Пінон чорний
| Пінон чорний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula melanochroa (Sclater, 1878)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Carpophaga melanochroa | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон чорний[3] (Ducula melanochroa) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Папуа Новаї Гвінеї.
Довжина птаха становить 38-43 см, враховючи хвіст довжиною 13,5-15,2 см, вага 665 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно чорне, покривні пера крил і пера на спині мають сріблясті края, що утворюють лускоподібний візерунок. Гузка темно-каштанова, нижня сторона хвоста сріблясто-сіра. Райдужки червоні, дзьоб сизий, на кінці чорний, лапи темно-червоні.
Чорні пінони мешкають на островах архіпелагу Бісмарка, зокрема на островах Нова Британія, Нова Ірландія, Умбой[en], Ватом[en] і Дьюк-оф-Йорк[en]. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на Новій Британії на висоті від 150 до 1850 м над рівнем моря, на острові Умбой на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря, на Новій Ірландії на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря. Живляться плодами. Імовірно, ведуть кочовий спосіб життя, долають простори Новогвінейського моря в пошуках сезонних плодів.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula melanochroa.
- ↑ Zoological Society of London (1878). Proceedings of the Zoological Society of London. London: Academic Press. с. 672.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |