Прикарпаття (футбольний клуб, 2004)
 | ||||
| Повна назва | ТОВ «Професійний футбольний клуб Прикарпаття» | |||
| Коротка назва | ПФК «Прикарпаття» | |||
| Засновано | 2004 | |||
| Розформовано | 2013 | |||
| Населений пункт | Івано-Франківськ, Україна | |||
| Стадіон | «Рух» | |||
| Вміщує | 6200 | |||
| Президент |  Анатолій Ревуцький
| |||
| Ліга | Друга ліга | |||
| 2011/12 | 6 | |||
| ||||
«Прикарпа́ття» — колишній український футбольний клуб з міста Івано-Франківська, заснований 2004 року. Влітку 2012 року втратив статус професіонального, у 2013 році розформований.
Історія[ред. | ред. код]
Колишні назви:
Команда «Факел» базувалася в Національному технічному університеті нафти і газу. Із сезону 2004/05 грає у другій лізі чемпіонату України (група «А»). У сезоні 2006/07 клуб зайняв друге місце у групі «А» другої ліги, що дало йому можливість наступного сезону виступати в першій лізі.
Шістьом гравцям присвоєно звання майстрів спорту міжнародного класу — Іконнікову, Гребинському, Ревуцькому, Худоб'яку, Бочкуру і Запорожану. Вони в складі студентської збірної України стали переможцями всесвітньої Універсіади в Таїланді у 2007 році.
У липні 2007 року «Факел» було переоформлено на ФСК «Прикарпаття». 24 липня 2007 року на засіданні Бюро ПФЛ (у кількості 8-ми членів з 15-ти), ФК «Факел» було виключено зі складу ПФЛ згідно з листа № 161 від 18 липня 2007 року, а на його місце членство було надано ФСК «Прикарпаттю» м. Івано-Франківськ "на правах правонаступництва".[1] Інформацію на засідані зачитав Морозов Р.С. Тільки 20 липня 2007 року НФК «Спартак» м. Івано-Франківськ подало заяву про припинення членства в ПФЛ і зняття команди «Спартак».
У сезоні 2007/2008 команда виступала у першій лізі і посіла 17-е місце. Команда мала опуститися до другої ліги, однак через відмову від участі МФК «Миколаїв», «Прикарпаття» залишилося в першій лізі.
Наступний 2008/2009 сезон команда закінчила "за крок" від зони вильоту (16-е місце). Команда зберігла прописку за рахунок передчасного зняття команд «Княжа» та «Комунальник».
У липні 2009 року було повідомлено, що обидва представники Івано-Франківщини в 1 лізі розпочнуть сезон-2009/10 під орудою нових-старих наставників. До керма «Енергетика» після дев’ятимісячної перерви повернувся Микола Пристай, а «Прикарпаття» знову очолив Сергій Пташник. Залишене Пристаєм місце головного у «Прикарпатті» знову обійняв Сергій Пташник.[2] Влітку минулого року, нагадаємо, він передав команду Степану Матвіїву. Перебування останнього на Івано-Франківщині виявилося нетривалим. Пташник тим часом очолював аматорський «Княгинин», фарм-клуб «Прикарпаття», що посідав в обласній першості четверту сходинку. Було вирішено, що допомагатимуть старому-новому наставнику Орест Дорош і Олександр Микуляк. Газета «Репортер» у матеріалі «Пристай повернувся до Бурштина» писала, що «Бурштинський «Енергетик» здивував, адже у минулому сезоні непоганих результатів добився з командою тодішній наставник Михайло Савка і на фініші обігнав івано-франківське «Прикарпаття», яке, до речі, тоді тренував Микола Пристай.[3]
Як і попередній, 2009/2010 сезон команда закінчила знов "за крок" від зони вильоту (16-е місце). Команда зберігла прописку за рахунок передчасного зняття команди «Харьків», а також адміністративних штрафів до «Ниви».
Після переходу наприкінці 2010 року Сергія Пташника до Бурштина, місце головного тренера франківського клубу залишалося вакантним. Як повідомив президент клубу Анатолій Ревуцький, новим наставником команди став Петро Кушлик.[4]
21 березня 2011 стало відомо, що голвного тренера Петра Кушлика, замінив Микола Пристай який очолював клуб у міжсезоння 2010-ого. Допомагати Пристаю було призначено Ігоря Дирова та Володимира Ковалюка (граючий тренер).[5] Петро Кушлик тим часом зайняв одну з керівних посад у структурі клубу.[6] Після гри з Дністром Ревуцький пояснив, що Петро Кушлик, який очолював «Прикарпаття», у підготовчий період потрапив на лікарняне ліжко.[7] Процес реабілітації триває, а тому Петро Іванович за станом здоров’я попрохав звільнити його від обов’язків головного тренера. Невдовзі виявилося що термін тренерської ліцензії у Пристая закічується і йому було заборонено займати посаду голвного тренера, тому вже у кінці квітня головну команду очолював його помічник Дирів.[8]
Улітку 2011 клуб опинився на межі виживання. 2010/2011 сезон команда провалила майже повністю посівши 17-е місце маючи майже зо 30 програних матчів. Команда змогла не зайняти останій рядок за рахунок передчасного зняття команди "какіх-разніц" «Фєнікс-Ильичовєц» (хоча по українські Фенікс-Іллічівець).
У липні 2011 було повімлено, що новим очільником «Прикарпаття» є гендиректор головного спонсора Прикарпаття, ТзОВ Скорзонера Олександр Шевченко, тоді як попередній «очільник» Прикарпаття Анатолій Ревуцький став віце-президентом клубу, а головним тренером представлений Петро Кушлик.[9] Процес переоформлення тривав ще з початку 2011 року.[6] В останній момент ТзОВ «Скорзонера» групи «Приват», якому належить туристичний комплекс «Буковель», погодилося фінансувати «Прикарпаття» протягом п'яти років в обмін на перехід у його власність стадіону "Рух" та прилеглих територій. Згодом у зв'язку з невиконнаням ТзОВ «Скорзонера» взятих на себе зобов'язань Івано-Франківська міська рада анулювала договір.
Влітку 2012 року «Прикарпаття» втратило статус професійного клубу, а вже наступного року клуб було розформовано. 6 червня 2012 ПФЛ повідомило, що за підсумками атестування івано-франківський клуб не виконав необхідних вимог і не був допущений до змагань наступного сезону.[10]
Уболівальники[ред. | ред. код]
Фанати «Прикарпаття» підтримували добрі стосунки з уболівальниками «Скали», «Десни» та «Оболоні», а неприязно ставилися до фанатів «Ниви» (Тернопіль), «Буковини», «Закарпаття» та «Чорноморця»[11]. Принциповим протистоянням було дербі «Енергетик» (Бурштин) — «Прикарпаття». Протистояння з "Нивою" (Тернопіль) і "Карпатами" (Львів) називають "Галицьким дербі".
Відвідування[ред. | ред. код]
Відвідуваність домашніх матчів клубу[12], середня кількість глядачів на грі чемпіонату країни впродовж сезону:
- зелений колір — перша ліга
- жовтий — друга ліга
Попередня емблема клубу[ред. | ред. код]
-
Емблема ФК «Факел»
Всі сезони[ред. | ред. код]
| Сезон | Чемпіонат | Кубок | Примітка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Місце | І | В | Н | П | М | О | Етап | І | В | Н | П | М | О | ||
| 2004/05 | Друга Група А |
4 з 15 | 28 | 15 | 4 | 9 | 38−35 | 49 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−7 | 0 | «Факел» |
| 2005/06 | Друга Група А |
2 з 16 | 28 | 19 | 5 | 4 | 56−24 | 62 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 | «Факел» |
| 2006/07 | Друга Група А |
2 з 15  |
28 | 18 | 5 | 5 | 39−18 | 59 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 | «Факел» |
| 2007/08 | Перша | 17 з 20 | 38 | 11 | 6 | 21 | 37−67 | 39 | Другий попередній етап | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−3 | 0 | ФСК «Прикарпаття» |
| 2008/09 | Перша | 16 з 18 | 32 | 7 | 7 | 18 | 26−54 | 28 | Другий попередній етап | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−3 | 0 | ФСК «Прикарпаття» |
| 2009/10 | Перша | 16 з 18 | 34 | 5 | 7 | 22 | 26−68 | 22 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−3 | 0 | ФСК «Прикарпаття» |
| 2010/11 | Перша | 17 з 18  |
34 | 5 | 1 | 28 | 27−82 | 16 | Другий попередній етап | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 | ПФК «Прикарпаття» |
| 2011/12 | Друга Група А |
6 з 14 |
26 | 11 | 6 | 9 | 40−32 | 33 | Другий попередній етап | 1 | 0 | 0 | 1 | 1−2 | 0 | ПФК «Прикарпаття» |
| Всього | Перша | 4 сезони | 138 | 28 | 21 | 89 | 116−271 | 105 | >8 сезонів | 8 | 0 | 0 | 8 | 1−21 | 0 | |
| Друга | 4 сезони | 110 | 63 | 20 | 27 | 173−109 | 203 | |||||||||
Відомі гравці[ред. | ред. код]
- Олександр Батальський
- Андрій Башлай
- Сергій Беженар
- Сергій Борисенко
- Дмитро Бровкін
- Юрій Бровченко
- Юрій Бушман
- Олег Веприк
- Андрій Веретко
- Андрій Гурський
- Андрій Деркач
- Денис Єршов
- Олександр Згура
- Руслан Івашко
- Андрій Канюк
- Олег Бабюк
- Володимир Ковалюк
- Іван Козоріз
- Олександр Микуляк
- Руслан Мостовий
- Андрій Нестерук
- Жолт Нодь
- Павло Онисько
- Сергій Пономаренко
- Всеволод Романенко
- Роман Свінцицкий
- Андрій Соколенко
- Володимир Федорів
- Ігор Худоб'як
Тренери[ред. | ред. код]
- 2004–07.2008: Сергій Пташник
- 07.2008–11.2008: Степан Матвіїв
- 11.2008–07.2009: Микола Пристай
- 07.2009–12.2010: Сергій Пташник
- 01.2011–03.2011: Петро Кушлик
- 03.2011–06.2011: Микола Пристай
- 07.2011–06.2012: Петро Кушлик
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бюро ПФЛ України : постанова № 33 від 24 липня 2007 р. ПФЛ України. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Дежавю по-прикарпатськи: в "Енергетику" - Пристай, у "Прикарпатті" - Пташник (укр.). www.ua-football.com. 12 липня 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ ФУТБОЛЬНАЯ ЖИЗНЬ РЕГИОНОВ (укр.). uaf.ua. 7 липня 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ Петро Кушлик – тренер ПФК "Прикарпаття". fscprykarpattya.if.ua. Архів оригіналу за 17 January 2011. Процитовано 26 January 2011.
- ↑ "Прикарпаття" поведе Микола Пристай (укр.). www.ua-football.com. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ а б Анатолій Ревуцький про перспективи «Професійного футбольного клубу Прикарпаття» (укр.). firtka.if.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ Перша ліга. "Прикарпаття" - "Дністер" 2:2. Сім разів відміряй… (укр.). www.ua-football.com. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ Перша ліга. "Прикарпаття" - "Чорноморець" 1:5. Іронія долі або День міста – сумне свято (укр.). www.ua-football.com. 7 травня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2024.
- ↑ Нове “Прикарпаття” з новим президентом. styknews.info. 31 липня 2011 [Архівовано 31 березня 2024 у Wayback Machine.]
- ↑ Новачки у складі ПФЛ (укр.). pfl.ua. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
- ↑ Фанатские союзы. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
- ↑ За даними довідників Юрія Ландера
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Неофіційний сайт — http://fscprykarpattya.if.ua/ [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Івано-франківський футбол: король помер, хай живе король?. www.ua-football.com. 21 червня 2007 [Архівовано 31 березня 2024 у www.ua-football.com]
| |||||