 двори,1174 особи (673 чол., 501 жін.), при станції мешкало 685 осіб, ще 489 на землях поміщиків Гросул-Толстого, Федорова, Платонова, Костіна[13]. Відстань до повітового міста складала 39 верст повз Розалівку (до якої 8 верст), до волосного правління у Понятівці — 9 верст.
У населеному пункті був земський амбулаторно-лікарський пункт з приймальним покоєм на два ліжка, 1 лікар, 1 фельдшер, 1 фельдшер-акушер; земська пошта, винна лавка, щотижневі базари у неділю. Питною водою селян забезпечувала залізнична водокачка, що розміщувалася за 9 верст від залізничної станції та качала воду з колодязя у містечку Павлівка[13].
На 1913—1914 роки в Роздільній діяла поштово-телеграфна установа, поштово-телеграфним конторським начальником був — надвірний радник Леонід Михайлович Дилевський, помічником його був — губернський секретар Фома Миколайович Фенюк. Також існував в селищі приймальний покій, лікарем якого був Михайло-Болеслав Іванович Денбовський. В Роздільній працювала аптекадружинпровізора Ковнер[14][15].
19 червня 1918 року на артилерійських складах біля станції стався потужний вибух. Вибух почули навіть на залізничній станції Єреміївка (20 км від Роздільної). О 16 годині почалася пожежа в одному з базисних артилерійських складів. До 17-ї години пожежа була ліквідована. Внаслідок вибуху постраждало 30 людей: загинуло —3, важко поранено — 11 залізничних службовців та 2 солдатів-мадяр, решта — легко поранені[16].
У 1937-1938 роках за антирадянську діяльність були репресовані та засуджені до розстрілу уродженці Роздільної: Григор'єв Михайло Іванович[24], Муякі Микола Іванович[25], Охремовський Тимофій Володимирович[25], Царюк Ілля Трофимович[26], Бербеко Олександр Тихонович[27][28], Киреєв Никифор Миколайович[29], Куртов Никифор Яковлевич[29]. У 1938 році засуджений до 6 років позбавлення волі начальник оперативного пункту станції Роздільна, молодший лентинант міліції, Тяжкораб Павло Селиверстович[30].
Під час Другої світової війни до лав Червоної Армії вступили 466 жителів Роздільної, з них 158 загинули до кінця війни. Бомбардування Роздільної почалося 12 липня 1941 року. 8 серпня 1941 року селище було захоплене німецько-румунськими військами та перебувало в окупації 32 місяці. Роздільна увійшла до складу Тираспольського жудеця губернаторства Трансністрія королівства Румунія, залишаючись центром Роздільнянського району. 4 квітня 1944 року з Роздільної було вигнано нацистських окупантів[20].
Репресовані уродженці Роздільної німецького походження під час Другої світової війни: Шац Франц Варфоломійович, засуджений в 1941 році до позбавлення волі на 10 років у таборі[31], Машталлер Антон Казимирович[32].
Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 8 травня 1957 року смт Роздільна віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
Станом на 1 травня1967 року у місті знаходився господарський центр розсадницького радгоспу «Роздільнянський»[36].
У 1967 році було прокладено додатково 4,8 км водопроводу, відкрита автобусна станція, почалося будівництво автошляху до Єреміївки[37].
У 1970 році було відкрито кінотеатр «Ювілейний». Влітку 1971 року у місті було розпочато будівництво заводу ковальсько-пресового устаткування Одеського виробничого об'єднання «Пресмаш».
Протягом 1971—1975 років у місті були побудовані: районний палац культури з глядацькою залою на 500 місць, середню школу на 960 місць, готель, районний вузол зв'язку, автостанцію, 5 гуртожитків, інтернат для школярів і дитячі садочки, їдальню, кафе[20]. Також у цей період 500 сімей отримало нові квартири, прокладено 7 км водопроводу, відкрита газобалонна станція[38].
У вересні 1980 року при об'єднанні станцій Роздільна I і Роздільна-Сортувальна новостворена станція увійшла в перелік 100 важливіших станцій[20].
У 1987 році у місті було відкрито історико-краєзнавчий музей[20].
У 1988 році були розширені межі міста за рахунок приєднання території племптахозаводу «Роздільнянський» загальною площею 54,9 гектара[39].
18 листопада 2003 року відкритий новий сучасний вокзал[20]. На відкритті був присутній міністр транспорту України Георгій Кірпа[40].
14 жовтня 2008 року відбулося відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку, створеного на кошти, отримані з добровільних пожертв роздільнянців[41][42][43].
З квітня 2016 року у місті відбуваються парафіяльні відпусти у новоспорудженому Костелі Божого милосердя[44].
З червня 2017 року проводять служби у новозбудованому храмі Святого Інокентія Одеського[45].
Залізничний вокзал станції Роздільна на початку XX ст.
За однією з версій, станція отримала таку назву у зв'язку з тим, що тут залізнична магістраль розділяється на Одесу і Тирасполь.
Згідно з іншою версією, біля залізничної станції був ставок, який в посушливі роки пересихав та утворювалося два басейни розділених лінією суші. На цьому місці була побудована водокачка, яка давала воду для паротягів[46]. Через це станцію і назвали Водо-Роздільною. Згодом елемент Водо- відпав і залишилася тільки друга її частина — Роздільна.
Найвища точка — 151 м у районі лікарняного парку, в середньому по місту — 140—148 м. Від вулиці Кишинівської у бік Матишівкивисота над рівнем моря падає до 118 м. Ще кардинальнішими перепади висоти спостерігаються за містом, при виїзді з вулиці Молодіжної, на трасі О161930 у напямку до села Бакалове, де позначка сягає 77 м.
Відстань від Роздільної до різних міст (автошляхами) та кордонів[48]
Відстань між Роздільною й Одесою: 72 км (залізницею) і 88 км (автошляхом)[49]. Районний центр знаходиться в південній частині Роздільнянського району. Площа міста складає 9,77 к2. Межує з селами Нові Чобручі на півночі та Матишівкою на південному заході. Роздільна підноситься над рівнем моря на 125—147 м, найвища точка — 149 м у районі військкомату. Місто розташоване в Правобережній провінції Північностепової підзони Степової зони. Основний тип ґрунту — чорнозем звичайний[50].
Роздільна знаходиться в сейсмічно активній зоні Вранча. Максимально можливий землетрус на цій території — 7 балів за шкалою MSK-64[51]. Найближча станція, що здійснює сейсмомоніторинг, знаходиться в Балті. Найпотужнішим землетрусом, який відчувався в Роздільній, був Карпатський землетрус 10 листопада 1940 року. Потужність за шкалою Ріхтера в місті склала 7,0. Трохи менш відчутний — Бухарестський землетрус 4 березня 1977 року, а також менш слабкі — 30 серпня 1986-го і два землетруси 1990 року: 30 травня (5 балів) та 31 травня (4 бали)[52][53].
Найдавніші землетруси на території населеного пункту були зафіксовані 27 квітня 1865 року та 25 грудня 1880 року (6 балів)[54][55].
Роздільна розташована в басейні річкиДністер[56], а саме — на самій східній околиці басейну малої річки (притоки Дністра) Кучурган. І не потрапляє в уразливі зони паводків[57][58]. Місто знаходиться в зоні недостатньої водності[59]. Основне водопостачання Роздільної здійснюється водопроводом з села Степанівка, але на території міста також функціонують артезіанські свердловини.
На протилежному боці від Старого кладовища знаходиться ставок Першого Травня.
Територією міста протікають струмки, що пересихають, які повноводні тільки в період сніжних зим. Вони впадають в річку Кучурган на південному заході й річку Свина на південному сході від міста.
Середньорічна температура повітря — +11,1 °C, середньомісячна температура найтеплішого місяця липня — +23,7 °C, найхолоднішого місяця січня — –1,8 °C. Середня температура змінюється протягом року на 25,6 °C. Найвища температура повітря, яка була зафіксована на місцевій метеостанції, — +37 °C, найнижча — –29 °C.
Джерело: Climate-Data.org[61] та Погода і клімат[62]
Переважні вітри: липень — північно-західний, січень — північно-східний. Середня швидкість вітру протягом року коливається від 2,6 до 3,7 м/с, максимальна швидкість спостерігається у жовтні — 33 м/с[63] Найбільша кількість сонячних днів у серпні, в середньому 8,4, найменша — у грудні (1,6). Найбільша кількість похмурих днів у грудні — 14,8, найменша — у серпні (2,1)[63].
Середньорічна кількість опадів — 475 мм. Найпосушливіший місяць — лютий, у лютому випадає в середньому 29 мм опадів. Найбільша кількість опадів випадає в червні, в середньому 59 мм. Кількість опадів коливається на 30 мм між посушливим місяцем і найвологішим місяцем. У середньому за сезон робіт (за 7 місяців: квітень-вересень) випадає 165,9 мм опадів. Протягом 1980—2010 років найменше опадів у сезон робіт було зафіксовано з показниками 46,6 мм, найбільше — 282,1 мм[64].
Метеорологічна станція в Роздільній існує практично з моменту заснування населеного пункту, а саме — з 1899 року[63]. Зараз вона входить в державну мережу метеоспостережень[65] та належить до мережі метеорологічних станцій у басейні Дністра[66].
У південно-східному напрямку відразу ж за містом знаходиться невеликий ліс, у периметрі близько 4,5 км. У центральній частині міста є декілька парків, де ростуть клени, тополі, дуби, каштани. У парку Т. Шевченка ростуть багаторічні троянди і безліч різних однорічних квітів. Оскільки це практично одноповерхове місто, з невеликою кількістю багатоквартирних будинків, то більшість фруктових дерев росте прямо вздовж доріг у приватному секторі, а самеː вишня, черешня, яблуня, персик, абрикос. Власники приватних будинків висаджують уздовж своїх ділянок кущі жасмину, троянди, тюльпани та інші різні рослини. Деякі регулярно косять траву на присадибних ділянках, тому вулиці міста в літній час виглядають затишно.
Роздільнянська міська територіальна громада разом ще з 8 громадами входить до складу Роздільнянського району, який підпорядкований Роздільнянській районній раді. До складу районної ради входять 38 депутатів, що обираються мешканцями району строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2020 року, районна рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Опозиційна платформа — За життя (13 депутатів), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (6), «Європейська солідарність» (5), «Слуга народу» (5), Довіряй ділам (3), «Наш край» (3), «За майбутнє» (3). Головою районної ради VIII скликання на 1 сесії, що відбулася 24 листопада 2020 року, було обрано Пресмана Олександра Семеновича.
Будівля Роздільнянської районної державної адміністрації та районної ради (2014 рік)
Великий політичний вплив у місті та Роздільнянському районі має Роздільнянська районна державна адміністрація та, зокрема, її голова. Він, як представник Президента України, керує виконавчою владою не тільки на рівні міста, а й на території всього району. 15 січня 2020 року на цю посаду було призначено Приходько Сергія Миколайовича[68][69], який також є депутатом Роздільнянської районної ради.
Кількість виборців на 30 вересня 2021 року — 14116[70].
Місто входить до 139 виборчого округу. На території міста знаходиться 6 великих виборчих дільниць (510727—510732)[71]. На виборах до міської ради місто входить до 1, 2 та 3 територіальних виборчих округів[72], на виборах до районної ради — ТВО № 1 і № 2[73], на виборах до обласної ради — ТВО № 4[74].
Представництво державних органів у місті[ред. | ред. код]
У місті розташовані будівлі таких органів та організацій:
Роздільнянської міська рада: вул. Муніципальна, 17[75]
Роздільнянська районна рада: вул. Незалежності 9[76]
Роздільнянська районна державна адміністрація: вул. Незалежності, 9[77]
Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Європейська, 37а[78]
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Муніципальна, 17[79]
Відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Роздільнянської райдержадміністрації: вул. Незалежності 9[80]
Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Роздільнянської районної державної адміністрації: вул. Незалежності 9
Архівний відділ Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Шевченка, 85
Служба у справах дітей: вул. Незалежності 9
Сектор містобудування та архітектури: вул. Незалежності 9
Сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами: вул. Незалежності 9
Районний центр соціальних служб: вул. Незалежності 9
Відділ статистики у Роздільнянському районі головного управління статистики в Одеській області: Європейська, 75а[81]
Роздільнянський районний суд: вул. Європейська, 37а[82]
Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: вул. Європейська 75а[83]
Роздільнянська місцева прокуратура Одеської області: вул. Ярослава Мудрого, 8
Роздільнянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС в Одеській області: вул. Європейська, 37
Роздільнянський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області: вул. Ярослава Мудрого, 5
Роздільнянський районний відділ Державної міграційної служби: вул. Ярослава Мудрого, 5
Митний пост «Кучурган» Одеської митниці Державної фіскальної служби: вул. Європейська, 37а
Роздільнянський регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Одеській області: вул. Кишинівська, 2[84]
Роздільнянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: вул. Незалежності, 2[85]
Роздільнянський районний центр зайнятості: вул. Незалежності 4а
Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: вул. Муніципальна, 17[86]
Роздільнянський міськрайонний відділ ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
5 Державний пожежно-рятувальний загин ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
32 Державна пожежно-рятувальна частина ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
Роздільнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки: Європейська, 35
Метеорологічна станція другого розряду (М-ІІ) гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів[87]
Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі: вул. Незалежності, 4а
Роздільнянська районна державна нотаріальна контора: Європейська, 75а
Місто входить до 220 найбільших з 461 наявного міста України за чисельністю населення і займає 10 місце за чисельністю серед 19 міст Одеської області. Роздільна є містом з високою щільністю населення. Середній показник щільності населення для міст районного значення з населенням 10-50 тис. чоловік — 662 чол/км2[103]. У Роздільній цей показник — 1817 чол/км2.
За часів незалежності України чисельність населення міста скоротилася всього на 2,23 %, таким чином, Роздільна посідає четверте місце за темпами приросту населення серед міст області.
Діаграма населення міста за весь час існування
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
У лікарні є приймальне, хірургічне, педіатричне, акушерське, реанімаційне, інфекційне, терапевтичне, фізіотерапевтичне відділення, а також відділення переливання крові, швидкої допомоги, операційний блок, клініко-діагностична лабораторія, рентгенологічний кабінет та ін[110].
У рамках загальнодержавної програми «Велике будівництво» у 2020 році у лікарні було відремонтоване приймальне відділення. Лікарня отримала нові концентратори, автоматичний гемолітичний концентратор та апарат КТ.[112] Урочте відкриття приймального відділення відбулося 30 грудня 2020 року, серед гостей був голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький, який передав у подунок від обласної адміністрації цифровий рентген та апарат УЗД[113].
Також у місті працює Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги[114].
Загальну середню освіту можна отримати в Навчально-виховному комплексі № 1, а також в трьох інших загальноосвітніх школах I—III ступенів[115].
У Роздільній також є музична і дитячо-юнацька спортивна школи. У спортивній школі доступні секції з футболу, волейболу, дзюдо, легкої атлетики та гандболу. У школі проходили навчання 4 учасники Європейських змагань. У 1999 році було закрито місцеве СПТУ-29[116].
Друковані ЗМІ представлені районною газетою «Вперед», редакція якої знаходиться в Роздільній. Співзасновниками газети раніше були Роздільнянська райдержадміністрація та районна рада. З травня 2017 року є приватним підприємством[117][118]. Друкується газета в одеському видавництві «Чорномор'я». Газета виходить українською мовою два рази на тиждень (середу та суботу).
Також газета має інтернет-сайт та дозволяє оформлювати електронну підписку[119].
28 лютого2014 року невідомими у центрі міста був повалений пам'ятник Леніну[121]. У рамках декомунізації у Роздільній у лютому 2016 року були перейменовані 26 вулиць та 9 провулків[122]. Головна вулиця міста — Леніна отримала назву Європейська.
Буковський Володимир Якович (1928—2018) — письменник, за мужність і самопожертву, виявлені у роки Другої світової війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду, збереження пам'яті жертв Голокосту нагороджений орденом «За мужність» III ступеню[124][125][126][127].
Іщенко Сергій Михайлович (1975—2015) — військовий, «кіборг», посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».[129].
Попович Олег Андрійович (1971—2019) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
За досягнення перед містом присвоюється звання «Почесний громадянин міста Роздільна»[134] або видається почесна відзнака «За досягнення перед містом»[135].
↑Економічна та соціальна географія. Наукові записки. № 2 . 20 13. УДК 911.3:314(447) Леся ЗАСТАВЕЦЬКА «СУЧАСНА ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛАСНИХ СИСТЕМ РОЗСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»
↑Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 150.
↑Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
↑ абвСтатистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. (1907). Список населённых пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская».
↑Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 445—447.
↑Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 415—417.
↑ абвгдежУпр. культури, національностей, релігій та охорони об’єктів
культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка
ім. М. Грушевського ; від. краєзнавч. л-ри і бібліогр. ; Роздільнян. район. бка ; [підгот. : Т. О. Андросова; Т. В. Рашковська; комп’ют. набір
С. В. Чернявська ; верстка, худож. оформ. та редагув. О. М. Ласкевич ;
відп. за вип. О. А. Булгакова]. (2018). Роздільна. 1863-2018: до 155-річчя заснування. Бібліографічний покажчик "Міста і містечки Одещини". Одеса: Український культурний фонд. с. 4.
↑История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. — Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. — 865 с. — С. 661—671.(рос.)
↑Хильчевский В. К. (2017). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. с. 86, 2(45). ISSN2306-5680.
↑Одеська область. Географічний атлас. (українська). Київ: Мапа. 2006. с. 4–5.
↑Дністер. dnister.meteo.gov.ua. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
↑Одеська область. Географічний атлас. (українською). Київ: Мапа. 2006. с. 10.
↑Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій, по даннымъ Первой Всеобщей переписи населенія 1897 г. — С.-Петербургъ: Общественная польза, 1905. — С. 259.
Зовнішні відеофайли
Херсонська губернія
УРСР
Роздільнянський район
Одеська область
Чернівці ~ 463 км
Тирасполь ~ 50 км
Бухарест ~ 573 км
Варна ~ 674 км
.JPG)
.jpg)
