Тимін
![]() |
Тимін | |
---|---|
![]() | |
Систематична назва | Тимін |
Інші назви | 5-метилпіримідин-2,4(1H,3H)-діон 5-метилурацил |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 65-71-4 |
Номер EINECS |
200-616-1 ![]() |
DrugBank |
DB03462 ![]() |
KEGG |
C00178 ![]() |
Назва MeSH | Thymine |
ChEBI |
17821 ![]() |
SMILES | CC1=CNC(=O)NC1=O |
InChI |
InChI=1S/C5H6N2O2/c1-3-2-6-5(9)7-4(3)8/h2H,1H3,(H2,6,7,8,9) ![]() |
Номер Бельштейна |
607626 ![]() |
Номер Гмеліна |
278790 ![]() |
Властивості | |
Молекулярна формула | C5H6N2O2 |
Молярна маса | 126,11334 г/моль |
Тпл | 316 — 317 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Тимін, також відомий як 5-метилурацил — одна з піримідинових азотистих основ. Як пропонує альтернативна назва, тимін може бути отриманих за рахунок метилювання 5-го атома вуглецю урацилу. В живих організмах тимін входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). В РНК тимін здебільшого замінюється на урацил. У ДНК, тимін (T) зв'язується з аденіном за допомогою двох водневих зв'язків, допомагоючи стабілізації структури нуклеїнової кислоти.
Тимін, зв'язаний з дезоксирибозою, утворює нуклеозид дезокситимідин (звичайно синонім терміна — тимідин). Тимідин може бути фосфорильований одним, двома або трьома фосфатними групами, утворюючи, відповідно, ТМФ (TMP), ТДФ (TDP) і ТТФ (TTP) — (тимідин- моно- ді- і трифосфат).
Одна із загальних мутацій ДНК залучає створення зв'язків між двома сусідніми тимінами або цитозинами під дією ультрафіолетового світла, створюючи петлі з ланцюжкі ДНК, що запобігають нормальному функціонуванню генетичного апарату.
За результатами експедиції космічного корабля NASA на астероїд Бенну, в зразках ґрунту доставленого з астероїду, було виявлено багатий набір мінералів і рідкісних органічних сполук, зокрема 14 із 20 амінокислот, які життя на Землі використовує для побудови білків, а також всі чотири кільцеподібні молекули, що утворюють ДНК, у тому числі: тимін, аденін, гуанін і цитозин[1].
- А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія (PDF). К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 65-67. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.