Рекреаційне використання психоактивних речовин
Рекреаційне використання психоактивних речовин (англ. recreational drug use або англ. recreational use) — епізодичне вживання психоактивних речовин без медичного обґрунтування з метою отримання відчуття задоволення, змінення стану свідомості або інших цілей[1][2]. Рекреаційні наркотики зазвичай поділяють на три категорії: депресанти (пригнічують активність центральної нервової системи, викликають відчуття розслаблення та спокою), психостимулятори (активізують психічну активність, викликають відчуття енергійності) і галюциногени (викликають спотворення сприйняття дійсності, зокрема галюцинації)[3].
Вживання більшості психоактивних речовин часто призводить до різноманітних проблем зі здоров'ям[4][5][6], які значною мірою погіршуються виникненням психічної залежності та соціальним характером вживання даних речовин (як правило, їх вживають в місцях соціальної активності: на вечірках, в нічних клубах і т. ін.)[7]. З початку 2000-х років Європейський Союз розробив кілька комплексних стратегій, щоб запобігти поширенню рекреаційного вживання наркотиків в Європі і зловживання ними та підвищити обізнаність громадськості про несприятливий вплив наркотиків[8][9][10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Frank J. Ayd. Lexicon of Psychiatry, Neurology, and Neurosciences, 2e. — Lippincott Williams & Wilkins, 2000. — С. 832. — ISBN 0781724686, 9780781724685.
- ↑ Thomas Nordegren. The A-Z Encyclopedia of Alcohol and Drug Abuse. — Universal-Publishers, 2002. — С. 553. — ISBN 158112404X, 9781581124040.
- ↑ Bosurgi, R, ред. (November 2006). The Mechanistic Classification of Addictive Drugs. PLOS Medicine. Public Library of Science. 3 (11): e437. doi:10.1371/journal.pmed.0030437. ISSN 1549-1676. LCCN 2004212194. PMC 1635740. PMID 17105338.
- ↑ Evan Wood, Moira McKinnon, Robert Strang and Perry R Kendall. Improving community health and safety in Canada through evidence-based policies on illegal drugs // Open Med. — 2012. — Vol. 6, no. 1 (26 May). — P. e35–e40. Архівовано з джерела 24 вересня 2021.
- ↑ Kaustav Chakraborty, Rajarshi Neogi, and Debasish Basu. Club drugs: review of the ‘rave’ with a note of concern for the Indian scenario // Indian J Med Res.. — 2011. — Vol. 133, no. 6 (26 May). — P. 594–604. Архівовано з джерела 22 березня 2022.
- ↑ Mangham C. Harm reduction and illegal drugs: the real debate // Can J Public Health. — 2011. — Vol. 92, no. 3 (26 May). — P. 204-5.
- ↑ Frank J. Ayd. Lexicon of Psychiatry, Neurology, and Neurosciences, 2e. — Lippincott Williams & Wilkins, 2000. — С. 832. — ISBN 0781724686, 9780781724685.
- ↑ Friedrichs, Jörg (2009). Part II: The International Fight Against Drugs. Fighting Terrorism and Drugs: Europe and International Police Cooperation. Routledge Advances in International Relations and Global Politics (вид. 1st). London and New York City: Routledge. с. 111—158. doi:10.4324/9780203934562. ISBN 9780415543514.
- ↑ Directorate-General for Migration and Home Affairs (2023). Organised crime and human trafficking — Drug policy. home-affairs.ec.europa.eu. City of Brussels: European Commission. Архів оригіналу за 1 January 2023. Процитовано 20 March 2023.
- ↑ Crime Areas — Drug Trafficking. europol.europa.eu. The Hague: Europol. 2023. Архів оригіналу за 9 May 2023. Процитовано 12 May 2023.
|
Це незавершена стаття про лікарські засоби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
