AS-103 (SA-9)
| Сатурн-Аполлон-9 | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1965-009B |
| NORAD ID | 01088 |
| Тип апарата | орбітальний, випробувальний |
| Дата запуску | 16 лютого 1965, 14:37:03 UTC |
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-9) |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-37Бі |
| Тривалість польоту | 7 449 діб |
| Схід з орбіти | 10 липня 1985 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 4 600 |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
| Ексцентриситет | 0,017 |
| Нахил орбіти | 31,76° |
| Період обертання | 96,9 хв |
| Апоцентр | 736 |
| Перицентр | 498 |
| Сатурн-Аполлон-9 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
| Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-9) | ||||
| Місце запуску | Мис Канаверал, СК-37Бі | ||||
| Дата запуску | 16 лютого 1965, 14:37:03 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 7 449 діб | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
«SA-9» (англ. Saturn-Apollo 8, Сатурн-Аполлон-9) — восьмий політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Четвертий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. запуск макета командного модуля і супутника Пегас-1. Пегас-1 був першим активним космічним апаратом, запущеним ракетою-носієм Сатурн-1.
Опис[ред. | ред. код]
Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-16) у складі командного і службового відсіків.
Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.
На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см
Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.
Під час запуску службовий відсік захищав метеорологічний супутник Пегас-1 від потоків повітря.
Супутник кріпився до перехідника, а той — до відсіку приладів.
Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.
Після відокремлення першого ступеня і вмикання двигунів другого ступеня відстрілювалась система порятунку на старті.
Після виходу на орбіту другого ступеня відокремлювався масогабаритний макет. Супутник Пегас залишався прикріпленим до другого ступеня і розкривав крилоподібні панелі сонячних батарей.
Підготовка[ред. | ред. код]
Носій з номером SA-9 був підготовлений до запуску раніше від носія з номером SA-8, тому полетів раніше на три місяці.
Проблеми з супутником Пегас-1 затримали установку ракети-носія до кінця жовтня 1964.
Під час підготовки ракети до запуску відбулося два вмикання двигунів: внаслідок заміни батарей живлення у супутнику Пегас і під час збою в роботі комп'ютера системи безпеки на космодромі. Витік води, що утворилася внаслідок роботи двигунів, залив допоміжні електричні системи.
Політ[ред. | ред. код]
16 лютого 1965 о 14:37:03 UTC відбувся успішний запуск ракети-носія Сатурн-1 з масогабаритним макетом командного відсіку і супутником Пегас-1.
10 липня 1985 після 7 449 діб польоту макет зійшов з орбіти і згорів у атмосфері Землі.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AS-103 (SA-9) |
- Сатурн СА-9 [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] у каталозі НАСА(англ.)
- Сатурн СА-9 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у космічній енциклопедії(англ.)
- Місяцепорт: Решта запусків другого блоку: SA-6 — SA-10 [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||