Путров Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Олександрович Путров
Дата народження: 8 березня 1980(1980-03-08) (35 років)
Місце народження: Київ, Україна
Професія: артист балету
Театр: Королівський балет Великобританії
Нагороди: Заслужений артист України (2009)


Іва́н Олекса́ндрович Пу́тров (нар. 8 березня 1980 року, Київ, СРСР) — артист балету, прем'єр Королівського балету Великобританії в 2002–2010 роках, заслужений артист України (2009).

Біографія[ред.ред. код]

Іван Путров народився 8 березня 1980 року у Києві в сім'ї артистів балету.

Батьки — Наталя Березіна, солістка Київського театру опери і балету імені Т. Шевченка і Олександр Путров, артист балету Київського театру опери і балету імені Т. Шевченка, балетний фотограф.

У віці 10-ти років Іван Путров вперше вийшов на сцену театру — в ролі маленького Лукашика в балеті «Лісова пісня» М. Скорульського у постановці Національної опери України.[1]

Навчався у Київському хореографічному училищі і в Королівській школі балету в Лондоні, яку закінчив у 1998 році.

З 1998 — артист Королівського балету Великобританії (англ. The Royal Ballet), Провідної балетної компанії країни, домашньою сценою якої є Королівський театр Ковент-Гарден.

З 2002 по 2010 рік — прем'єр Королівського балету Великобританії.

2 липня 2010 прес-служба Королівського театру опублікувала прес-реліз, що сповіщає про рішення Івана Путрова залишити театр після 12 років служби: «Протягом цього часу він виконав весь основний класичний репертуар нарівні з роботами багатьох сучасних хореографів. Танцюючи на сцені Ковент-Гардена протягом стількох років, Іван хотів би знайти час і свободу розвивати нові ідеї для творчих проектів та здійснити їх у новому оточенні»[2].

22 березня 2011 — за участю Івана Путрова світова прем'єра в лондонському театрі Садлерс Уеллс першого балету дуету Pet Shop Boys під назвою «Найнеймовірніше» (англ. The Most Incredible Thing), Написаного спеціально для І. Путрова. Цей балет за однойменною маловідомою казкою Г. Х. Андерсена ставить хореограф Хав'єр де Фрутос[1][3] .

Творчість[ред.ред. код]

Репертуар в Королівському балеті[ред.ред. код]

Балети в хореографії Фредеріка Аштона:

Балети в хореографії Кеннета Макміллана:

Балети в хореографії Джорджа Баланчина:

  • «Аполлон»
  • «Блудний син»
  • «Агон»
  • «Симфонія до мажор» (первинна назва балету — «Кришталевий палац»)
  • «Чотири темпераменти»

Також у репертуарі танцівника постановки Джерома Роббінса, Вільяма Форсайта, Іржі Кіліана, Начо Дуато, Уейна Макгрегора[3] .

Незалежна творчість[ред.ред. код]

2009 — виконав постановку Рассела Маліфанта «Knot» (2001) на вечорі дуетів в хореографії Р. Маліфанта в Лондонському Колізеї[11]

У 2010 році в гала-концерті на честь ювілею легендарного танцівника Володимира Васильєва, що проходив у Нью-Йорку, підготував під його керівництвом і виконав хореографічну мініатюру «Нарцис», колись спеціально поставлену для В. Васильєва хореографом Касьяном Голейзовським.[1]

22 березня 2011 — у світовій прем'єрі в лондонському театрі Садлерс Веллс першого балету дуету Pet Shop Boys під назвою «Найнеймовірніше» (англ. The Most Incredible Thing), Написаного спеціально для І. Путрова, виконав головну негативну роль солдата Карла[12] . В основі сценарію <html> балету — однойменна маловідома казка Х. К. Андерсена, хореограф-постановник — Хав'єр де Фрутос[1][3] .

Запрошений соліст в Національній опері України[ред.ред. код]

16 березня 2001 — Граф Альберт в балеті «Жизель»[13] . Перший виступ, партнерка — Г. Дорош, на підготовку партії у І. Путрова була один тиждень co "/>.

2001, вересень — виконав головну партію Примари троянди[5] в однойменному балеті у гала-концерті, присвяченому 100-річчю будівлі Національної опери, партнерка — Т. Білецька[1].

2002[5] , 2005, 2007 — Джеймс в балеті «Сильфіда»[14].

2010 — перший виступ в партії Лукаша в балеті «Лісова пісня», відкривав новий театральний сезон Національної опери України[1].

Педагоги і репетитори[ред.ред. код]

У Київському хореографічному училищі педагоги: у молодших класах — Іветта Федорівна Головчук, у старших — Вадим Кирилович Авраменко.[15] . У Королівській школі балету педагог з класики — Герман Замуель. Також брав уроки у Суламіфі Мессерер.[15]

У Королівському театрі в Лондоні готував партії з відомими в минулому солістами балету: Олександр Агаджанов, Джонатан Коуп, Леслі Коллінз. Серед найголовніших помічників називає Наталю Березину. У Києві працював над виставами з репетитором балету Національної опери України Миколою Прядченко, який раніше готував І. Путрова до конкурсних виступів[1] .

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1996 — Міжнародний конкурс молодих артистів балету «Приз Лозанни» — Золота медаль
  • 1996 — Міжнародний конкурс артистів балету ім. Сергія Лифаря в Києві — Перше місце
  • 2002 — Британська Національна премія в галузі танцю, що присуджується Співтовариством критиків (Critics 'Circle National Dance Awards) — у номінації Видатний молодий танцівник (Класичний танець) — за спектаклі в якості соліста Королівського балету[16]
  • 2009 — Заслужений артист України[17] .

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Іван Путров: «Особливо цікаво робити власні балетні проекти». Галина Цимбал спеціально для «Профіль-Україна», 2010. — № 41 від 23 жовтня.
  2. Principal Dancer, Ivan Putrov, to leave The Royal Ballet Офіційний сайт Королівського театру Ковент-Гарден (англ.)
  3. а б в The Most Incredible Thing. Офіційний сайт групи «Pet Shop Boys» (англ.)
  4. The Sleeping Beauty / / The Guardian, 2009, October 26. (англ.)
  5. а б в г д Репортаж із зустрічі Балетної Асоціації 20 лютого 2002 з І. Путровим // Ballet Association Interview with Ivan Putrov of the Royal Ballet. Interview by David Bain, report by Kenneth Leadbeater. Ballet.co.uk magazine, March 2002. (англ.)
  6. а б Константинова Є. З Лондона — з любов'ю. Прем'єр «Ковент-Гардена» Іван Путров: «Спочатку навіть слів не знаходив, спілкуючись з Баришниковим …», тижневик «Дзеркало тижня». 2007. — № 13 від 7 квітня.
  7. Іван Путров: Моє серце належить Києву Лариса Тарасенко спеціально для «Дня». — 2007. — № 66 від 18 квітня.
  8. Swan Lake review by Gavin Roebuck / / The Stage Newspaper, 2007, May 14. (англ.)
  9. Ivan Putrov: Those cheekbones! That smoulder! The spring in his jump! / / The Independent, 2003, November 9. (англ.)
  10. Louise Levene, Finally on the fast track / / The Telegraph, 2002, Jul 21. (англ.)
  11. Russell Maliphant at the London Coliseum // Debra Craine, The Times, 2009, April 9. (англ.)
  12. Pet Shop Boys / The Most Incredible Thing — review by Judith Mackrell / / The Guardian, 2011, March 23. (англ.)
  13. Станішевський Ю. Український балетний театр. — С.319
  14. Станішевський Ю. Український балетний театр. — С.287, 351
  15. а б Жиліна Л. Не встиг на рандеву, газета «День». — 1998. — № 157 від 19 серпня
  16. Офіційний сайт Critics 'Circle National Dance Awards (англ.)
  17. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1100/2009 Про відзначення державними нагородами України. Офіційне подання Президента України

Література[ред.ред. код]

  1. Ю. Станішевський. Український балетний театр. К.: Музична Україна, 2008. — С. 6, 287, 319, 320, 326, 351.
  2. Туркевич В. Д. Хореографічне мистецтво України в персоналіях: Довідник. К., 1999. — С.160.
  3. Іван Путров: «Особливо цікаво робити власні балетні проекти». Галина Цимбал спеціально для «Профіль-Україна», 2010. — № 41 від 23 жовтня.