Рух (стадіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 48°54′29″ пн. ш. 24°41′46″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 24.6962500° сх. д. / 48.90806; 24.6962500

«Рух»
Стадіон «Рух»
Повна назва Міський центральний стадіон «Рух»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Розташування Івано-Франківськ
Координати 48°54′29″ пн. ш. 24°41′46″ сх. д. / 48.90806° пн. ш. 24.696250° сх. д. / 48.90806; 24.696250
Власник Андрій Дудчак
Покриття Трав'яне
Інші назви «Спартак»,
«Кристал»
Команда (-и) «Прикарпаття»
Вміщує 15 000
Розміри поля 105 х 68
Рух (стадіон) у Вікісховищі

Міський центральний стадіон «Рух» — центральний стадіон Івано-Франківська. Відкритий 1909 року як поле Каси Ощадности. Розрахований на 15 000 місць, з них на 6500 встановлені індивідуальні пластикові крісла. З 1986 року перебуває на реконструкції. Після реконструкції буде вміщувати близько 20000 глядачів.

На стадіоні проводить свої матчі команда першої ліги «Прикарпаття».

Історія[ред. | ред. код]

1907 року Станиславівська міська каса ощадності[2] (тодішній відповідник Ощадбанку) придбала 10-моргову ділянку землі за міським парком. Досвід облаштування поля переймали в Кракові і, вже наступної весни тут (на місці східної трибуни «Руху») забавлялася та грала молодь міста. У власності каси ощадності стадіон перебував до приходу радянської влади у 1939 р. Відповідно, перша назва стадіону, — «Боїско» Каси Ощадности (поле Каси Ощадності).

4 липня 1909 р. — на «Боїску» Каси Ощадності, відбувся перший матч в історії обласного футболу. Щоправда, у ньому місцева «Ревера» поступилася резервному складу львівського «Чарні» — 1:3. Однак в газеті «Кур'єр станиславівський», яка писала про той матч, було відмічено хороший стан футбольного поля: «На добре підготовленому, вирівняному…»

Незабаром були встановлені лавки для сидіння, з парку перенесли павільйон, який використовували під роздягальню.

В червні 1927 р. у пресі з'явилося повідомлення, що з наказу магістрату на стадіон завезено три перші фіри каміння під фундамент трибуни. А вже, у вересні 1927 р.[3] будівництво дерев'яної трибуни було завершено.

У великих містах, утім, дерев'яні трибуни невдовзі стали замінювати залізобетонними. Обговорювався проект сучасного стадіону і в Станиславові. Будова оцінювалася у майже півтора мільйона злотих. У 1939-му на місті майбутньої арени побували фахівці з Варшави. Та далеко не всі вважали заплановані капіталовкладення раціональними. Опоненти наполягали: на ці кошти краще було б збудувати кілька футбольних полів, оскільки трьох наявних арен усім не вистачало. Суперечки перервала війна.

Дерев'яна трибуна стадіону (за радянської влади отримав назву «Спартак») прослужила глядачам ще майже 20 років. Після виходу місцевого «Спартака» до союзного класу «Б» у Станіславі взялися за реконструкцію спорткомплексу. Вона тривала впродовж 1956-57 років. Місткість арени довели до 12 000, та насправді, особливо в часи виступів червоно-білих у першій союзній лізі, на трибунах поміщалося набагато більше глядачів. З вересня 1969 матчі могли проводитися при штучному освітленні. 1981 року команда і стадіон були передані на баланс одного з підприємств військово-промислового комплексу, тому стадіон змінив назву на «Кристал» (за назвою заводського спортклубу).

Наприкінці 1986 року розпочалася чергова масштабна реконструкція спортивного ядра, що з перервами триває й досі. Впродовж 1989-96 рр. змагання тут узагалі не проводили. За часів незалежності стадіон отримав назву «Рух» і перейшов у муніципальну власність. Уперше після тривалої перерви центральний стадіон прийняв глядачів у вересні 1996-го. На сьогодні здали в експлуатацію три з чотирьох трибун загальною місткістю 15 000 глядачів. Востаннє аншлаг на стадіоні був у вересні 2005 року під час кубкового матчу місцевого «Спартака» і київського «Динамо». Рекорд відвідуваності «Руху» встановила співачка Софія Ротару, чий концерт 1999 року зібрав понад 20 тисяч глядачів.

Назва[ред. | ред. код]

Стадіон було перейменовано в 1989 році на честь громадсько-політичної сили «Народний Рух України за перебудову», що виступав за незалежність України.

Подальша реконструкція[ред. | ред. код]

За розрахунками проектантів, після повної модернізації арена вміщуватиме 20 068 глядачів. Завершити реконструкцію власними силами місту не до снаги. Відтак останнім часом велися пошуки інвестора, переговори з яким вступили у завершальну стадію. Мова йде не тільки про добудову самої чаші стадіону, але й про зведення на прилеглій території цілого спортивного містечка. Воно включатиме тренувальні зали і поля, басейн, манеж для ігрових видів, готельний комплекс і, можливо, льодову арену. Доопрацювавши проект, архітектори передбачили накриття трибун дахом. Завершити реконструкцію заплановано близько 2015 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GeoNames — 2005.
  2. розташовувалася за нинішньою адресою вул. Мазепи, 14
  3. sport.if.ua

Посилання[ред. | ред. код]