Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський
нім. Erzherzog Rainer Ferdinand Maria Johann Evangelist Franz Ignaz von Österreich
Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський
Прапор
Голова Ради міністрів Австрійської імперії
4 лютого 1861 — 26 червня 1865
 
Народження: 11 січня 1827(1827-01-11)
Мілан
Смерть: 27 січня 1913(1913-01-27) (86 років)
Відень, Австро-Угорщина
Релігія: католицтво[1]
Династія: Габсбурги-Лотаринзькі
Батько: ерцгерцог Райнер Йосип (1783-1853)
Мати: Марія Єлизавета Савойська-Каріньяно
Дружина: Марія Кароліна Австрійська (1825—1915)
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Чорного орла
Орден Серафимів
Орден Святого Андрія Первозванного

Медіафайли у Вікісховищі?

Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський (нім. Erzherzog Rainer Ferdinand Maria Johann Evangelist Franz Ignaz von Österreich; *11 січня 1827, Мілан — †27 грудня 1913, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський аристократ, ерцгерцог, представник правлячої династії Габсбургів. Голова Ради міністрів Австрійської імперії в 1861-1865.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині ерцгерцога Райнера Йосипа (1783-1853), сьомого сина імператора Леопольда II і Марії Луїзи Іспанської. Мати Райнера Фердинанда — Марія Єлизавета Савойська-Каріньяно (1800-1856), сестра Карла Альберта, короля Сардинії.

Після служби в армії, в 1857 призначений головою Рейхсрата. Проявив себе як прихильник переходу до конституційної форми правління на ліберальній і централізованій основі. У 1860 вів переговори про розширення повноважень парламенту.

У 1861 став номінальним главою уряду при ліберальному міністрі внутрішніх справ Шмерлінгу. З ім'ям ерцгерцога пов'язують підготовку і оприлюднення 26 лютого 1861 Лютневого патенту. У червні 1865, в ході дискусії про подальшу долю конституційної реформи, покинув пост міністра-президента.

З 1861 Райнер Фердинанд був куратором Академії наук (цей пост він займав до самої смерті), був покровителем Австрійського музею мистецтв і промисловості. У 1899 ерцгерцог передав Придворній бібліотеці колекцію папірусів, що була знайдена в Файюмі, і яку після його смерті назвали «колекцією Райнера».

У 1873 був головою оргкомітету Всесвітньої виставки, яка проводилася у Відні.

У 1868-1906 був головнокомандуючим австрійського ландвера, з 19 жовтня 1874 — фельдцейхмейстер, 15 листопада 1908 перейменований в генерала піхоти.

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1852 одружився на своїй двоюрідній сестрі Марії Кароліні, дочки ерцгерцога Карла. Шлюб був бездітним.

Визнання[ред. | ред. код]

На згадку про ерцгерцога названа вулиця в Зальцбурзі — Райнерштрассе.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rainer Ferdinand. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861.
  • Meyers Großes Konversations-Lexikon, sechste Auflage, 1904−1911.
  • Rainer Ferdinand. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2.
  • Thomas Kletecka: Rainer. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003.


  1. http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=shb&datum=1912&page=345&size=45