Раббан Бар Саума

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія та хронологія подорожі Бар-Сауми

Раббан Бар-Саума (близько 1220, Ханбалик — січень 1294, Мераге) — монах-мандрівник та дипломат часів монгольського володарювання в Азії, що належав до Несторіанської Церкви Сходу. Користуючись підтримкою монгольських ханів Хубілая (засновника династії Юань в Китаї) та Аргуна (четвертого володаря держави Хулагуїдів), Бар-Саума виконав подорож до Європи та повернувся до Аргуна із буллою від папи Римського Миколая IV. Від Бар Сауми зберігся докладний нарис його подорожі, який містить унікальні історичні свідоцтва.

Біографічні джерела[ред. | ред. код]

До 1887 року подорож Бар-Сауми була відома лише з твору його сучасника, сирійського енциклопедіста гебрейського походження, Бар-Ебрея. У названому році західні дослідники дісталися сирійського манускріпту із біографією Бар-Сауми та Марка Ябаллахи III, несторіанського патріарха, із яким Бар-Саума виконав частину своєї подорожі. Манускрипт було винайдено у районі Урмія, Іран.

Мотиви та політичний фон подорожі[ред. | ред. код]

Бар-Ебрей зазначує, що Бар-Саума та Ябаллаха прямували до Єрусалиму на поклоніння, за наказом Хубілая. Сирійський манускріпт не має згадки про це, однак, на думку Баджа, ця версія є переконливою: монгольські володарі мріяли про захоплення Єрусалиму (див. Близькосхідний похід монголів) та шукали підтримки християнських володарів Європи. Доручення місії простим монахам було влучним стратегічним рішенням.[1]

Кількома роками раніше від Бар-Сауми із аналогічною місією до папи Гонорія IV дістався інший несторіанський діяч з кола Хубілая, Isa Kelemechi. Аналогічну місію з католицького боку очолив Джованні Да Плано Карпіні (1180—1252) у 1245 році. Одночасно з Бар Саумою кур'єром між західними володарями та монголами виступав Бускарелло де Гізольфі.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Згідно Бар-Ебрею, Саума та Ябаллаха були уйгурами. Саума народився у заможній християнській родині у монгольській столиці Китаю (Ханбалик, сучасний Пекін). Заручений з молодого віку, у 20 років він відмовився від шлюбу та обрав шлях монаства, до розпачу батьків. Ябаллаха (1245-), трохи молодший від нього, звернувся до Сауми за духовним керівництвом. Саме між ними й виникла ідея подорожі до Єрусалиму. Монахи отримали підтримку несторіанської спільноти та вирушили з Ханбалику разом із караваном.

Мандри[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Monks, fn. 2.

Література[ред. | ред. код]

  • Sir E.A. Wallis Budge, Kt. The Monks of Kublai Khan, Emperor of China, or the History of the Life and Travels of Rabban Sawma, Envoy and Plenipotentiary of the Mongol Khans to the Kings of Europe, and Markos Who as Mar Yahbh-Allaha III Became Patriarch of the Nestorian Church in Asia, 1928.[1]
  • Ahmet M. Zehiroglu. «Bar Sauma's Black Sea Journey» [2]