П'єр-Жозеф ван Бенеден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр-Жозеф ван Бенеден
фр. Pierre-Joseph Van Beneden
Народився19 грудня 1809(1809-12-19)[1][2][…] або 15 грудня 1809(1809-12-15)[4]
Мехелен, Мехелен[d], Антверпен, Бельгія[4]
Помер8 січня 1894(1894-01-08)[1][2][…] (84 роки)
Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[4]
Країна Бельгія
Діяльністькуратор, палеонтолог, зоолог, викладач університету
Alma materЛевенський католицький університет (1835—1968)
Левенський державний університет
ЗакладПетербурзька академія наук
ВчителіЖорж Леопольд Кюв'є
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[5]
Бельгійська королівська академія медицини
Королівська академія наук і мистецтв Бельгії
ДітиEdouard Van Benedend
Нагороди

Член Ліннеївського товариства[d]

Член Американської академії мистецтв і наук

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (8 квітня 1875)

Honorary Fellow of the Royal Society Te Apārangid (1888)

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: П'єр-Жозеф ван Бенеден у Вікісховищі

П'єр-Жозеф ван Бенеден (фр. Pierre-Joseph van Beneden; 19 грудня 1809(18091219), Мехелен, Бельгія — 8 січня 1894, Левен, Бельгія) — бельгійський зоолог, паразитолог і палеонтолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Він почав вивчати фармакологію у Луїса Стоффельса, голландця, який жив у Мехелені. У нього була шафа цікавинок, в якій були мінерали, тварини та скам'янілості. Тоді юний П'єр-Жозеф зацікавився природничими науками.

Навчався медицини в Левенському університеті, зміг скористатися грантом на подорожі, який дозволив йому завершити освіту в Музеї природознавства в Парижі та, пізніше, вивчати зоологію в Парижі в учнів Жоржа Леопольда Кюв'є.

У 1831 році він став куратором Левенського університетського музею, а в 1836 році отримав кафедру зоології в Католицькому університеті міста, обіймав цю посаду до самої смерті в 1894 році. Деякі з його учнів стали видатними біологами.

У 1842 році його обрано членом Бельгійської академії наук, письменства та витончених мистецтв, він був президентом її у 1881 році. У 1886 році Левенський університет вручив йому медаль на честь п'ятдесятиріччя викладання.

Він вивчав плоских червів з 1845 року. Він висвітлив повний життєвий цикл цих тварин, деякі етапи яких раніше були нез'ясовані. Таким чином він продемонстрував, що ці гельмінти не народжуються спонтанно, а є справжніми тваринами. У 1850 році ван Бенеден ввів до медичного вжитку характеристики цестод: поняття «сколекс» (голівка), «стробіла» (тіло), «проглотида» (сегмент стробіли або членик). У 1875 році він опублікував фундаментальну роботу, де все це виклав[6]. Ця робота, широко поширена, закріпила концепцію коменсалізму, яку він теоретизував наприкінці 1860-х років.

У 1878 році він ідентифікував скелети динозаврів, виявлені у комуні Берніссар, як «ігуанодонів».

Твори

[ред. | ред. код]
Медаль із зображенням П’єра-Жозефа Ван Бенедена, викарбована Лувенським університетом у 1886 році на честь 50-річчя його викладацької діяльності.
  • Mémoire sur les vers intestinaux (1858) (Робота про кишкових гельмінтів) Texte intégral sur Archive.org
  • Histoire naturelle des balénoptères (1888) (Природна історія Balenoptera) Texte intégral sur Archive.org
  • Mémoire sur les vers intestinaux (1858) Texte intégral sur Archive.org (Записи про кишкових гельмінтів)
  • Recherches sur la faune littorale de Belgique: crustacés (1861) Texte intégral sur Archive.org (Дослідження бельгійської прибережної фауни: ракоподібні)
  • Histoire naturelle des cétacés des mers d'Europe (1889) Texte intégral sur Archive.org (Природна історія китоподібних в європейських морях)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Бельгійський біографічний словник / Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique — BXL.
  4. ↑ а б в https://www.odis.be/lnk/PS_79142
  5. ↑ http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=536
  6. ↑ Pierre-Joseph van Beneden Les Commensaux et les parasites dans le règne animal (1875).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bertram Coghill Alan Windle Catholic Encyclopedia (1913) / Pierre-Joseph Van Beneden [1] (англ.) (Ця стаття містить текст із публікації, яка зараз є загальнодоступною: Herbermann, Charles, ed.)
  • G. Hamoir Edouard Van Beneden, biologiste et stoïcien. Rev Med Liege. 1986 Oct 15;41(20):779-85. (фр.)
  • G. Hamoir The discovery of meiosis by E. Van Beneden, a breakthrough in the morphological phase of heredity. Int J Dev Biol. 1992 Mar;36(1):9-15. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр-Жозеф_ван_Бенеден&oldid=41403805