Пуповинна кров
Пуповинна кров
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Класифікація | |
| ATC-код | Немає |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | DB11054 |
| Торгівельне найменування |
Алокорд, Дюкорд, Гемакорд та ін |
| Хімічна структура | |
| Формула | |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | |
| Метаболізм | |
| Період напіввиведення | |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Пуповинна кров — це кров, яка залишається в плаценті та в прикріпленій пуповині після пологів. Пуповинну кров збирають, оскільки вона містить стовбурові клітини, які можна використовувати для лікування гемопоетичних і генетичних розладів, таких як рак. Компанії клітинної терапії зростають у розробці генетично модифікованих алогенних природних клітин-кілерів з пуповинної крові як альтернативи CAR T-клітинній терапії рідкісних захворювань.
Складові[ред. | ред. код]
Пуповинна кров складається з усіх елементів, що містяться в цільній крові — еритроцитів, лейкоцитів, плазми, тромбоцитів[1]. Порівняно з цільною кров'ю існують деякі відмінності в складі крові, наприклад, пуповинна кров містить більшу кількість природних клітин-кілерів, меншу абсолютну кількість Т-клітин і більшу частку незрілих Т-клітин[2]. Проте інтерес до пуповинної крові здебільшого викликаний спостереженням, що пуповинна кров також містить різні типи стовбурових клітин і клітин-попередників, переважно гемопоетичних стовбурових клітин[1][2][3]. Деякі типи негемопоетичних стовбурових клітин також присутні в пуповинній крові, наприклад, мезенхімальні стовбурові клітини, однак вони присутні в набагато меншій кількості, ніж ті, які можна знайти в кістковому мозку дорослої людини[2][3]. Ендотеліальні клітини-попередники та мультипотентні необмежені дорослі стовбурові клітини також можна знайти в пуповинній крові[3]. На відміну від ембріональних стовбурових клітин, які є плюрипотентними, стовбурові клітини пуповинної крові є мультипотентними[3][4][5].
Медичне використання[ред. | ред. код]
Пуповинна кров використовується так само як трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин для відновлення кісткового мозку після променевої терапії різних видів раку крові та різних форм анемії[6][7]. Ефективність її також схожа[6].
Побічні ефекти при трансплантації[ред. | ред. код]
Побічні ефекти подібні до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, а саме реакція «трансплантат проти хазяїна», якщо пуповинна кров походить від генетично іншої людини, і ризик важкої інфекції під час відновлення імунної системи[6]. Щоб забезпечити найменшу кількість ускладнень під час трансплантації, мають бути присутні рівні приживлення; Зокрема, повинні вироблятися як нейтрофіли, так і тромбоцити[8]. Однак цей процес виробництва нейтрофілів і тромбоцитів після трансплантації займає набагато більше часу, ніж у стовбурових клітин[8]. У багатьох випадках час приживлення залежить від дози клітин або кількості стовбурових клітин, отриманих у зразку крові[8]. У статті доктора Мойза про пуповинну кров було виявлено, що в пуповинній крові приблизно на 10 % менше стовбурових клітин, ніж у кістковому мозку[8][9]. Тому необхідно отримати достатню кількість пуповинної крові, щоб зібрати адекватну дозу клітин, однак ця кількість змінюється від немовляти до немовляти і є незамінною. З огляду на те, що ця ідея є досить новою, попереду ще багато досліджень, які потрібно завершити. Наприклад, досі невідомо, як довго можна безпечно заморожувати пуповинну кров, не втрачаючи її корисних ефектів[8]. Існує менша захворюваність з пуповинною кров'ю порівняно з традиційною HSCT, попри менш суворі вимоги щодо відповідності HLA[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pranke P, Failace RR, Allebrandt WF, Steibel G, Schmidt F, Nardi NB (2001). Hematologic and immunophenotypic characterization of human umbilical cord blood. Acta Haematologica. 105 (2): 71—76. doi:10.1159/000046537. PMID 11408707.
- ↑ а б в Newcomb JD, Sanberg PR, Klasko SK, Willing AE (2007). Umbilical cord blood research: current and future perspectives. Cell Transplantation. 16 (2): 151—158. doi:10.3727/000000007783464623. PMC 2720821. PMID 17474296.
- ↑ а б в г Galieva LR, Mukhamedshina YO, Arkhipova SS, Rizvanov AA (2017). Human Umbilical Cord Blood Cell Transplantation in Neuroregenerative Strategies. Frontiers in Pharmacology. 8: 628. doi:10.3389/fphar.2017.00628. PMC 5599779. PMID 28951720.
- ↑ Riggan K (31 березня 2009). Cord Blood Stem Cells: An Overview | The Center for Bioethics & Human Dignity. Dignitas. 16 (1): 6—7. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
pluripote
- ↑ How do embryonic stem cells, somatic stem cells, and cord blood stem cells differ? | NYSTEM. stemcell.ny.gov. Процитовано 9 грудня 2018.
plurip
- ↑ а б в г Juric MK, Ghimire S, Ogonek J, Weissinger EM, Holler E, van Rood JJ, Oudshoorn M, Dickinson A, Greinix HT (9 листопада 2016). Milestones of Hematopoietic Stem Cell Transplantation - From First Human Studies to Current Developments. Frontiers in Immunology. 7: 470. doi:10.3389/fimmu.2016.00470. PMC 5101209. PMID 27881982.
{{cite journal}}: Недійсний|displayauthors=6(довідка) - ↑ Ballen KK, Gluckman E, Broxmeyer HE (July 2013). Umbilical cord blood transplantation: the first 25 years and beyond. Blood. 122 (4): 491—498. doi:10.1182/blood-2013-02-453175. PMC 3952633. PMID 23673863.
- ↑ а б в г д Waller-Wise R (2011). Umbilical cord blood: information for childbirth educators. The Journal of Perinatal Education. 20 (1): 54—60. doi:10.1891/1058-1243.20.1.54. PMC 3209739. PMID 22211060.
- ↑ Moise KJ (December 2005). Umbilical cord stem cells. Obstetrics and Gynecology. 106 (6): 1393—1407. doi:10.1097/01.AOG.0000188388.84901.e4. PMID 16319269.
|
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |