Прокопович Борис Миронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прокопович Борис Миронович
Народився13 липня 1929(1929-07-13)
Кутрів, Горохівський район, Волинська область, Українська СРР, СРСР
Помер19 лютого 1980(1980-02-19) (50 років)
Полтава, Українська РСР, СРСР
ПохованняПолтава, УРСР
Громадянство II Польська Республіка, СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьрежисер, з 1965 — головний режисер Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя
Alma materХарківський державний театральний інститут
Нагороди

Прокопо́вич Бори́с Миро́нович (13 липня 1929(19290713), с. Кутрів, Гороховський повіт, Волинське воєводство, Польська республіка — 19 лютого 1980, Полтава, УРСР) — український режисер, Народний артист Української РСР (1977).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на Волині, у селі Кутрів, (тепер Горохівського району Волинської області України).

Після закінчення 1953 року Харківського державного театрального інституту працював режисером (з 1965 — головним режисером) Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя.

Помер і похований у Полтаві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Вистави: «Наталка Полтавка» Івана Котляревського (музика Миколи Лисенка), «Вій» Марка Кропивницького (за Микололю Гоголем), «Платон Кречет» Олександра Корнійчука, «Нескорена полтавчанка» Петра Лубенського, «Живий труп» Льва Толстого, «Комуніст» Євгена Габриловича, «Анджело — тиран Падуанський» Віктора Гюго та інші.

На початку 1970-тих років вистава «Сім'я» Івана Попова у постановці Бориса Прокоповича одержала низку нагород всесоюзного і республіканського значення[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Полтавщина. Офіційний сайт Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 лютого 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 3. Портулак — Ь. 736 с.— С. 31.

Посилання

[ред. | ред. код]