Пітогу чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітогу чорний
Naturalis Biodiversity Center - RMNH.AVES.130681 1 - Pitohui nigrescens nigrescens (Schlegel, 1871) - Pachycephalidae - bird skin specimen.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Свистунові (Pachycephalidae)
Рід: Чорний пітогу (Melanorectes)
Sharpe, 1877
Вид: Пітогу чорний
Melanorectes nigrescens
(Schlegel, 1871)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Rectes nigrescens
Pitohui nigrescens
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Melanorectes nigrescens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Melanorectes nigrescens
ITIS logo.svg ITIS: 916835
IUCN logo.svg МСОП: 22705589
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 461230

Піто́гу чорний[2] (Melanorectes nigrescens) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Нової Гвінеї. Раніше цей вид відносили до роду Пітогу (Pitohui), однак у 2013 році він був переведений до відновленого монотипового роду Чорний пітогу (Melanorectes).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 23 см, вага 73-86 г. У самців номінатичного підвиду забарвлення переважно чорнуваті, тім'я і скроні більш темні, боки дещо світліші. Стернові пера чорнувато-бурі. Очі темно-карі або сірувато-карі, дзьоб і лапи чорні. У самиць номінативного підвиду верхня частина тіла світло-коричнева або зеленувато-коричнева, нижня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я попелясто-сіре.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють п'ять підвидів:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Чорні пітогу є ендеміками острова Нова Гвінея. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, зустрічаються на висоті від 1600 до 2000 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться переважно комахами і плодами, іноді також насінням. Гніздо чашоподібне, робиться з листя, гілочок і корінців, розміщується на дереві. В кладці 1-2 яйця.

Чорні пітогу живляться жуками роду Choresine, з яких вони отримують батрахотоксини[en]. Птахи накопичують ці отруйні речовини в пір'ї і шкіри, чим захищають себе від ектопаразитів, хижих птахів, змій і полювання людей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Melanorectes nigrescens. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • J. Del Hoyo, A. Elliot, D. Christie (Hrsg.): Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, 2007, ISBN 978-84-96553-42-2.