Ребрін Юрій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ребрін Юрій Костянтинович
Ребрін Юрій Костянтинович Rebhin Yuriy Kostiantynovich

Ребрін Юрій Костянтинович

Rebhin Yuriy Kostiantynovich
Народився 1 квітня 1933(1933-04-01)
Калінін
Помер 25 липня 2010(2010-07-25) (77 років)
Київ
Громадянство Україна
Alma mater Київське вище військове авіаційне інженерне училище
Сфера інтересів Технічні засоби повітряної розвідки
Заклад Київське вище військове авіаційне інженерне училище
Науковий ступінь Доктор технічних наук
Відомий завдяки: Науково-викладацькій роботі та друкованим науковим працям
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»

Ребрін Юрій Костянтинович (1 квітня 1933, м. Калінін (нині Твер), СРСР — 25 липня 2010, Київ, Україна) — радянський і український військовик, учений  у галузі управління оптичним променем у просторі. Доктор технічних наук, професор, начальник кафедри технічних засобів повітряної розвідки Київського вищого військового авіаційного інженерного училища.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1933 року у м. Калінін, СРСР, тепер Твер РФ, у сім'ї Ребріна Костянтина Аристарховича, 1896 р.н., службовця і Петропавловської Наталії Семенівни, 1898 р.н., службовця. До 1941 року проживав у м. Калінін. У 1941 році був евакуйований у с. Саракташ Оренбурзької обл. У 1942 р. померла мати і проживав у материної сестри Лупанової (Петропавловської) Катерини Семенівни, 1896 р.н., службовця. Батько загинув на фронті 1945 р.

У 1951 році закінчив 10 класів чоловічої середньої школи № 6 м. Калінін із золотою медаллю. В період 19511956 рр. — слухач Київського вищого інженерно-авіаційного військового училища Військово-Повітряних Сил (КВІАВУ ВПС). У 1952 р. присвоєно первинне офіцерське звання молодшого техніка-лейтенанта. По закінченню військового училища отримав спеціальність інженера-електрика. З 1956 по 1965 р. — інженер, старший інженер з автоматики та телемеханіки в авіаційних військових частинах ВМФ. З 1965 по 1966 р. — ад'юнкт КВІАВУ ВПС. Протягом 1966—1973 рр. — викладач, старший викладач КВІАВУ ВПС. 1967 року захистив кандидатську дисертацію, а у 1969 році присвоєно вчене звання доцент. З 1975 року — начальник кафедри технічних засобів повітряної розвідки КВВАІУ. З 1976 р. — полковник-інженер. З 1982 року — доктор технічних наук професор КВВАІУ, від 1992 по 2000 р. — Київського інституту Військово-Повітряних Сил, а з 2000 р. по 2006 р. — Національного  університету оборони України.

Помер 25 липня 2010 р. у м. Києві. Похований у Києві на Байковому кладовищі, ділянка № 9, ряд 21, тераса 1.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

На кафедрі технічних засобів повітряної розвідки, яку очолював полковник-інженер Ребрін, головний акцент у підготовці інженерів робився на багатозональну аерофотоапаратуру та інфрачервоні системи повітряної розвідки. Наряду із пасивними, досліджувалися «активні» системи повітряної розвідки, у тому числі, лазерні. Майбутні військові офіцери опановували аерофотографію, фотограмметрію, електронні засоби передавання та відтворення зображень, методи оцінки якості зображення, розпізнавання образів, розробку та експлуатацію авіаційних оптико-електронних приладів. Найбільш відомою і цитованою монографією Ребріна Ю. К. є книга «Керування оптичним променем у просторі». Під науковим керівництвом Юрія Ребріна розроблено та досліджено десятки ефективних схем оптичних дефлекторів: оптико-механічних, голографічних, п'єзоелектричних, магнітоелектричних та. акустооптичних. Технічні схеми оптичних дефлекторів, скануючих оптико–електронних систем реалізовані в натурних зразках, на  багато з них отримано авторські свідоцтва про винаходи

Сім'я[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Ребрин Ю. К. Управление оптическим лучом в пространстве. — М.: Сов. Радио. 1977. — 335 с.
  • Ребрин Ю. К., Сидоров В. И. Оптические дефлекторы. — Киев: Тех­ника. 1988. — 136 с.
  • Ребрин Ю. К., Сидоров В. И. Оптико-механические и голографические дефлекторы// Итоги науки и техники. Сер. Радиотехника. — М.:ВИНИТИ. 1992. — 252 с.
  • Ребрин Ю.К. Авиационные иконические тепловые системы. К.: КВВАИУ, 1985. — 86 с.
  • Ребрин Ю. К., Сидоров В. И. Голографические устройства управления оптическим лучом. — К.: КВВАИУ. 1986. — 124 с.
  • Ребрин Ю. К., Сидоров В. И. Пьезоэлектрические многоэлементные устройства управления оптическим лучом. — К.: КВВАИУ. 1987. — 104 с.
  • Ребрин Ю.К. Оптико-электронное разведывательное оборудование летательных аппаратов. — К.: КВВАИУ, 1988. — 450 с.
  • Ивановский А. А., Моисеев В. Л., Ребрин  Ю.К. Справочник по дешифрированию сложных военных объектов. — К: КВВАИУ. 1989. — 170 с.

Звання і посади[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Київське вище військове авіаційне інженерне училище ..
  • Кафедра разведки — Фонд ветеранов военной разведки