Правила Чаргаффа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пра́вила Ча́ргаффа — система емпірично встановлених правил, що описують кількісні співвідношення між різними типами азотистих основ у ДНК. Правила були сформульовані в результаті роботи групи біохіміка Ервіна Чаргаффа в 1949—1951 роках.

До робіт групи Чаргаффа панувала так звана «тетрануклеотидна» теорія, згідно з якою вважалося, що ДНК складається з повторюваних блоків по чотири різних азотистих основи (аденін, тимін, гуанін і цитозин) в кожному. Чаргаффу зі співробітниками вдалося розділити нуклеотиди ДНК за допомогою паперової хроматографії і визначити точні кількісні співвідношення нуклеотидів різних типів. Вони значно відрізнялися від еквімолярних, яких можна було б очікувати, якби всі чотири типи були представлені в рівних пропорціях. Співвідношення, виявлені Чаргаффом для аденіну (А), тиміну (Т), гуаніну (Г) і цитозину (Ц), виявилися такими:

  1. Вміст аденіну рівний вмісту тиміну, а вміст гуаніну — кількості цитозину: А=Т, Г=Ц.
  2. Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц.
  3. Кількість основ з 6 аміногрупами дорівноює кількості основ з 6 кетогрупами: А+Ц=Г+Т (Це правило слідує з першого). Разом з тим, співвідношення частка Г+Ц (вміст ГЦ) може бути різним у ДНК різних видів. У одних переважають пари АТ, в інших — ГЦ.

Правила Чаргаффа разом із даними рентгеноструктурного аналізу, зіграли вирішальну роль в розшифровці структури ДНК Джеймсом Ватсоном і Френсісом Кріком.

Література[ред.ред. код]

  • Ванюшин Б. Ф. Глава 23. Молекулярная биология // История биологии с начала XX века до наших дней. М.: Наука. 1975. с. 454
  • Chargaff, E., R. Lipshitz, C. Green and M. E. Hodes The composition of the deoxyribonucleic acid of salmon sperm Journal of Biological Chemistry (1951) Vol. 192. p. 223—230.
Колба Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.