Підкамінський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колишній район Львівської області із центром у смт Підкамінь

Історія[ред. | ред. код]

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР, у тому числі про утворення Підкамінського району із центром у смт Підкамінь.[1] Однак вже у червні 1941 року радянські війська були вимушені покинути територію району, він припинив своє функціонування. Відновив він свою діяльність лише у 1944 році після того, як війська 1-го Українського фронту зайняли районний центр.[2] Район було ліквідовано у травні 1959 р. після того, як його територія відійшла до Бродівського району.

Територія[ред. | ред. код]

Окрім смт Підкаменя до складу району входило ряд сіл, серед яких Батьків, Боратин, Гаї, Салашка, Микити, Накваша[3]

Окрім тенденції до укрупнення до укрупнення районів спостерігалась тенденція до укрупнення сільрад. Зокрема у березні 1959 року було об'єднано ряд сільрад у Підкамінському районі.[4]

Підкамінський райком КП(б)У[ред. | ред. код]

Підкамінський райком КП(б)У був створений у січні 1940 року, однак у червні 1941 року він призупинив свою діяльність. Відновив її у травні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменований на Підкамінський райком КПУ. Ліквідований у травні 1959 р. після ліквідації Підкамінського району, територія якого відійшла до Бродівського району. Райком складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.[5]

Репресії[ред. | ред. код]

У 19391941 рр начальником Підкамінського районного відділу НКВД був І. Г. Купріянов.[6]

Дуже часто місцеві керівники НКВД зловживали наданою їм владою, навіть вдавалась до бандитських дій. Свідченням цього є доповідна записка секретаря Підкаміньського РК КП(б)У Котова секретарю Львівського обкому КП(б)У про грабіжницькі дії банд НКДБ на території району. У ній, зокрема, зазначається що з 25 квітня 1945 року по 16 травня 1945 року в районі діяла банда на чолі з оперуповноваженим РВ НКГБ Юматовим та старшим оперативним уповноваженим Черних, а також 6 бійцями винищувального батальйону — всі «стребки» були поляками за національністю. Під виглядом УПА вони грабували місцевих мешканців та ділили між собою майно. Загалом ця бандитська група нанесла збитків на 45000 рублів.[7]

Діяльність ОУН та УПА[ред. | ред. код]

Втім на території Підкамінського району активно діяли і реальні загони УПА. Зокрема 25 січня 1945 року у селі Батьків відбулось зіткнення УПА з облавниками НКВС. А 30 березня 1945 року напад УПА-Захід у райцентрі Підкамінь на приміщення гарнізону НКВС під час виїзду підрозділу на каральну акцію (захоплений архів, спалена будівля)[8] 1948р-антиколгоспна акція УПА в районі.

Релігійне життя[ред. | ред. код]

Попри атеїстичні заборони на території Підкамінського району не припинялось релігійне життя. Зокрема у 1957 році у селі Боратин діяла громада євангельських християн-баптистів, яка налічувала 36 вірних.[9]

Районна преса .

У 1945 році в Підкамені виходила газета "Вперед". У бібліотеці ім. В. Стефаника у м. Львів зберігаються кілька примірників цієї газети.

З 1946 року газета мала назву "Радянська нива". У Львові зберігаються примірники починаючи з 1949 року .




Примітки[ред. | ред. код]