Пшеничко Олексій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Пшеничко
Пшеничко Олексій Леонтійович.jpg
Народження 16 лютого 1924(1924-02-16)
Зіньків, Полтавська губернія
Смерть 16 лютого 1945(1945-02-16) (21 рік)
Калінінградська область
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Слави медаль «За відвагу»

Пшеничко Олексій Леонтійович (16.02.1924, Зіньків, Полтавська губернія — 16.02.1945, Східна Прусія) — Почесний громадянин Зіньківщини (посмертно). За п'ять років до війни сім'я Пшеничків переїздить до села Ржавці Харківської області. Закінчив Високівську середню школу Харківської області.

Із 24 березня 1941 року — в рядах Червоної Армії. На фронті воював у складі взводу 47-ї окремої гвардійської розвідроти колишньої 48-ї Криворізької Червонопрапорної стрілецької дивізії.

Серед нагород, які залишив разом із документами в роті, — орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, ордени Слави І та ІІ ступенів, медаль «За відвагу». Загинув у бою в лютому 1945 на території Прусії.

19 квітня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР О.Пшеничкові було посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Література[ред. | ред. код]

  • Лещенко Г. Його любили всі // Зоря Полтавщини. — 1979. — 29 квітня.
  • Пшеничко Олексій Леонтійович // Зіньківщина. Історичні нариси [відп. секр. М. М. Гриценко]. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — С.592-593.
  • Пшеничко Олексій Леонтійович // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2013. — С.150.

Посилання[ред. | ред. код]